4. Функціональні учасники інвестиційної діяльності

Крім фінансових установ та держави, активними суб'єктами інвестиційної діяльності є функціональні учасники, до яких належать:

• Фірми — девелопери - юридичні особи, які беруть на себе функції з повної реалізації капіталу, що інвестується. Такі фірми самостійно здійснюють пошук найвигіднішого місця вкладання коштів інвестора, розробку проекту, його фінансування, реалізацію та введення в експлуатацію. Окремі функції з реалізації проекту в цілому чи його окремого етапу може брати на себе проект-менеджер (керівник проекту), який залучається спеціально на період реалізації інвестиційного проекту.

• Фірми-ріелтери — це фірми посередники з торгівлі нерухомістю. Вони працюють не лише за угодами з продавцями нерухомості, а й визначають інвесторам економічну доцільність придбання тих чи інших готових будівель, споруд чи незавершених будівельних об'єктів.

• Інжиніринг — консалтингові фірми — це фірми, які займаються розробкою на договірних засадах різного роду документації — інформаційної, науково-технічної, проектно-кошторисної та інших. За замовленням окремого інвестора інжиніринго-консалтингові фірми виконують також техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляють бізнес-план, здійснюють моніторинг проекту, авторський та технічний нагляд при його виконанні, організовують та проводять тендерні торги.

• Будівельні фірми — виконують весь комплекс робіт за інвестиційним проектом (проектно-кошторисні, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні) та здають інвестору готовий об'єкт «під ключ»,

• Аудиторські фірми — виконують в інвестиційному процесі функції перевірки фінансово-господарської діяльності як самого інвестора так і інших його партнерів. Аудитори дають оцінку активів та пасивів балансів фірми, розраховують показники ліквідності балансу, здійснюють оцінку інвестиційних якостей цінних паперів, оцінку капіталу самого інвестора та його акціонерів.

Лекція 3.Фінансові інвестиції

 

3.1. Характеристика фінансових інвестицій

3.2. Різновиди фінансових інвестицій            

3.3. Ринок цінних паперів

3.4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції

3.5. Фондова біржа

 

Ключові слова: фінансові інвестиції, фінансові інструменти, цінні папери, ринок цінних паперів, емітенти цінних паперів,фондова біржа.

Мета роботи: вивчення фінансових інвестицій. З’ясування сутності ринку цінних паперів і фондової біржі, визначення учасників цінних паперів та дослідження їх функцій.

 

3.1. Характеристика фінансових інвестицій

 

За чинним законодавством: фінансова інвестиція — це господарська опера­ція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Інвестування вільних коштів у фінансові інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є: одержання в майбутньому прибутку, перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, уста­новлення контролю над підприємством-емітентом тощо.

Фінансові інвестиції — це активна форма ефективного використання вільно­го капіталу підприємства, яка має особливості у тому, що:

·  здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задово­лені його потреби в реальних інвестиціях;

·  дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні і за її межами;

·  є незалежними видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їх розвитку можуть вирі­шуватися тільки шляхом вкладень капіталу до статутного фонду і при­дбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

·  дозволяє підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидко і дешево;

·  підприємство має можливість вкладати кошти як в безризикові інструмен­ти, так і в спекулятивні, і, таким чином, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

·  потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

·  виникає необхідність активного моніторингу і оперативності у прийнятті рішень при здійсненні фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон'юнктури.

Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:

·        інвестиційні операції з традиційними фінансовими інструментами;

·        придбання похідних цінних паперів (деривативів);

·        депозитні операції підприємств;

·        пайова участь у спільних підприємствах.

Відповідно, традиційні фінансові інструменти поділяють на:

·  фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, не об­межені дія використання, та їх, еквівалент; дебіторську за­боргованість, не призначену для перепродажу: фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, при­значені дія перепродажу; інші фінансові активи;

·  фінансові зобов'язання - включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов'язання:

·  інструменти власного капіталу - це прості акції, частки та інші види власного капіталу;

·  похідні фінансові інструменти - ф’ючерсні контракт, фор­вардні контракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери - це грошові документ, що засвідчують право володіння або відно­сини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх ви­пустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату до­ходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість пе­редачі грошових та інших прав, що випливають з цих доку­ментів, іншим особам.

Спрямова­ність фінансових інвестицій багатьох підприємств за останній час все більш орі­єнтується на ринок похідних цінних паперів.

Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Різні інструменти цього ринку складають сьогодні приблизно 90% загального обсягу фінансових інвестицій підприємств.

Щодо депозитних операцій, то це одна з найбільш ефективних форм викорис­тання тимчасово вільних грошових коштів підприємства. Депозитні операції ви­користовуються для короткострокового вкладання капіталу, а основною їх метою є генерування інвестиційного прибутку.

Пайова участь у спільних підприємствах багато в чому подібна до реального інвестування, однак вона менш капіталоємна і більш оперативна. Зазвичай, ін­вестор, використовуючи цю форму фінансового інвестування, ставить за мету не стільки одержання високого доходу, а встановлення прямого впливу на госпо­дарську діяльність підприємства.