декілька разів. Які зміни спостерігаються з фіолетовим забарвленням розчину? Чому

реакція Вагнера на ненасиченість жиру є якісною?

2.Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.

Упробірку помістити 1 мл масла, 1 мл спирту, 1 мл 35% розчину NaOH, перемішати, нагріти на водяній бані. Омилення відбувається протягом 5 хвилин. Кілька крапель

розчину перенести в другу пробірку і додати 2 мл дистильованої води, нагріти до кипіння. Розчинення проби вказує на повноту омилення. Для виділення мила з

розчину додати гарячого насиченого розчину NaCl. Шар мила утворюється на поверхні рідини. Після розшарування охолодити розчин і зняти верхній шар мила, який буде використаний у наступному досліді.

Скласти рівняння реакції омилення жиру.

3.Гідроліз спиртового розчину мила.

Упробірку помістити крупинку мила, одержаного у досліді №2 і додати 1 крап. спиртового розчину фенолфталеїну. Почервоніння не спостерігається. Це

підтверджує, що одержане мило – сіль жирних кислот, не містить лугу. У цю ж

пробірку додати	5 -10 крап. дистильованої води. Що спостерігається? Пояснити
рівнянням реакції.

ТЕМА 8. БУДОВА, РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ТА БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНИХ СПОЛУК (ГІДРОКСИКИСЛОТ, α-, β-, γ-АМІНОКИСЛОТ, КЕТОКИСЛОТ ТА ФЕНОЛОКИСЛОТ).

Актуальність теми: вивчення фізико-хімічних властивостей гетерофункціональних сполук з урахуванням взаємного впливу функціональних груп та просторової будови молекул має важливе значення для розуміння механізмів реакцій обміну речовин, так як вони є інтермедіатами. Якісні реакції на кетонові тіла

мають важливе діагностичне значення.

Конкретні цілі:

1.Робити висновки і аналізувати взваємозв’язок між будовую, конфігурацією та конформацією гетерофункціональних сполук.

2.Пояснювати класифікацію та ізомерію гідросикіслот.

3.Інтерпретувати залежність реакційної здатності гетерофункціональних сполук від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів в молекулі.

4.Інтерпретувати механізми реакцій різних класів гетерофункціональних сполук, їх перетворення в біологічних системах.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій			Вказівки до навчальних дій
1.	Практичне	вивчення	1.1. В зошит протоколів дослідів
властивостей			виписати алгоритм лабораторної роботи.
гетерофункціональних сполук.			1.2. Оцінити різницю в хімічній поведінці
			салолу та аспірину при їх взаємодії з
			FeCl3.	Аргументувати висновок.
2. Будова та властивості			2.1.	Класифікація	та	ізомерія
гідросикислот.			гідросикислот.
			2.2. Асиметричний атом		вуглецю,
			хіральність, оптична активність.
			2.3. Енантіомери. Діастереоізомери.
			2.4. Хімічні властивості і біологічне

11

				значення гідросикислот та амінокислот.
3.	Будова	та	властивості	3.1. Біологічне значення кетокислот та їх
кетокислот.				похідні.
				3.2. Кетонові тіла, діагностичне значення
				їх визначення при цукровому діабеті.
				3.3. Кето-енольна таутомерія кетокислот
				та їх похідних.
4. Будова та		властивості		4.1. Саліцилова кислота та її похідні як
фенолокислот.				протизапальні та протимікробні засоби.

Алгоритм лабораторної роботи:

Оцінити різницю в хімічній поведінці салолу та аспірину при їх взаємодії з FeCl3. Аргументувати висновок.

В1-у пробірку додати крупинку аспірину та 5-6 крап. Н2О, перемішати і додати 1

крап. 0,1 Н FeCl3. Фіолетове забарвлення не з’являється.

В2-у пробірку додати крупинку фенілсаліцилату (салолу) та 2 крап. етилового

спирту. Перемішати і додати 1 крап. 0,1 Н FeCl3. З’являється фіолетове забарвлення, яке характеризує вільну фенольну групу.

ТЕМА 9. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ТА ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ З ТЕМИ:“ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУДОВИ ТА РЕАКЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК”

1.Якими особливостями структури зумовлена інертність алканів і висока реакційна здатність альдегідів.

2.Запишіть структурну будову ізомерів пентану. Дайте їм назву згідно МН.

3.Чи будуть розрізняться по кислотності аліфатичні і ароматичні спирти. Чим це

обумовлено?

4.Якими реакціями можна розрізнити первинні і вторинні спирти?

5.Якими реакціями можна розрізнити пропантріол 1,2,3 від пропанолу-1?

6.Запишіть рівняння окислення пропанолу-2 і пропанолу-1. Які продукти

утворюються, назвіть згідно МН.

7.Запишіть схему реакції утворення діетилового ефіру. Проведіть його гідроліз (за схемою). Які продукти гідролізу утворились?

8.Запишіть схему реакції бромування фенолу. Назвіть (згідно МН) продукти цієї реакції.

9.Запишіть схему реакції отримання 2,4,6-тринітрофенолу. Який тип цієї реакції?

10.До якого типу реакцій за спрямованістю перетворення відносяться реакції

бромування і нітрування фенолу. Запишіть схеми цих реакцій.

11.Особливості будови карбонільної групи. Які реакції характерні для сполук, що

мають карбонільну групу?

12.Запишіть схему реакції утворення напівацеталю з оцтового альдегіду (етаналю) і метанолу.

13.Запишіть схему реакції взаємодії трихлороцтового альдегіду з водою. З якою метою використовується в медицині продукт цієї реакції? Яка його тривіальна

назва?

14.Запишіть схему реакції взаємодії пропанону з гідроксиламіном. Який тип цієї

реакції? Назвіть продукт реакції.

15.Запишіть схему реакції окислення пропиналю з оксидом срібла. Назвіть продукти цієї реакції згідно МН.

16.Запишіть загальну схему реакції етаналю з реактивом Фелінга. Назвіть продукти цієї реакції і де вона використовується.

12