Kurs_lekcii_z_Bdzhilnictva_A-4_format

231

Лекція

17 Інвентар, обладнання та механізація виробничих процесів на пасіці

План лекції:

1.Історія винаходу та вдосконалення вулика. Типи вуликів.

2.Пасічницький інвентар для догляду за бджолами і одержання продукції.

3.Механізація трудомістких робіт на пасіці.

4.Пасічницькі будівлі. Типи зимівників.

1. Історія винаходу та вдосконалення вулика. Типи вуликів

Вулик – це житло для бджіл, виготовлене людиною. Протягом багатьох сторіч населення утримувало бджолині сім’ї у нерозбірних вуликах (колоди, дуплянки,

сапетки), при цьому стільники бджоли прикріплювали до стелі та стін у вертикальному стані. Сьогодні бджолині сім’ї утримують у рамкових вуликах, що відрізняються від нерозбірних рухливими стільниками, які відбудовують бджоли у спеціальних рамках.

Нерозбірні вулики збереглися у незначній кількості лише в окремих районах країни,

головним чином у Карпатах.

Уперше рамковий (втулковий) вулик було винайдено у 1814 році відомим вітчизняним пасічником П. І. Прокоповичем. Складався такий вулик з трьох відділень,

з висувними рамками, що виймалися збоку. Створення Прокоповичем розбірного вулика сприяло швидкому вдосконаленню його конструкції. В різних країнах з’явились нові, більш сучасні вулики. Серед них велику цінність для бджільництва мав вулик,

винайдений у 1851 році американцем Лангстротом. Позитивним було те, що дах знімався, а рамки виймалися уверх. Після внесення американцем Рутом деяких додаткових конструктивних змін, за цим вуликом закріпилася назва вулик Лангстрота– Рута. Складається такий вулик з декількох корпусів та магазинних надставок; широке поширення він мав у США та інших країнах. Називається такий вулик багатокорпусним.

Приблизно через 40 років після винаходу Лангстротом–Рутом багатокорпусного вулика, американський бджоляр Ш. Дадан (француз за походженням) сконструював вулик із гніздовим корпусом розміром 450х450 мм, а рамки винайшов швейцарський пасічник Блатт, зовнішні розміри яких 435х300 мм. Цей вулик складається з одного корпуса та магазинної надставки. Вулик почали називати після цього за іменами його

232

винахідників (Дадана–Блатта). В нашій країні такі вулики використовуються на більшості суспільних та присадибних пасіках.

Класифікація вуликів. Сучасні вулики розрізняють за розміром рамок, об’ємом і формою корпусу, конструкцією деталей, пристосуванням до умов утримання бджіл та матеріалами, використаними для їх виготовлення. Залежно від форми корпусу гніздо можна розширювати в горизонтальному або вертикальному напрямках.

З урахуванням цього розрізняють вулики горизонтальні (лежаки), в яких гніздо збільшують розміщенням рамок збоку, і вертикальні (стояки), об’єм яких збільшують угору вертикальним розміщенням корпусів і магазинів один на одному. Важливою особливістю вуликів другої групи є те, що їх об’єм можна регулювати відповідно до розміру сім’ї і краще розміщувати в зимівниках та на транспортних засобах. Кожна система вулика має свої переваги і недоліки. Вулики треба пристосовувати до умов медозбору, клімату та прогресивної технології бджільництва.

Нижче охарактеризовано вулики найбільш поширені в різних природно– кліматичних і медозбірних зонах нашої країни.

Багатокорпусний вулик складається з чотирьох однакових корпусів, що містять по десять рамок розміром 435х230 мм. Дно відокремлене, зверху розміщені піддашник і дах, пристосовані для вентилювання гнізда. Останнім часом на основі цього вулика розроблено варіант з двома корпусами (по десять рамок) для розміщення розплідної частини гнізда. За відсутності корпусів використовують магазинні надставки з рамками розміром 435х145 мм.

Двокорпусний вулик складається з 24 стандартних рамок (435х300 мм). Корпуси однакові – по 12 рамок. Дно прибите або відокремлене. У модифікованому вулику замість другого корпусу можна використовувати магазинні надставки з рамками розміром 435х145 мм. Український вулик має 18–20 вертикальних рамок вузько– високої форми (300х435 мм). Верхні бруски рамок стулчасті або не стулчасті (ширина відповідно 37 і 25 мм). Дно прибите або відокремлюване, що дає змогу поставити вентиляційну раму. Один з варіантів цього вулика виготовлений з подвійними передньою і задньою стінками (утеплений). Іншої конструкції український вулик, його можна виготовити з гніздовим корпусом на 12 рамок (300х435 мм) і двома надставками на 8 рамок (435х230 мм) кожна. Верхні рамки ставлять упоперек гніздових.

Вулик–лежак на 16 рамок з надставкою в корпусі містить відповідну кількість стандартних рамок (435х300 мм) і стільки ж магазинних (435х145 мм). Дно прибите до корпусу, зверху встановлюють надставку, потім піддашник і дах. Крім названих, в

окремих районах країни є й інші вулики, пристосовані до місцевих умов.

233

Спеціальне призначення мають нуклеусні вулики – для утримання нуклеусів найчастіше на 2–4 матки, спостережні – для відводків на 1–2 рамки, необхідні для парування маток, і вулики для сімей–виховательок, у яких виводять неплідних бджолиних маток.

Приладдя до вуликів. Крім рамок, що входять до комплекту вулика, у різних виробничих процесах потрібне різне приладдя. Це, зокрема, скріпи вуликові, їх використовують під час перевезення бджолиних сімей у вуликах, деталі яких потребують фіксування з метою запобігання утворення щілин і вильоту бджіл з гнізда.

За принципом використання розрізняють скріпи для спільного з’єднання всіх деталей вулика і окремих його частин. На пасіках використовують переважно скріпи стрічкові металеві.

Посилену вентиляцію під час перевезення або закривання бджолиних сімей у вуликах на період обробки рослин отрутохімікатами забезпечує рама вентиляційна.

Універсальною для вулика–лежака і багатокорпусного є рама розміром 478х380 мм і

380х380мм.

Глуха перегородка, що розділяє вулик на дві частини для утримання в ньому,

крім основної бджолиної сім’ї, відводка. Льоткові загороджувачі та засувки призначені для зменшення ширини або закривання щілинних льотків і запобігання нападу шкідників.

Роздільна решітка (ганіманівська) поділяє бджолине гніздо на дві частини. В

одній знаходиться розплід, а в другій бджоли складають мед. Виготовляють решітку з дроту, листового заліза або пластмаси. Використовують за організації сім’ї– виховательки та роїння.

Годівниці використовують під час підгодівлі бджіл цукровим сиропом та напуванні. Виготовлені вони з різних матеріалів, потолочини і різняться за конструкцією. Одні розміщують над гніздом і мають форму ящичка (потолочні), інші підвішують у гнізді поряд з рамками (рамочні) за діафрагму.

Подушки та інші утеплювальні матеріали захищають гніздо від різких коливань температури, їх кладуть зверху на стелю або ставлять по боках гнізда. Утеплення потрібне весною та восени, а особливо для вуликів, залишених зимувати надворі.

2. Пасічницький інвентар для догляду за бджолами і одержання продукції

Догляд за бджолиними сім’ями ускладнений, оскільки вони живуть у вуликах,

де створюють необхідні умови для розмноження, переробки, складання корму і захищають гніздо від дії негативних факторів. Велике значення у підвищенні

234

продуктивності праці має впровадження прогресивної технології, яка грунтується на використанні необхідного пасічницького інвентаря і засобів механізації різних виробничих процесів. Особливо зростає роль механізації в умовах інтенсифікації бджільництва і переведення галузі на промислову основу. Передові пасічники, крім поширеного інвентаря, використовують пристрої та обладнання, виготовлені в місцевих майстернях. Інвентар і обладнання для догляду за бджолами коротко охарактеризовано в таблиці 20.

		Таблиця 20
Інвентар і обладнання для догляду за бджолиними сім’ями
Назва	Призначення	Коротка характеристика
Димар	Обкурювання димом	У більшості з них спалюють
пасічний	бджолиних сімей	переважно трухле дерево, а дим із
		конічного патрубка спрямовують у
		потрібну частину гнізда бджіл
Стамеска	Для роботи під час огляду	Виготовлена з металу. Один кінець її
пасічна	сімей, чищення рамок, вуликів	загнутий під кутом 90°. Існує багато
	тощо	варіантів удосконалених конструкцій
Пасічний ніж	Зрізання забрусу на комірках з	Складається зі сталевого леза й ручки.
	медом, кришечок трутневого	Більш досконалі обладнані
	розплоду, вирізання стільників	електричними та паровими
	тощо	нагрівачами
Скринька-	Складання та перенесення	Має кілька відділень для окремих
табурет	підручних інструментів і	інструментів, матеріалу, димаря тощо.
	обладнання по огляду сімей	Використовують замість табурета
Ящики	Перенесення порожніх та	Найчастіше виготовляють із фанери на
переносні	медових стільників і для	6–8 рамок. Легкий і щільно
(рамоноси)	тимчасового їх зберігання	закривається
Сітка для	Захист обличчя від ужалень	Має форму циліндра, з ситцю або
обличчя	бджолами	інших тонких тканин. Каркасом є
		сталеві дротини, що утримують
		тканину навколо голови

		235
		Продовження таблиці
Палатка для	Використовують за огляду	Легка, розбірна або пересувна. Для
огляду	бджолиних сімей у	покривання каркасу використовується
бджолиних	безвзятковий період з метою	марля, поліетиленова плівка, дротяна
сімей	захисту від бджіл–злодійок	сітка
Пасічний	Внутрішньопасічні	Виготовлений з використанням
візок	перевезення невеликих	велосипедних або мотоциклетних
	вантажів	коліс. Обладнують підйомним
		механізмом
Трутнє-	Виловлювання трутнів під час	Має вигляд коробки, яку навішують
вловлювач	вильотів із сім’ї	зовні вулика перед льотком
Апіскоп	Визначення стану сімей за	Нагадує звичайний медичний
	їхнім шумом у гнізді	фонендоскоп. Від звукоприймача,
		встановленого в льоток вулика, шум
		передається трубками до органа слуху
		спостерігача

На звичайному пасічному візку можна встановити необхідне обладнання для підгодівлі бджолиних сімей – бачок із сиропом, шланг, дозатор корму.

У спеціалізованих господарствах і на великих бджолофермах за потреби підгодівлі бджіл налагоджують механізоване приготування сиропу у великих місткостях та підвезення його до вуликів у цистернах.

Для забезпечення бджіл чистою водою в затишному і добре освітленому сонцем місці на пасічному точку ставлять напувалку – бочку, металевий бачок або інший посуд, з яких вода краплями падає на нахилену дошку. Ваги платформові потрібні на пасіці для щоденного визначення інтенсивності медозбору. Контрольну бджолину сім’ю, що постійно перебуває на них, зважують щоденно увечері.

Термометр і психрометр – прилади, за допомогою яких пасічники вимірюють температуру і вологість повітря. Особливо необхідні вони у зимівниках.

Інвентар і обладнання для відкачування меду сприяють полегшенню роботи пасічників, підвищенню продуктивності їх праці. Призначені вони для звільнення стільників від бджіл у гнізді, розпечатування медових комірок, відкачування меду,

очищення продукції та інше.

236

За відбирання рамок з медом використовують м’які щітки, виводжувачі бджіл,

дерев’яні рами з випарниками карболової кислоти, пневматичні засоби для здування бджіл, виведення бджіл.

Розпечатують комірки з медом за допомогою пасічних ножів різної конструкції

(прості, з паровим нагріванням, електро–нагрівні, віброножі), механізмів з автоматизованим процесом обробки стільників. Для відкачування меду потрібні столики спеціального призначення, утримувачі рамок, а на пасіках з промисловою технологією – ще й термічні камери, в яких підігрівають стільники для повного звільнення комірок від меду. Термічні камери, як правило, використовують восени під час відкачування меду з пізніх медоносів (вереск, соняшник, гірчиця).

Установка МРС–1, що випускається заводами з 1981 р., на великих бджолофермах здатна розпечатати для відкачування 500 стільників усіх стандартних рамок за годину.

Основним приладдям для відкачування меду є медогонки. Незалежно від розмірів, продуктивності, особливостей конструкції вони працюють за принципом дії відцентрової сили. Ротор, в якому рамки розміщують по лінії радіуса або хорди,

обертають вручну (160х180 об./хв.) або за допомогою електродвигуна (близько 320

об./хв.). На звичайних пасіках поширені медогонки хордіального типу на чотири рамки.

Але для великих бджолоферм і спеціалізованих господарств медо–товарного напряму промисловість випускає більш потужні радіальні медогонки на 25 та 50 стільників обладнаних електороприводом.

На період кочівлі на автомашині обладнують пересувний агрегат для відкачування меду, що оснащений невеликою електричною станцією.

Інвентар та обладнання для одержання воску. Більшу частину воску витоплюють із сировини різної якості безпосередньо на пасіках. Для переробки першосортної воскової сировини достатньо сонячної та невеликої парової воскотопки. Вибракувані стільники та іншу сировину нижчих сортів потрібно попередньо розварювати в котлах,

а потім віджимати віск на пресах і відстоювати в ємкостях, розширених у верхній частині. Проціджують розтоплену воскову масу через різні сита з отворами розміром

2х2 або 3х3 мм.

У заводських умовах віск пропускають через стерилізатор для знезараження від збудників хвороб. Стерилізатори мають різну конструкцію, проте за умовами технології у них створюється температура 120 °С, що підтримується протягом 30

хвилин.

237

Для виведення маток і розмноження бджолиних сімей необхідні застосування:

шаблон, без якого неможливе виготовлення воскових мисочок, шпатель для перенесення личинок, рамка для прививок з трьома горизонтальними планками, куди поміщають мисочки, сім’ї–ізолятори, в яких маток тимчасово утримують на одному чи кількох стільниках, інкубатори, що створюють постійний мікроклімат у процесі розвитку матки, маточні кліточки, ковпачки для підсаджування маток, пересильні кліточки різних конструкцій.

Для виконання профілактичних і лікувальних заходів, на пасіках мають бути димар лікувальний, за допомогою якого обкурюють бджіл аерозолем лікувальних препаратів, утримувач металевий для спалювання таблеток, пасічний гідропульт,

укладка для посилення вентиляції гнізд, збирачі бджіл, що пропускають їх у вулик і не випускають із нього.

Для одержання додаткових продуктів бджільництва на пасіках потрібні пилковловлювачі, обладнання для сушіння обніжжя, відсмоктувач маточного молочка,

скляна лопатка для вибирання його з маточників, спеціальні решітки для збирання прополісу, секційні рамочки для стільникового меду тощо.

Рамки для відбудови нових стільників готують за допомогою діркопробивачів,

станків для натягування дроту, лекала, котка і шпорки (якими закріплюють вощину в рамці), електронавощувача та інше.

Столярні інструменти необхідні на пасіках для виконання різноманітних робіт,

пов’язаних з ремонтом вуликів, рамок, обладнання. На центральних садибах міжгосподарських бджільницьких об’єднань, комплексів, великих пасік будують приміщення, в яких передбачають розміщення майстерні. В пасічних майстернях протягом осінньо–зимового періоду, крім ремонтних робіт, займаються виготовленням вуликів, годівниць, ящиків для пакетів бджіл, рамок та іншого обладнання.

Наприклад, на одній з найбільших колгоспних бджолоферм с. Лісовичі Таращанського району Київської області в майстерні встановлено фугувальний верстат,

пилку–циркулярку, що працюють від електропривода, верстаки, де пасічники взимку зайняті столярними роботами.

3. Механізація вантажно-розвантажувальних робіт

Продуктивність праці у бджільництві значною мірою залежить від того,

наскільки механізовано такі трудомісткі процеси як навантаження, розвантаження і транспортування вуликів, надставок, стільників, і бджільницького обладнання,

розпечатування стільників і відкачування меду, переробка воскової сировини,

238

виготовлення та роздача цукрового сиропу. Із збільшенням технічної оснащеності пасік і механізації трудомістких робіт, у пасічників вивільняється час для обслуговування додаткової кількості бджолиних сімей.

Частина обладнання для механізації трудомістких процесів випускається заводами з виготовлення пасічницького інвентаря. Деякі види обладнання можна виготовити безпосередньо на пасіці.

Підіймачі для навантаження вуликів. Навантаження та розвантажування вуликів на автомашину під час перевезення бджолиних сімей є найбільш трудомістким процесом. Для полегшення праці пасічників безпосередньо в господарствах виготовляються спеціальніт підіймачі: візок з похилою плоскістю, візок–підіймач,

навантажувальні пристрої, автонавантажувачі та інші.

Скріплення корпусів. На транспортуванні пасік необхідне, щоб окремі деталі вуликів чи їх корпуси були наглухо з’єднані між собою. З цією метою застосовують спеціальні скріпи: стрічкові, пасові й вуликові.

Якщо на пасіці немає готових скріп, частини вулика з’єднують за допомогою дерев’яних рейок, які прибивають до дна корпуса, даху вулика із знімним дном чи до корпусу і даху вулика з незнімним дном.

Причіп ПТП–32 для транспортування бджолиних вуликів. Призначений для цілорічного утримання бджолиних сімей, транспортування їх на медозбір всіма видами шляхів в усіх зонах розвитку бджільництва. Транспортування причепа здійснюється трактором чи автомобілем. Одночасно можна перевозити один чи кілька причепів. На одному причепі (за перевезення) розміщується до 60 вуликів з бджолами. При транспортуванні бджолиних сімей не можна допускати різких коливань причепа, тому що можуть обірватися стільники. За розміщення бджолиних сімей на причепі всі вулики мають бути затінені від потрапляння прямих сонячних променів, тобто стояти під навісом чи тентом. Причепи можуть бути одно– та двоярусними.

За численних перевезень бджіл на медозбір і запилювання сільськогосподарських культур використання причепа спрощує вантажно– розвантажувальні роботи. Для перевезення однієї пасіки на 150–200 бджолиних сімей замість чотирьох–шести вантажних автомобілів необхідно всього три–чотири причепи і один колісний трактор. Трактор транспортує одночасно всі причепи, з’єднані як поїзд.

Павільйон для бджіл. Створений на базі автомобільного причепа чи рами–шасі

(ГАЗ–51, ГАЗ–53) з ресорами і колесами. В павільйоні з кожного боку влаштовані два яруси стелажів, а на рамі–шасі – три. Стіни виконані з тонких дощок і оббиті зсередини фанерою чи пресованим картоном. У стінах павільйону прорізані отвори для

239

проходження бджіл. Вулики на стелажах встановлені з таким розрахунком, щоб льоток був розміщений проти цього отвору. Дах вкритий оцинкованим залізом. За відповідного утеплення, у павільйоні можна утримувати бджіл і під час зимового періоду. В одному павільйоні розміщується до 30 вуликів. Для зменшення витрат праці та часу на перевезення бджолиних сімей використовують напівпричепи–фургони,

пасічні візки та інше приладдя.

На великих бджільницьких фермах, де застосовується ланкова (бригадна)

система обслуговування пасік, за кожною ланкою закріплюється вантажний автомобіль чи колісний трактор з причепом. Це дає змогу своєчасно здійснювати перевезення бджіл на медозбір, підвозити інвентар і обладнання, щодня доставляти на пасіку пра-

цівників ланки.

З урахуванням необхідності забезпечення пасіки транспортом у кожній ланці один працівник повинен мати посвідчення на право водіння мотоцикла, моторолера,

автомобіля чи трактора, вміти експлуатувати їх та проводити профілактичний огляд і поточний ремонт.

За переведення бджолиних сімей у зимівник вулики завозять на автомобілях, на пасічному візку, візку–підйомнику чи підвісною пасічною дорогою. Для цього біля входу в зимівник чи над його люком закріплюється металевий трос, кінці якого прикріплюються до стовпів. Візок рухається тросом на блоці. Вулик з бджолами знімають з підставки чи кілків, установлюють на візку і по тросу він пересувається в зимівник. За можливості в’їзду автомобіля до зимівника вулики з бджолами вантажать автонавантажувачем чи навантажувальним пристроєм конструкції А. О. Андрюшенка, а

вулики, що розміщені на контейнерах, – підйомним краном.

Механізація робіт з розпечатування стільників і відкачуванню меду.

Розпечатування стільників перед відкачуванням з них меду є однією з найбільш трудомістких робіт. На великих бджільницьких фермах з цією метою використовуються спеціальні віброножі та парові ножі.

Працюючи віброножем, слід суворо дотримуватися правил його експлуатації.

Обслуговує віброніж один робітник. Застосовують ніж пасічний паровий НПП–60, що складається з котла–пароутворювача, ножа з ручкою і гумових шлангів.

Обладнання для відкачування меду. Медогонка МР–50А. Це п’ятидесятирамкова радіальна електрифікована медогонка, обладнана автоматичним регулюванням швидкості з високою продуктивністю. Стільники в медогонці розташовані по радіусу.

Відкачування відбувається під дією центробіжної сили.

240

Центрифуга фільтрувальна ТВ–600–Н. Призначена для переробки воскової сировини (І–III сорту), емульсованого воску, пасічних витопок і мерви, а також для очищення воску. На воскозаводах з перетоплення воскової сировини, використовують сепаратор для очищення воску ОСД–500. Під дією центробіжного прискорення відбувається очищення воску. Обслуговує сепаратор один працівник.

Машини і механізми, щоі застосовуються у промисловому бджільництві.

Машина тістомісильна ТМ–63. Використовується для приготування тістоподібного корму (канді) на великих бджільницьких пасіках. До її комплекту входить електродвигун, циліндрична клинопасова і черв’ячна передачі, місильні лопаті,

корито та механізм, що перевертає корито.

За годину тістомісильна машина може приготувати 570 кг канді. Місильне корито має місткість 270 л. Тривалість одного циклу змішування шість хвилин.

Обслуговує машину один працівник.

Мікромлин молотковий 8М. Застосовується на бджільницьких фермах, для приготування цукрової пудри.

Змішувач А9–ДСГ–1,5. Призначений для приготування кормів на бджільницьких фермах. Змішувальна камера складається з корпусу і двох щитків, що мають елементи установки. Всередині камери розташована мішалка, що приводиться в рух від електродвигуна. Тривалість циклу – 4 хвилини. За одну годину роботи можна приготувати 18 тонн суміші.

Складові частини кормів засипають у змішувальну камеру. Лопаті - мішалки перемішують складові компоненти у бік розвантаження, а шнек – у зворотньому напрямку. Готова суміш надходить із змішувальної камери у бункер. Обслуговують машину двоє працівників.

4. Пасічницькі будівлі. Типи зимівників

Спорудження стільникосховищ дає змогу забезпечити повне збереження стільників і використати частину цієї будівлі під майстерню, де взимку ремонтують пасічницький інвентар, складають і навощують рамки тощо. Стільникосховище повинно бути сухим затемненим. Стелажі для стільників розташовують у декілька ярусів, залежно від кількості бджолиних сімей та наявності рамок.

Для типових бджільницьких ферм на 1200, 2400 і 4800 бджолиних сімей передбачено спорудження стільникосховища безпосередньо у виробничих корпусах.

Розмір його визначається типовим проектом. Стільники розміщуються у корпусах і надставках, які встановлюють одну на одну.