Ждан Инфаркт миокарда
.pdfОсновні напрямки терапії і лікарські засоби, застосовувані в найгострішій стадії неускладненого інфаркту міокарда
Лікарський |
Напрямки терапії |
Доза, що |
засіб |
|
рекомендується |
|
|
|
Морфін |
Адекватне знеболювання, зниження |
2-5 мг внутрішньовенно |
внутрішньо- |
перед- і післянавантаження, психо- |
кожні 5-15 хвилин до |
венно дробно |
моторного збудження, потреби міокарда в |
повного усунення |
|
кисні |
больового синдрому або |
|
|
до появи побічних |
|
|
ефектів |
Стрептокіназа |
Відновлення коронарного кровотоку |
1,5 млн. МО |
(стрептаза) |
(тромболізис), зняття больового |
внутрішньовенно за 60 |
|
синдрому, обмеження розмірів інфаркту |
хвилин |
|
міокарда, зниження летальності |
|
Гепарин |
Попередження або обмеження |
10000-15000 |
МО |
|
внутрішньо- |
коронарного тромбозу, профілактика |
внутрішньовенно |
||
венно |
струйно |
тромбоемболічних ускладнень, зниження |
струйно |
|
(якщо |
не |
летальності |
|
|
проводиться
тромболізис
Нітрогліцерин |
Зняття больового синдрому, зменшення |
10 мкг/хв. зі збільшенням |
або ізосорбіда |
розмірів інфаркту міокарда і летальності |
швидкості на 20 мкг/хв |
динітрат |
|
кожні 5 хвилин під |
внутрішньо- |
|
контролем ЧСС і АТ |
венно капельно |
|
|
Бета- |
Зниження потреби міокарда в кисні, зняття |
1 мг/хв кожні 3-5 хвилин |
адреноблокато- |
больового синдрому, зменшення розмірів |
до загальної дози 10 мг |
тори: |
некрозу, профілактика фібриляції шлуночків |
|
пропранолол, |
і розриву ЛШ, повторних інфарктів |
|
(обзидан) |
міокарда, зниження летальності |
|
Ацетилсалици- |
Зняття і профілактика процесів,пов'язаних з |
160-325 мг розжувати; |
|
лова |
кислота |
агрегацією тромбоцитів; при |
|
(аспірин) |
ранньому(!) призначенні знижує летальність |
|
Магнію |
Зниження потреби міокарда в кисні, зняття |
1000 мг магнію (50 мл 10 |
сульфат |
больового синдрому, зменшення розмірів |
%, 25 мол 20 % або 20 мл |
(кормагнезин) |
некрозу, профілактика порушень серцевого |
25 % розчину) внутрівенно |
|
ритму, серцевої недостатності, зниження |
протягом 30 хвилин. |
|
летальності |
|
|
|
|
Зняття больового приступу
Якщо попередній сублінгвальний прийом нітрогліцерину (повторно по 0,5 мг у таблетках або 0,4 мг в аэрозолі) біль не зняв, починається терапія наркотичними анальгетиками, На догоспітальному етапі препаратом вибору при інфаркті міокарда є морфін.
Препарат уводиться внутрівенно дробно: 1 мл 1 % розчину розводять фізіологічним розчином натрію хлориду до 20 мл (1 мл отриманого розчину містить 0,5 мг активної речовини) і вводять 2-5 мг кожні 5-15 хвилин до повного усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів (гіпотензії, пригнічення дихання, блювоти). Сумарна доза не повинна перевищувати 10-15 мг (1-1,5 мл 1% розчину) морфіну (на догоспітальному
етапі не допускається перевищення дози 20 мг).
Для рішення питання про можливості використання наркотичних анальгетиков слід уточнити ряд моментів:
- переконатися, що типовий або атиповий больовий синдром не є проявом “гострого живота”, і зміни ЕКГ є специфічним проявом інфаркту міокарда, а не неспецифічною реакцією на катастрофу в черевній порожнині;
з'ясувати, чи маються в анамнезі хронічні захворювання системи дихання, зокрема, бронхіальна астма;
-уточнити, коли було останнє загострення бронхообструктивного синдрому;
-установити, чи маються в даний час ознаки дихальної недостатності, які, ступінь її виразності;
-з'ясувати, чи мається в хворого в анамнезі судорожний синдром, коли був останній припадок.
1. Фентаніл 2 мл – 0,005% розчину +
дроперидол 1-4 мл 0,25% розчину внутрішньовенно або внутрішньом‘язово, або таломонал 1-2 мл в/в у 10 мл фіз. Розчину, морфін 1-2 мл 1% підшкірно, внутрішньо м‘язово (можна повторити кожні 3-4 години по 0,5-0,7 мл (загальна доза за 12 годин 6 мл 1% розчину)).
Основні принципи Інтенсивної терапії ГІМ.
1.Повна ліквідація больового синдрому.
2.Ранній початок тромболітичної терапії (на протязі 4 – 6 годин після його початку, підйомі ST або гострій блокаді ніжок пучка Гіса, при відсутності протипоказань).
Фібринолізин 80 – 100 тис внутрішньовенно (з гепарином 10 тис. Од на 20 тис фібринолізину).
Стрептокіназа (700 тис – 1,5 мм од)
внутрішньовенно протягом 60 хв.
Тканинний активатор плазминогену
(альтеплаза) – 100 мг протягом 3-х годин внутрішньовенно або внутрішньокоронарно
Антістреплаза – 30 од внутрішньовенно протягом 3-5 хв.
Урокіназа – 2 млн.од внутрішньовенно болюсно.
3.Аспірин 160-325 мг всередину 1 таб. В день.
4.Гепаринотерапія (внутрішньовенно 5-10 тис. Гепарину) потім із швиткістю 1 тис. Од/год на протязі 2-х діб, потім по 5 тис. Од через 6 год під контролем тромбопластиного часу.