В екстремальних умовах допускається зменшення добово­го водоспоживання до 5 л в умовах помірного клімату і до 8 л в умовах жаркого клімату, але протягом не більше ніж 3 доби. У жарких, засушливих районах мінімальна добова норма спо­живання води на господарчо-питні потреби повинна станови­ти 25 л.

Таблиця 111

Мінімальні норми споживання води для господарчо-питних потреб у польових умовах

Призначення води	Споживання води на 1 особу за добу, л
	Помірний клімат	Жаркий клімат
Приготування чаю і створення запасу води у флягах	2,5	4,0
Приготування їжі та миття кухонного інвентарю	3,5	3,8
Миття індивідуального посуду	1,0	1,2
Умивання	3,0	6,0
Для пиття	2,5	4,0

Для питного водопостачання в польових умовах може ви­користовуватися вода різного походження — атмосферна, з відкритих водоймищ або з підземних джерел. Звичайно, най­безпечнішим є використання артезіанських джерел.

Для організації водопостачання організуються пункти во­допостачання — місця, де здійснюються забір (отримання), очищення, знезараження, знешкодження, дезактивація, збері­гання та видача (розподіл) води.

Вибір та використання того або того джерела для водопос­тачання здійснюється після так званої санітарної розвідки, яка проводиться за участю фахівців інженерної і медичної служ­би та обов'язкової гігієнічної оцінки вихідної якості води.

Оскільки в польових умовах не завжди є можливість зазда­легідь зробити всі потрібні лабораторні дослідження води і отримати повноцінні об'єктивні дані щодо її якості, питну воду із самого початку слід розглядати як таку, що являє собою потенційну загрозу епідемічної небезпеки і, виходячи із цьо­го, планувати і проводити всі необхідні заходи щодо її очи­щення, знезараження, знешкодження та дезактивації.

Найдоступнішим і достатньо ефективним засобом знезара­ження води у польових умовах є хлорування. Доцільно вико­ристовувати метод перехлорування, тобто уведення у воду хлорвмісних препаратів у кількостях, заздалегідь вищих за її хлорпотреби, аби забезпечити безсумнівне знезараження води в умовах можливого бактеріального забруднення та епідеміч­ної небезпеки. Під час використання цього методу вводиться 10—15 мг активного хлору на 1 л води (при знезараженні ар­тезіанської чистої води — 1—1,5 мг/л). Розрахунок потрібної кількості хлорного вапна здійснюють, виходячи з того, що доброякісне хлорне вапно має вміщувати не менше ніж 25— ЗО % активного хлору.

Існують різноманітні технічні засоби водозабору в польо­вих умовах. До табельних засобів водозабору належить, на­приклад, ручний поршневий насос БКФ-4, спеціальні мото­помпи, електронасоси потужністю від 1 до 36 м³ і більше води за 1 год та ін. Залежно від потужності, конструкції і маси (вона може сягати 3 т і більше) відповідні технічні табельні засоби водозабору можуть розгортатись у потрібному місці протягом відносно короткого часу — від 10 хв до 3—4 год. Для підвезення води безпосередньо до місць водоспоживання слід використовувати спеціальні табельні цистерни — ЦВ-3, ЦВ-4 та ін.

До табельних засобів, що їх використовують для очищення і знезараження води в польових умовах, належать тканинно-вугільні фільтри, наприклад ТВФ-200 (забезпечує оброблення 200—300 л води за 1 год), модернізовані автофільтрувальні станції, наприклад МАФС-3 (забезпечує оброблення 7,5 м³ води за 1 год), пересувні опріснювальні установки ПОУ, опрісню­вальні пересувні станції ОПС та ін.

Індивідуальні запаси води (невеликі її кількості) можна зне­заражувати за допомогою спеціальних таблетованих препа­ратів, наприклад, хлорвмісних препаратів: пантоцид, аквацид,

аквасепт тощо.

Під час організації харчування населення та особового скла­ду спеціальних формувань в умовах надзвичайних ситуацій основною гігієнічною вимогою є забезпечення достатньою за енергетичною цінністю і безпечною для здоров'я (за відносно короткочасного вживання) їжею.

Особливістю такого харчування є широке використання консервованих продуктів, продуктів тривалого зберігання, харчових концентратів, індивідуальних сухих пайків тощо. Для харчування спеціальних формувань в екстремальних умовах передбачено, наприклад, використання пайків, які являють собою спеціально підготовані у формі брикетів суміші м'яса, молочного білка, сухого молока, меду, какао, цукру, кави, фруктових екстрактів та інших складових. Маса кожного брикету складає 200 г, у добовий раціон входить 3 брикети, а також 45 г цукру та 2 г чаю. Загальна маса такого раціону становить 647 г, об'єм — 0,9 л.

Із харчових концентратів можна приготувати гарячі страви у вигляді супів. Харчування сухими пайками з концентратів не повинно тривати більше ніж 3—5 днів.

Організовуючи повсякденне харчування формувань і насе­лення в польових (тимчасових) умовах перебування, доцільно використовувати табельні польові технічні засоби військової продовольчої служби — похідні кухні, польові кухні-їдальні, пересувні хлібопекарні (заводи), авторефрижератори.

У тимчасових польових умовах розгортаються спеціальні польові пункти харчування або роздавальні пункти. Бажано, щоби протягом доби було забезпечено не менш як дворазове харчування населення та особового складу гарячими стравами.