Модуль 1. Основи самоменеджменту

Тема 1. Поняття і сутність самоменеджменту. Аналіз витрат робочого часу менеджера План

1. Сутність поняття «самоменеджмент».

2. Функції самоменеджменту.

3. Сутність і значення аналізу використання робочого часу менеджера.

4. Методика аналізу використання часу.

Самоменеджмент – новий напрямок у традиційному менеджменті.

Виникнення самоменеджменту обумовлено необхідністю більш ефективного використання та розвитку творчого потенціалу робітників.

Самоменеджмент – це послідовне і цілеспрямоване використання ефективних методів, засобів і технологій самореалізації і саморозвитку свого творчого потенціалу.

Концепції самоменеджменту:

1. Економія свого часу (Л. Зайтверт)

2. Подолання особистих обмежень (М. Вудкок і Д. Френсіс)

3. Саморозвиток творчої особистості (В.А. Андрєєв)

4. Підвищення особистої культури ділового життя (А.Т. Хроленко)

5. Досягнення особистого ділового успіху (будування кар’єри)(Б. Швальбе, Х. Швальбе)

1. Концепція Л. Зайверта – (концепція керування своїм часом)

Самоменеджмент – послідовне та цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці з метою оптимального використання свого часу.

Рис. 1.1. Функції самоменеджменту (коло правил)

2. Концепція М. Вудкока і Д.Френсіса – (концепція обмежень)

Самоменеджмент – це багатогранний засіб перевірки своїх власних можливостей та обмежень і пошук реальних шляхів розвитку особистих і ділових якостей:

• уміння керувати собою;

• розумні особисті цінності;

• чіткі особисті цілі;

• підвищення свого особистого професійного рівня;

• розвиток навичок вирішувати проблеми;

• винахідливість та здатність до інновацій;

• здатність до впливу на оточення;

• знання управлінських підходів;

• здатність керувати колективом;

• вміння навчати та розвивати підлеглих;

• здатність формувати та розвивати ефективні робочі групи.

Обмеження – це ті фактори, що стримують потенціал та результати роботи людини:

• невміння керувати собою;

• розмаїття особистих цінностей;

• невизначені особисті цілі;

• обмежений особистий розвиток;

• недостатні навички вирішувати проблеми;

• відсутність або недостатній творчій підхід;

• невміння впливати на людей;

• недостатнє розуміння суті управлінської праці;

• недостатні навички керівництва;

• невміння навчати;

• нездатність сформувати творчу групу.

3. Концепція В.А. Андрєєва

Самоменеджмент – це психолого-педагогічний механізм саморозвитку творчої особистості:

• самопізнання;

• самовизначення;

• самоуправління;

• самовдосконалення;

• самоконтроль;

• самостворення;

• самооздоровлення;

• самореалізація.

Характеристики творчих особистостей менеджерів:

• цілеспрямований але не фанатичний;

• генератор ідей але не прожектер;

• рішучій але не авантюрист;

• гнучкий але не демагог;

• вимогливий але не жорсткий;

• незалежний але не самовпевнений;

• енергійний але не метушливий;

• авторитетній але не авторитарний;

• оптиміст але не клоун;

• практик але не прагматик;

• принциповий але не причепливий;

• комунікабельний але не демагог;

• лідер але не кар’єрист;

• новатор але не технократ;

• конкурентноспроможний але не користолюбець;

• інтелігентний але не «інтелігенствуючий»;

• революціонер але не популіст;

• реформатор але не волокитчик.