- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Тема 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ. РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ АЛКАНІВ, АЛКЕНІВ, АРЕНІВ.
- •Тема 4. РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ СПИРТІВ, ФЕНОЛІВ, АМІНІВ.
- •Тема 5. БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ АЛЬДЕГІДІВ ТА КЕТОНІВ.
- •Тема 6. СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ ТА БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ.
- •Тема 7. ВИЩІ ЖИРНІ КИСЛОТИ. ЛІПІДИ. ФОСФОЛІПІДИ.
- •Тема 8. БУДОВА, РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ТА БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНИХ СПОЛУК (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Тема 9. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУДОВИ ТА РЕАКЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК”
- •Тема 10. АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКІВ ТА ПЕПТИДІВ.
- •Тема 11. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ БІЛКІВ. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІЛКІВ. РЕАКЦІЇ ОСАДЖЕННЯ БІЛКІВ. ДЕНАТУРАЦІЯ.
- •Тема 12. ВУГЛЕВОДИ. БУДОВА ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОНОСАХАРИДІВ.
- •Тема 14. КЛАСИФІКАЦІЯ, БУДОВА ТА ЗНАЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО ВАЖЛИВИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 15. СТРУКТУРА ТА БІОХІМІЧНІ ФУНКЦІЇ НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ.
- •Тема 16. БУДОВА ТА БІОЛОГІЧНА РОЛЬ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами
- •Вказiвки до учбових дiй
- •Тема 17. Вітаміни: загальна характеристика; поняття про коферментну дію вітамінів. Будова та властивості вітамінів В1, В2, В6, РР.
- •Вказiвки до учбових дiй
- •Тема 18. Ферменти.
- •Вказiвки до учбових дiй
- •ЛІТЕРАТУРА.
2.4. Роль пpинципу комплементаpностi в pеалiзацiї
функцiй ДHК та РHК. Мiноpнi основи.
Алгоритм лабораторної роботи.
Визначення складових частин нуклеопротеїдів проводять за допомогою якісних реакцій у гідролізаті дріжджів.
1. Біуретова реакція на білки
До 1 мл гідролізату додати 0,5 мл біуретового реактиву. Спостерігається виникнення фіолетового забарвлення.
2. Срібна проба на пуринові сполуки.
До 0,3 мл гідролізату додати 0,1 мл розчину срібла азотнокислого [AgNO3]; спостерігається утворення білого осаду.
3.Якісна реакція на пентозу (реакція Моліша).
До 10 крапель гідролізату дріжджів додати 3 краплі 1% спиртового розчину
тимолу, перемішати та по стінці пробірки додати 20-30 крапель концентрованої сірчаної кислоти. На дні пробірки утворюється продукт конденсації фурфуролу з тимолом червоного кольору.
4. Молібденова проба на фосфорну кислоту.
До 2 мл гідролізату додати 1 мл розчину амонію молібденовокислого
[(NH4)2MoO4], нагріти на водяній бані до утворення жовтого осаду. Додавання 1 мл
розчину аскорбінової кислоти дає синє забарвлення.
ТЕМА 17. ВІТАМІНИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА; ПОНЯТТЯ ПРО КОФЕРМЕНТНУ ДІЮ ВІТАМІНІВ. БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ВІТАМІНІВ В1, В2, В6, РР.
Актуальнiсть теми: вітаміни – це незамінні фактори їжі, які не синтезуються в
організмі людини. Водорозчинні вітаміни входять до складу коферментів – небілкової частини складних ферментів і тому відіграють провідну роль у біокаталізі.
Конкретні цілі:
1.Аналізувати значення мононуклеотидів для дії нуклеотидних коферментів.
2.Інтерпретувати механізми участі вітамінів в побудові коферментів, що каталізують біохімічні реакції в організмі.
3.Аналізувати відповідність вітамінів біохімічним функціям, які вони виконують в
організмі.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
Змiст та послiдовнiсть |
Вказiвки до учбових дiй |
дiй |
|
1. Вітаміни |
1.1.Загальна характеристика вітамінів їх біологічна |
|
роль. |
1.2.Поняття про коферментну дію вітамінів.
1.3.Будова та властивості вітамінів В1, В2, В6, РР.
2.Нуклеотидні коферменти. 2.1. Участь нуклеотидів в будові коферментів.
2.2.Механізм дії коферменту НАД+.
21