- •Тема 1: методологічні основи інвестування план роботи
- •1.1. Економічна сутність інвестицій
- •1.2. Основні характеристики інвестицій
- •1.3. Класифікація інвестицій
- •1.4. Основні концептуальні основи інвестування
- •1. Характеристика суб'єктів інвестиційної діяльності
- •2. Виробничо – господарські угруповання та інститути спільного інвестування, як активні суб’єкти інвестиційної діяльності
- •3. Держава, як суб’єкт інвестиційної діяльності
- •4. Функціональні учасники інвестиційної діяльності
- •3.1. Характеристика фінансових інвестицій
- •3.2.Різновиди фінансових інвестицій
- •3.3. Ринок цінних паперів
- •3.4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції
- •3.5. Фондова біржа
- •Тема 4: інвестиції у виробничий капітал (реальні інвестиції)
- •1. Загальна характеристика реальних інвестицій
- •2. Основні форми реального інвестування
- •3. Інвестиції в основний капітал
- •4. Інвестування оборотного капіталу
- •Тема 5. Інноваційна форма інвестицій
- •5.1. Поняття інновацій та їх види. Форми інноваційної діяльності
- •5.2. Інноваційний процес та його особливості
- •5.3. Об’єкти інноваційної діяльності
- •5.4. Суб’єкти інноваційної діяльності
- •5.5. Фінансова підтримка інноваційної діяльності
5.5. Фінансова підтримка інноваційної діяльності
На даний час основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є:
· кошти Державного бюджету України;
· кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республіки Крим;
· власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;
· власні чи запозичені кошти суб’єктів інноваційної діяльності;
· кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб;
· інші джерела, не заборонені законодавством України.
Джерела фінансування і порядок їх виділення для інноваційних організацій визначається залежно від того, куди організаційно віднесені наукові організації:
· в наукових організаціях, що входять до складу виробничих об’єднань підприємств, джерелом фінансування є прибуток даного підприємства, а також кредити банків;
· в наукових організаціях, які підпорядковуються безпосередньо міністерствам і відомствам, джерелом фінансування є: кошти на науку, які виділяються галузевими міністерствами і відомствами, власні кошти наукових організацій від виконання ними наукових розробок, кредити банків;
· академічні і вузівські організації, наукові інститути, які підпорядковані національній академії наук і здійснюють фундаментальні наукові розробки, фінансуються переважно за рахунок коштів державного бюджету.
Сьогодні фінансуються переважно фундаментальні та довгострокові прикладні дослідження, що мають загальнонаціональне значення, а також міждержавні, загальнодержавні науково-технічні програми та проекти. Крім того, держава створює умови для фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт із різних джерел.
Бюджетні кошти виділяються переважно не на утримання наукових організацій, а на виконання конкретних наукових програм, різного роду науково-дослідних розробок.
Активну участь у фінансовому забезпеченні інноваційного розвитку економіки відіграють державні установи - спеціалізовані державні небанківські інноваційні фінансово-кредитні установи, до яких належить Державна інноваційна фінансово-кредитна установа. Вона підпорядковується спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності і діє на основі Положення (Статуту), що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Необхідні кошти формуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на відповідний рік, залучених згідно з чинним законодавством вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних та фізичних осіб, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, доходів від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавством України.
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа надає суб’єктам інноваційної діяльності фінансову підтримку для реалізації ними інноваційних проектів у таких формах
Велику роль у фінансуванні інноваційної діяльності відіграють позичкові кошти, до яких відносять:
· кредити банків;
· позикові кошти інноваційного підприємства від розміщення облігацій;
· податковий кредит;
· лізинг.
Активну участь у фінансуванні інноваційного процесу в Україні відіграють комерційні банки, кредитна політика яких направлена, насамперед, на банківське обслуговування інноваційної діяльності підприємств. Серед них вирізняється Український інноваційний банк «Укрінбанк», специфікою якого є те, що:
· по-перше, він забезпечує акціонерам можливість одержання високого процента на вкладений капітал;
· по-друге, при сприянні банку акціонери мають можливість оперативно і якісно вирішувати питання власного науково-технічного розвитку й одержати від цього додатковий прибуток, а також організувати широкомасштабне впровадження розроблених ними нововведень і безпосередньо брати участь в одержанні прибутку від їх експлуатації;
· по-третє, через банк акціонери можуть одержати па пільгових умовах кредит для вирішення не тільки науково-технічних, а й виробничих завдань власного розвитку;
· по-четверте, завдяки обліку потреб у науково-технічній продукції та можливостей наукового потенціалу регіону банк забезпечує високий рівень інформованості акціонерів із таких питань Це дає можливість із більшою ефективністю планувати та здійснювати власні програми науково-технічного й соціально-економічного розвитку.
Однією з форм фінансування інноваційної діяльності підприємств є податковий інвестиційнім кредит, який визначається як: відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий згідно з чинним законодавством внаслідок реалізації інноваційних програм.
Одним із способів оновлення основних засобів підприємства, що найбільш динамічно розвивається, є лізинг. Розвиток лізингу є одним із найпрогресивніших методів матеріально-технічного забезпечення виробництва Він відкриває доступ до найпередовішої техніки і дає можливість розв’язати протиріччя між необхідністю використання такої техніки і швидким її моральним старінням.