86 Поняття “соціальна група"

Людина живе і діє не сама по собі, а в групі, і формується як особа під впливом групи, оточення. Кожен із нас належить одночасно до багатьох груп. В групі і під її впливом складуються риси направленості і волі людини, організується її діяльність і поведінка, створюються умови для розвитку її здібностей.

Соціальною групою називають сукупність людей, які складають елементи соціальної структури суспільства. Поняття соціальна група абстрактно тому, що вона не враховує конкретних соціальних розбіжностей. Разом з тим об’єктивна необхідність людей в співробітництві, як і потреба в спілкуванні, закономірно веде до створення людських об’єднань – соціальних груп, в яких протікає життя людей. Більш того, все життя людини можна уявити як життя в тих чи інших групах з їх внутрішньо груповими зв’язками, відносинами, субординацією, очікуваннями і соціальними ролями, запропонованими кожному члену групи.

Що таке група?

1. Наявність хоча б двох людей, які відносять себе до частини цієї групи.

2. Наявність хоча б однієї мети, яку сприймають як загальну всі члени даної групи.

3.Наявність членів групи, які усвідомлено діють або працюють разом, щоб досягти значимої для всіх мети.

Поняття «соціальна група» в цілому.

Соціальною групою називається двоє або більше осіб, які діють як один із елементів соціальної структури суспільства, об’єднаних спільною метою і діяльністю, і де існує між людьми певна ступінь формалізованості між особистих стосунків.

Крім цього, групою взагалі можна назвати таку сукупність людей, яка має будь-які спільні об’єктивно існуючі характеристики і властивості. Наприклад, група, що виділяється за статтю, віку, професією…

Суб’єктивні фактори формування групи (без соціальної характеристики):

1. Часто взаємодіють одним з одним.

2. Визнають себе як члени однієї групи.

3. Поділяють загальні норми щодо того, що їх цікавить.

4. Беруть участь в єдиній системі розподілення ролей.

5. Ідентифікують себе з одними і тими ж об’єктами і ідеалами.

6. Сприймають групу як джерело задоволення.

7. Знаходяться в кооперативній взаємозалежності.

8. Відчувають себе як нерозривну єдність.

9. Координують дії зі ставлення до зовнішнього середовища.

87. Міжособистісні стосунки в групі, їх прояв; структури груп, їх характеристика.

Соціальні групи характеризуються наявністю різного виду структур:

1. організаційна;

2. соціально-демографічна структура. Характеризується складом групи за віком, статтю і національністю;

3. професійно-кваліфікаційна структура. Це склад організації за групами професій, рівню освіти і професійної підготовці, кваліфікації;

4. соціально-психологічна структура. Це склад групи за станом між особистих стосунків, характеру ціннісних орієнтацій і мотивів діяльності.

В останній структурі неабияку роль відіграє показник згуртованості групи – це міра тяжіння членів групи одне до одного і до групи. Високо згуртована група - це група, члени якої відчувають сильний потяг одне до одного і вважають себе схожими. У високо згуртованих груп зазвичай буває менше проблем у спілкуванні, а ті, що виникають, значно менші, ніж у інших. В них менше непорозуміння, напруги, ворожнечі і недовіри, а продуктивність праці значно вища, ніж в не згуртованих групах.

Кожна людина в групі відповідно своїм діловим і особистим якостям, своїм статусом займає певне місце в системі групової організації. (статус – закріплені за людиною в групі чи суспільстві права, обов’язки, престиж).

Структура внутрішньогрупових зв’язків в малих групах.

«Зірка» «Клубок» «Коло» «Ланцюг»

В будь-якій групі між людьми існують невидимі зв’язки взаємовідношень, які неможливо відобразити в жодному штатному розкладі. Розібратися у відношеннях між людьми дуже складно. Одним із методів дослідження між особистих стосунків, для керівника може стати поглиблене вивчення різних соціальних факторів, а також конкретних вчинків і дій людей, які входять до складу даного колективу. До таких соціальних факторів можна віднести взаємодопомогу, дружбу, сварки, конфлікти тощо. Постійне спостереження за цими явищами дозволяє керівнику вивчити міжособисті стосунки підлеглих. Розкрити міжособисті стосунки допомагають дослідження. При проведенні соціометрії всім членам будь-якої групи ставлять те саме запитання, наприклад, «З ким би ви хотіли працювати на спільних операціях?». Соціальні психологи в дослідженнях використовують не тільки позитивні, але й негативні критерії. Наприклад, «З ким би ви не хотіли працювати разом?». Негативні критерії допомагають більш чітко виявити неприязливі відношення.

Надаючи свій вибір тому чи іншому члену колективу, людина як би заявляє: «З цією людиною я хотів би спілкуватися. Вона подобається мені більше, ніж інші». Якщо посада характеризує людину в формальній структурі групи, то кількістю отриманих виборів при соціометрії можна виміряти її положення в неформальній системі взаємовідношень, іншими словами, її соціальний статус. Останній має свій «табель про ранги».

Так, коли кожен член групи в середньому може розраховувати на 3 позитивні вибори, то той, хто отримав 6 і більше, потрапляє до «зірок». Частіше за все «зірками» стають особи, які є своєрідними каталізаторами спілкування, тому що володіють привабливістю…

Ті, хто при соціометрії отримав середню чи вище середньої кількість виборів, відносяться до тих, кому віддають перевагу. Ті, у кого кількість виборів трохи нижча середньої – «прийняті», позбавлені виборів – «ізольовані». Всі, хто отримав негативні вибори підпадають до категорії «знедолених» (отверженных).

Зазвичай в групі із 30 осіб до категорії «зірки» потрапляє не більше 3-4 чоловік. В категорію тих, кому надають перевагу – 10-12 чоловік, до сприйнятих теж – 10-12 чоловік, «ізольованими» можуть бути близько 5 осіб, а от «знедолені» бувають не в кожній групі, це переважним чином люди психопатологічного кола (збудливі, істеричні і психопати інших форм, алкоголіки, люди з підвищеною самооцінкою і іншими рисами характеру, які викликають негативне ставлення оточуючих: хвальки, пліткарі…)

88. Психологічні механізми впливу людей один на одного.

89. Психологічні характеристики малої групи, соціально-психологічні зв'язки в ній.

Важливою характеристикою взаємодії людей в групі є рівень контактності – іншими словами те, як і коли, наскільки часто члени групи вступають в безпосередні між особисті відношення. Група, всі члени якої знаходяться в процесі взаємодії в безпосередньому контакті один з одним називається малою чи контактною групою. Контактність не замикається тільки на малій групі і має різні форми проявлення. Контактність може носити: 1. постійний характер; 2. епізодичний характер; 3. (обмежений) опосредкований технічним засобом (радіо, телефон, пошта, рація…)

Ітак, в малих групах переважають особисті контакти. Ці малі групи можуть бути (типи груп):

1. постійними;

2. тимчасовими (демонстрація);

3. організаційно оформленими – «формальними»;

4.організаційно неоформлені – «неформальними».

Типи груп можуть трансформуватися: закохані створюють сім’ю, група друзів може положити початок суспільної організації або комерційній структурі. В останній структурі неабияку роль відіграє показник згуртованості групи – це міра тяжіння членів групи одне до одного і до групи. Високо згуртована група - це група, члени якої відчувають сильний потяг одне до одного і вважають себе схожими. У високо згуртованих груп зазвичай буває менше проблем у спілкуванні, а ті, що виникають, значно менші, ніж у інших. В них менше непорозуміння, напруги, ворожнечі і недовіри, а продуктивність праці значно вища, ніж в не згуртованих групах.

Кожна людина в групі відповідно своїм діловим і особистим якостям, своїм статусом займає певне місце в системі групової організації. (статус – закріплені за людиною в групі чи суспільстві права, обов’язки, престиж).

Структура внутрішньогрупових зв’язків в малих групах.

«Зірка» «Клубок» «Коло» «Ланцюг»