- •71. Механізм впливу в процесі спілкування.
- •72. Перцептивна сторона спілкування.
- •73 .Комунікативна сторона спілкування.
- •74. Інтерактивна сторона спілкування.
- •75. Роль спілкування в психічному розвитку людини.
- •78. Механізм спілкування людини.
- •Класифікація конфліктів
- •82. Вирішення конфліктів і стратегія поведінки в конфліктних ситуаціях.
- •86 Поняття “соціальна група"
- •90. Керівництво і лідерство в групі.
- •18. Р. С. Немов. Книга 1
- •III етап — мотивація завершення уроку (результативність, постановка цілей на майбутнє).
- •109. Вибір методів навчання.
- •8. Вибір методів навчання.
- •110. Види і форми навчання.
- •118. Особливості виховання в сім'ї, правила.
Класифікація конфліктів
Конфлікти і конфліктні ситуації є супутниками людини в різних сферах її життєдіяльності. За обсягом вони охоплюють різні соціальні структури суспільства. Поклавши в основу кількісні характеристики, П.Сорокін поділив конфлікти на два основні типи: інтерперсональні і групові. Подібну класифікацію, але більш докладну подас К.Боллрінг. Він виділяє такі типи конфліктів:
1) між особами (інтерперсональні);
2) між групами;
3) між організаціями;
4) між особами і групами (всередині організації);
5) між особами і організаціями;
6) між групами і організаціями.
Дещо іншу класифікацію подає А.Обершаль. Згідно з його думкою, конфлікти в організаціях можна поділити на три типи:
1) конфлікти в малих групах (інтерперсональні);
2) конфлікти між малими групами (мікро конфлікти);
3) конфлікти між великими (вторинними) групами.
Коли людина вступає в конфлікт?
- якщо на її думку порушено справедливість;
- коли ставляться перешкоди на шляху планів людини;
- коли задівається почуття власної гідності;
- коли людина отримує догану за те, за що вона не несе відповідальності;
- людина вступає в конфлікт тільки в ситуації для неї значимій, коли вона не бачить іншої можливості змінити її;
- існує велика кількість людей, для яких нормою існування є як раз конфлікт.
Конфлікт – це зіткнення у стосунках людей двох або більше точок зору на одну і ту ж проблему при одночасних діях по їх захисту.
Існують об’єктивні і суб’єктивні умови, які ведуть до конфлікту:
1. Об’єктивні умови створюють тільки потенціальні можливості виникнення конфліктів – грунт, на якому вони можуть виникнути і розвиватися:
- погані умови життя і праці;
- несприятливий зміст праці (монотонність);
- стан пониженої активності;
- нечітке розподілення прав і обов’язків між людьми чи їх невідповідність одне одному;
- фінансові проблеми.
2. Суб’єктивні передумови:
- негативні прийоми ділових контактів;
- особисті особистості людей, які спілкуються;
- типові помилки тактики поведінки, які викликають емоційний протест у співрозмовника;
- психологічні «ігри»:
а) коли в спілкуванні людина, беручи зобов’язання не визначає чітких строків їх виконання;
б) коли людина, не бажаючи виконувати свої обов’язки, кожен раз їх ревізує;
в) коли людина затягує виконання своєї обіцянки;
г) прагнення опинитися в положенні ображеного і невезучого;
д) спроби спровокувати не тактичну поведінку з боку співрозмовника.
Негативні наслідки:
Великі емоційні і матеріальні втрати для участі в конфлікті
Плинність кадрів, зниження рівня дисципліни праці, погіршення соціально-психологічного клімату колективу
Вороже ставлення до переможених
Надмірне захоплення процесом конфлікту, що шкодить роботі
Після завершення конфлікту наявність зниження рівня співробітництва між частиною працівників
Складне і довготривале відновлення ділових стосунків
Позитивні наслідки:
Розрядка напруженості між конфліктуючими сторонами
Діагностика можливостей опонентів
Згуртування колективу організації у протиборстві із зовнішніми труднощами
Конфлікт - джерело інновацій, стимулювання до змін і розвитку
Удосконалення нормативної бази, поява нових правил і процедур
Виявлення управлінських проблем в організації