- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 12).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 14).
- •1. Фармакогностичний аналіз лрс. Класифікація і характеристика методів контролю лрс.
- •2. Характеризувати полівітамінну лрс. Фітопрепарати, застосування.
- •3. Лр та лрс, що містять тритерпенові сапоніни. Застосування в медицині.
- •1. Макроскопічний аналіз лрс (листя, квітів, трави, плодів, підземних органів).
- •2. Визначення поняття «Глікозиди». Типи класифікації. Фізико–хімічні властивості глікозидів, методи дослідження. Заготівля лрс, що містить глікозиди (збирання, сушіння та зберігання).
- •3. Лр та лрс, що містять стероїдні сапоніни. Шляхи використання.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 16).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 16).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 17).
- •1. Товарознавчий аналіз лрс.
- •2. Фенольні сполуки, їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.
- •3. Стандартизація лрс, що містять кардіостероїди. Методи дослідження. Мікроскопічний аналіз. Зв’язок між хімічною будовою і фармакологічною дією.
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 18).
- •1. Приймання лрс, відбір проб для аналізу. Що таке партія сировини?
- •2. Прості феноли, фенологлікозиди лр і лрс, методи виділення та аналізу. Фітопрепарати, застосування в медицині.
- •3. Лр і лрс, які містять кардіостероїди. Застосування в медицині. Техніка безпеки під час роботи з лр та лрс, які містять кардіостероїди.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 19).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 19).
- •1. Встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини.
- •2. Визначити поняття «Ксантони». Класифікація. Лр і лрс, що містять ксантони. Фітопрепарати. Застосування в медицині.
- •3. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова, шляхи біосинтезу. Фізико–хімічні властивості алкалоїдів. Методи виділення і дослідження.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 20).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 20).
- •1. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення лр. Методи вивчення нових лр, роль наукових досліджень, вчених і навчальних закладів.
- •2. Антраценпохідні. Класифікація, фізико–хімічні властивості, виділення з лрс, методи дослідження. Зв’язок хімічної будови з фармакологічною дією.
- •3. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Правила техніки безпеки під час роботи з лр і лрс, які містять алкалоїди.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 21).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 21).
- •1.Основна законодавча документація, яка регламентує доброякісність лрс.
- •2. Розповсюдження антраценпохідних у природі. Лр та лрс, що містять похідні антрахінонів. Фітопрепарати та застосування в медицині.
- •3. Лр і лрс, які містять тропанові алкалоїди. Лікарські засоби. Застосування в медицині.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 22).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 22).
- •Встановлення вмісту подрібнених часток сировини
- •Визначення домішок
- •Визначення ступеня ураженості сировини амбарними шкідниками
- •1. Макроскопічний метод аналізу лрс.
- •2. Загальна характеристика лігнанів. Сировина та препарати, в яких містяться лігнани. Застосування в медицині.
- •1. Принципи сушіння лрс у природних та штучних умовах. Особливості сушіння лрс, що містить кардіоглікозиди.
- •2. Аурони, халкони, ізофлавоноїди. Основні представники, біологічна дія. Лр і лрс, які містять аурони, халкони, ізофлавоноїди.
- •3. Визначення поняття «Сапоніни». Класифікація сапонінів в залежності від структури аглікону. Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів.
- •3. Складові ефірних олій – сполуки ароматичного ряду. Основні представники, біологічна дія. Ефіроолійні лр та лрс, які містять сполуки ароматичного ряду.
- •2. Катехіни, антоціанідини, лейкоантоціанідини. Основні представники, біологічна дія. Лр і лрс, які містять катехіни, антоціанідини.
- •3. Сесквітерпеноїди – складові ефірних олій. Основні представники, біологічна дія. Лр та лрс, які містять сесквітерпени. Зберігання лрс, яка містить ефірні олії.
- •3. Типи жирних олій. До яких типів жирних олій належать: кукурудзяна, , маслинова, соєва, рицинова, лляна олії?
- •2. Конденсовані та ті, що гідролізують, дубильні речовини. Основні якісні реакції на дубильні речовини – спільні для обох груп дубильних речовин та розрізнювальні.
- •3. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова, аналіз. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?
- •1. Охарактеризувати мікроскопічний аналіз лрс «Листя», «Трава». Навести етапи мікроскопічного аналізу листя та трави.
- •1. Збирання та первинна обробка лрс. Навести основні терміни збирання лрс «Кора», «Трава», «Листя», «Плоди», «Насіння», «Підземні органи».
- •2. Флавоноли. Основні представники, біологічна дія. Лр та лрс, що містять флавоноли. Фітопрепарати та їх застосування.
- •3. Моноциклічні монотерпеноїди. Основні представники. Лр та лрс, які містять моноциклічні монотерпеноїди. Застосування в медицині.
- •2. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність ефірних олій.
- •3. Кумарини. Класифікація. Основні представники, біологічна дія. Які якісні реакції дозволяють відрізнити кумарини від хромонів, від флавоноїдів? лр та лрс, що містить кумарини.
- •1. Зберігання лрс. Основні правила. Групи зберігання лрс. Терміни зберігання та періодичність аналізу лрс.
- •3. Біциклічні монотерпеноїди. Основні представники. Лр та лрс, які містять біциклічні монотерпеноїди. Застосування в медицині.
- •1. Методи виявлення та вивчення нових лр. Роль наукових досліджень, вчених і навчальних закладів.
- •2. Фізичні та хімічні властивості жирних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність жирних олій.
- •3. Моносахариди. Класифікація. Основні представники. Які моносахариди входять до складу пектину, інуліну, крохмалю, кардіоглікозидів?
2. Фізичні та хімічні властивості жирних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність жирних олій.
Фізичні властивості. Жирні олії жирні на дотик, на папері залишають жирну пляму, яка збільшується при нагріванні (за цією ознакою жирні олії можна відрізнити від ефірних олій, які не залишають плями на папері). Властивості жирів визначаються якісним складом жирних кислот, їх кількісним співвідношенням, процентним вмістом вільних жирних кислот тощо. Насичені жирні кислот утворюють тригліцериди, які за звичайних умов мають тверду консистенцію (наприклад, масло какао). Ненасичені жирні кислоти утворюють тригліцериди, які за тих же умов мають рідку консистенцію (більшість рослинних олій).
За звичайної температури жирні олії не займаються, але при нагріванні або у вигляді пари горять яскравим полум’ям. Тригліцериди у чистому вигляді безбарвні, але природні олії частіше забарвлені: вони можуть бути жовтуватого кольору від наявності каротиноїдів, зеленого – від хлорофілу, або, рідше, червоно-оранжевого від ліпохромів. Запах та смак свіжих жирних олій специфічні і обумовлені наявністю супутніх речовин (тритерпенів, аліфатичних вуглеводів тощо).
У воді жирні олії не розчиняються. Вони легші за воду і звичайно плавають на поверхні. Малорозчинні в етанолі (за виключенням касторової олії), добре розчиняються в ефірі, хлороформі, бензолі тощо. Жирні олії не леткі. При сильному нагріванні жирні олії розкладаються з утворенням альдегіду акролеїну, який має подразнюючу дію на слизові оболонки очей і неприємний запах.
Хімічні властивості.
Омилення – це реакція розкладання жирів на вільні жирні кислоти та гліцерин. У природі омилення жирів проходить під впливом ферменту ліпази у присутності вологи. Омилення відбувається також в присутності каталізаторів. Процес омилення проходить під впливом гідроксидів лужних металів. Солі жирних кислот, які утворюються лужними і лужноземельними металами, називаються милами, а свинцьові солі – пластирами.
Згіркнення. При довготривалому зберіганні жирів за несприятливих умов відбувається складний хімічний процес, який отримав назву згіркнення. Реакція відбувається під дією світла, вологи та кисню повітря з виділенням вільних кислот, що змінює запах та смак жирних олій.
Висихання – це складний фізико-хімічний процес, в результаті якого жирні олії під впливом кисню повітря окислюються, конденсуються і полімеризуються. Цей процес пов’язаний з наявністю в жирних оліях ненасичених кислот. Олії, які не утворюють плівку під дією кисню, називається невисихаючими. Головною складовою таких олій є гліцериди олеанової кислоти (вони містять один подвійний зв’язок). Олії, які утворюють щільну плівку, називаються висихаючими. Головною складовою таких олій є гліцириди ліноленової кислоти (з трьома подвійними зв’язками). Олії, які утворюють м’яку плівку, називаються напіввисихаючими. Головною складовою таких олій є гліцириди лінолевої кислоти (з двома подвійними зв’язками).
Гідрогенізація жирів – це приєднання водню до залишків ненасичених кислот у місці подвійних зв’язків. В результаті такого приєднання жирні кислоти з ненасичених перетворюються в насичені, а жири при цьому стають твердими. Гідрогенізація жирів проводиться при високій температурі у присутності каталізаторів. Гідрогенізовані жири використовують як основи для мазей.
Дослідження жирів. Для визначення ідентичності та якості жирів використовують фізичні, хімічні та органолептичні методи дослідження.
До фізичних показників належить показник заломлення олій (рефракція), питома вага тощо.
Хімічні показники – це визначення міліграмів гідроксиду калію, яка потрібна для нейтралізації вільних жирних кислот в одному грамі жиру. Кількість вільних кислот при зберіганні жирної олії збільшується у зв’язку з тим, що відбувається процес омилення жирів. Свіжі жири майже нейтральні. Отже, кислотне числоє показником доброякісності та свіжості жирної олії.
Ефірне число – це кількість міліграмів гідроксиду калію, яка потрібна для омилення складних ефірів, що містяться в одному грамі жирів. Ефірне число дорівнює різниці між числом омилення та кислотним числом.
Йодне число – це кількість йоду, що приєднується у відповідних умовах до 100г жирної олії. Йод приєднується до жирних олій на місцях подвійного та потрійного зв’язку. Йодне число є одним з головних ознак якісної оцінки олій, тому що дає можливість відрізняти висихаючі, напіввисихаючі та невисихаючі олії.
Число омилення – кількість міліграмів гідроксиду калію, яка потрібна для нейтралізації вільних кислот та омилення складних ефірів, що містяться в одному грамі жиру. Воно характеризує загальну кількість жирних кислот і, відповідно, є показником ідентичності жирної олії. До органолептичних показників належить визначення смаку та запаху жирних олій.
Реакції ідентичності. Реакції на олію з насіння (за Беллієром). У пробірці нашаровують рівні об'єми безбарвної азотної кислоти, олії та насиченого розчину (0,15 %) резорцину в бензолі і енергійно збовтують один раз. При наявності олії з насіння відразу з’являється забарвлення, яке швидко зникає. Із льняною олією виникає червоне або синьо-фіолетове забарвлення; з маслиновою - брудно-зелене або синьо-фіолетове; з мигдальною – червоне або синьо-фіолетове.