78. Механізм спілкування людини.

Механізм спілкування: обмін інформацією.

Серед механізмів спілкування важливо виділити такі: •    ідентифікація — ототожнення себе з іншими і визначення своїх соціальних ролей, поглядів, норм, цінностей; •    рефлексія — усвідомлення того, яким сприймають мене інші люди; •    стереотипізація — сприймання і оцінка людей (і себе) на базі певних сталих уявлень, норм, установок; •    каузальна атрибуція — інтерпретація суб'єктом причин і мотивів поведінки як власної, так і інших людей; •    атракція (тяжіння) — виникнення привабливості, симпатії, любові, дружби між людьми; •    емпатія — співпереживання, проникнення в почуття іншої людини.

79. Психологічні аспекти переговорного процесу.

80. Поняття конфлікту, його соціальна роль, класифікація.

Конфлікт — зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії.

Основу будь-якого конфлікту складає ситуація, що включає суперечливі позиції сторін із якогось приводу, або спірні цілі та засоби їх досягнення за даних обставин чи неспівпадання інтересів, бажань, що зрештою, утримує суб'єктів можливого конфлікту і його об'єкт. Однак для того щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, коли одна зі сторін починає діяти, зачіпаючи інтереси іншої сторони. Якщо протилежна сторона відповідає тим же, конфлікт із потенційного переходить в актуальний.

Узагальнюючи найпоширеніші класифікації конфліктів, можна виділити такі базові підстави класифікації й типології конфліктів^:

- за складом і кількістю конфліктуючих сторін або учасників конфліктів (внутрішньоособистісні конфлікти, міжособистісні, особистісно-групові, міжгрупові, міжколективні, міждержавні, міжпартійні, міжнаціональні та ін.);

- за проблемно-діяльнісною ознакою (управлінські конфлікти, сімейні, педагогічні, політичні, економічні, творчі та ін.);

- за часом протікання конфліктів (гострі й хронічні конфлікти; швидкоплинні й довготривалі та ін.);

- за змістом конфліктів (змістовні або проблемні та "комунальні" або беззмістовні);

- за тенденцією до перетворень і варіативністю (конструктивні й деструктивні або неконструктивні конфлікти);

- за ступенем гостроти суперечностей (незадоволеність, розбіжність, протидія, розбрат, ворожнеча, війна та ін.);

- за ступенем інтенсивності конфліктів (основні й неосновні, реалістичні й нереалістичні та ін.).

До позначених типів у межах кожної з названих класифікацій типи конфліктів конкретизуються й визначаються види конфліктів.

Крім того, наголошуються і класифікації, в яких конфлікти виділяються відразу за декількома підставами класифікацій, наприклад: Класифікація конфліктів:

1. За мотивами, тривалістю, наслідками;

2. Реалістичні і нереалістичні (безпредметні);

3. Функціональні і дисфункціональні;

4. Конструктивні і деструктивні (конфлікт заради конфлікту);

5. Горизонтальні і вертикальні;

6. Довготривалі і короткочасні;

7. Інтенсивні (проходять з великою емоційною, діловою, інтелектуальною, фізіологічною напругою) і стерті (не визначені кордонами мети, мотивів, людей);

8. Відкриті і приховані;

9. Внутрішньо особистий конфлікт:

а) рольовий (суперечливі вимоги);

б) конфлікт непевності ролей (коли людина не впевнена в тому, що від неї очікують).

10. Між особистий конфлікт;

11. Емоційний конфлікт;

12. Діловий конфлікт;

13. Конфлікт між особистістю і групою (за нормами поведінки);

14. Між груповий конфлікт;

15. Інтегрований конфлікт;

16. Конфлікт, коли діє «психологічний антагонізм» (взаємні відштовхування людей в групі);

81. Причини і наслідки конфліктів.