Принцип методу. Концентрована азотна	кислота нітрує бензольне ядро
циклічних амінокислот (фенілаланін, тирозин,	триптофан) білків з утворенням
нітросполук жовтого кольору.

Хід виконання. У пробірку налити 0,5 мл розчину ароматичної амінокислоти та додати (ОБЕРЕЖНО!) 0,5-1 мл конц. HNO3, розвивається жовте забарвлення.

3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).

Принцип методу. При нагріванні розчину білка, в якому є залишки сірковмісних

амінокислот (цистеїн) з розчинами лугу та солі свинцю, сірка відщеплюєтся та утворює чорний осад PbS.

Хід виконання. У пробірку налити 0,5 мл розчину цистеїну, додати 1 мл реактиву

Фоля. Нагрівати на водяній бані до утворення чорного забарвлення (5 хвилин).

ТЕМА 11. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ БІЛКІВ. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІЛКІВ. РЕАКЦІЇ ОСАДЖЕННЯ БІЛКІВ. ДЕНАТУРАЦІЯ.

Актуальність теми: білки відіграють центральну роль в процесах життєдіяльності. Вони виконують важливі функції, які складають основу життя (ферменти, скоротливі білки, захисні білки).

В клінічній практиці широко використовують визначення білка в крові та інших біологічних рідинах з діагностичними цілями (білкова недостатність, захворювання печінки, нирок, запалення серозних оболонок).

Конкретні цілі:

1.Пояснювати структурну організацію білків (первинної, вторинної, третинної і четвертинної структур), що необхідно для розуміння їх функцій та патологічних змін при багатьох захворюваннях.

2.Пояснювати фізико-хімічні властивості білків та використовувати ці знання у

лабораторної діагностиці для їх виявлення і розподілу на фракції в біооб’єктах.

3.Уміти аналізувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій		Вказівки до навчальних дій
1. Білки як біополімери.		1.1. Функції білків.
		1.2. Способи	сполучення	α-амінокислот
		в молекулах білків.
		1.3. Зв’язки, що формують первинну,
		вторинну, третинну та четвертинну
		структури.
2. Рівні	структурної	2.1. Первинна,	вторинна,	третинна,
організації білкових молекул.		четвертинна структура, типи зв’язків, що
		стабілізують ці структури.
		2.2. Методи визначення структури білка
		(по Ф. Сенгеру та Едману).
3. Хімічний синтез	пептидів та	3.1.Прості і складні білки.
білків.		3.2. Класифікація білків у		залежності
		від природи простетичної групи та
		просторової форми: глобулярні та
		фібрилярні.
		3.3. Фактори стабільності існування білків
		в колоїдних розчинах.

15

4.	Механізм осадження білків.	4.1. Зворотне осадження білків та його
Види осадження.		використання в медичний практиці.
		4.2. Незворотне осадження білків, фактори
		що його викликають.
5.	Денатурація білка, її ознаки.	5.1. Денатуруючи фактори (приклади).
		5.2. Ренатурація білка.

Алгоритм лабораторної роботи.

1.Оцінити дію на білки сульфату амонію, ТХО та сульфасаліцилової кислоти. Дати аргументацію.

Хід работи:

•до 5 крапель 1% яєчного білку додаємо 20 крапель розчину (NH4)2SO4. Утворюється осад, який розчинний у воді.

•до 5 крапель 1% яєчного білку додаємо 1 мл ТХО кислоти. Утворюється осад нерозчинний у воді.

•до 0,5 мл розчину білку додаємо 0,5 мл 20% сульфасаліцилової кислоти. Утворюється осад нерозчинний у воді.

2.Біуретова реакція.

Принцип методу. Іони міді (Cu2+) у лужному середовищі утворюють з пептидними группами (кислото-амідний або пептидний зв'язок) комплексну сполуку

синьо-фіолетового кольору.

Хід работи:

До 5 крапель 1% яєчного білку додаємо 5 крапель 10% розчину NaOH та 2 краплі 1% розчину CuSO4. Перемішати і спостерігати синьо-фіолетове забарвлення.

ТЕМА 12. ВУГЛЕВОДИ. БУДОВА ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОНОСАХАРИДІВ.

Актуальність теми: вуглеводи поряд з білками і ліпідами є важливими хімічними з’єднаннями живих організмів. Вони широко використовуються в медичній практиці.

Розчини 10%, 20%, 40% глюкози вводять в організм для покращення серцевої

діяльності, підтримання тонусу нервової системи і в багатьох інших випадках.

Конкретні цілі:

1.Робити висновки щодо існування моносахаридів в різних таутомерних формах,

що впливає на їх реакційну здатність і дає можливість лабораторного

дослідження моносахаридів в біологічних рідинах.

2.Аналізувати принципи методів виявлення та визначення моносахаридів в крові,

сечі, слині.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами
навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Будова моносахаридів.	1.1.Класифікація вуглеводів.

1.2.Ізомерія.

1.3.Таутомерні форми моносахаридів.

1.4.Мутаротація.

2.Хімічні реакції моносахаридів. 2.1. Хімічні реакції моносахаридів за

участю карбонільної групи: окисно-відновні реакції (якісні на виявлення альдегідної групи).

2.2. Утворення глікозидів їх роль в

16

	побудові	оліго-	та	полісахаридів,
	нуклеозидів, нуклеотидів та нуклеїнових
	кислот.
	2.3. Фосфорні ефіри глюкози та фруктози,
	їх значення в метаболічних перетвореннях
	вуглеводів.
3. Похідні моносахаридів.	3.1. Аскорбінова		кислота, як похідне
	гексоз, біологічна роль вітаміну С.

Алгоритм лабораторної роботи.

1.Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.

Хід роботи:

Утри пробірки додаємо по 0,5 мл розчинів глюкози, лактози, сахарози відповідно.

Укожну додаємо по 0,5 мл реактиву Фелінга, нагріваємо. Зробіть висновки.

2.Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(OH)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.

Хід роботи:

У 2 пробірки додаємо 0,5 мл розчину глюкози і 0,5 мл 5 % розчину Cu(OH)2. Першу – нагріваємо, другу залишаємо при кімнатній температурі.

ТЕМА 13. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ДИТА ПОЛІСАХАРИДІВ.

Актуальність теми: високомолекулярний вуглевод декстран і подібний до нього поліглюкін використовують як кровозамінники при кровотечах, шокових станах. Група лікарських речовин, зокрема, серцеві засоби, наприклад, препарати дігіталіса і інші,

являють собою велику кількість похідних вуглеводів, так звані глікозіди.

Конкретні цілі:

1.Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі гомополісахаридів

як харчових речовин – джерел енергії, для процесів життєдяльності.

2.Пояснити механізм біологічної ролі гетерополісахаридів (глікозаміногліканів) в біологічних рідинах та тканинах.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Дисахариди.	1.1. Будова, властивості сахарози,
	лактози, мальтози. Інверсія сахарози
	внаслідок гідролізу.
	1.2.	Класифікація		дисахаридів		за
	здатністю до окисно-відновних реакцій.
	1.3. Два типи зв’язків між залишками
	моносахаридів та їх вплив на реакційну
	здатність дисахаридів.
2. Полісахариди.	2.1. Класифікація полісахаридів.
	2.2.	Будова,	біологічна		роль	та
	застосування крохмалю, його складові.
	Схема будови амілози та амілопектину.
	Гідроліз крохмалю, якісна реакція на його
	виявлення.

17