Порядок виконання роботи:

1. Вивчити збудників спиртового бродіння.

Приготувати мазок з культури дріжджів, висушити, зафіксувати його, пофарбувати фуксином 2 хв., промити водою, висушити, подивитись під мікроскопом на об'єктиві 90х з імерсією, замалювати в зошит.

2. Провести якісну реакцію на етиловий спирт.

До 3-4 мл бражки додають 2-3 краплі концентрованої сірчаної кислоти й крапають 1 %-й біхромата калію до переходу оранжевого кольору в синьо-зелений за рахунок взаємодії біхромата калію і сірчаної кислоти з етиловим спиртом.

3. Вивчити збудників молочнокислого бродіння.

Молочнокисле бродіння викликають молочнокислі бактерії, котрі за морфологічними ознаками розподіляються на молочнокислі палочки та молочнокислі стрептококи. Для виділення останніх застосовують метод збагачення.

Свіже молоко наливають в 1-2 стерильні пробірки по 5-6 мл і залишають при t = 30°С для розвитку бактерій. Чергові три пробірки з молоком заражають сметаною, сиром, кефіром і культивують 24 год при t = 30°С. Потім готують мазки із сироватки молока, що зсілося, з усіх пробірок. Препарати сушать, фіксують у полум’ї пальника. Жир знімають, накладаючи фільтрувальний папір на гарячий мазок. Мазок підфарбовують метиленовою синькою (фарбник добре забарвлює мікроби і погано – казеїн молока), мікроскопують і замальовують.

Для виділення чистої культури бактеріальною петлею молоко, що зсілося, з одібраних пробірок переносять у пробірку з 10 мл стерильного фізіологічного розчину, ретельно розмішують, потім висівають із пробірок по одній петлі в МПА з 2 % цукру, останній виливають у чашки Петрі. Через дві доби при t = 30°С на агарі виростають дрібні колонії: поверхні – округлі , краплини близько 1 мм у діаметрі та глибині – у вигляді черевичок. Форму колоній розглядають у бінокулярний мікроскоп і замальовують.

Із 4-5 ізольованих колоній роблять посів у пробірки із стерильним молоком. Посіви вирощують при t = 30°С. З пробірок, які містять молоко, готують і продивляються препарати. Чисті культури повинні містити однорідні диплококи, короткі ланцюжки або палички.

4. Провести якісні реакції на виявлення молочної кислоти.

Молочна кислота в кислому середовищі при температурі кипіння окислюється КМgО₄ в оцтовий альдегід, який з аміачним розчином срібла дає характерну реакцію ,,срібного дзеркала”.

Молочнокислий затір звільняють від осаду за допомогою паперового фільтра або центрифуги. Супернатант у об’ємі 5-7 мл вміщують в 50 мл колбу, додають 1 мл 10 % розчину сірчаної кислоти і нагрівають до кипіння. Додають краплями 2%-ний розчин КМgО₄ Молочна кислота перетворюється на оцтовий альдегід. Останній виявляють за допомогою фільтрувального паперу, змоченого аміачним розчином азотного срібла. Таким папером накривають колбу з супернатантом. Внаслідок дії оцтового альдегіду на аміачний розчин срібла папір чорніє.

Для приготування аміачного розчину AgNО₃ у пробірку вміщують 1-2 мл 10%-ного розчину азотнокислого срібла і додають по краплі аміак. Спочатку з’являється бура муть (Ag₂О), котра потім розчиняється в NН₃ Цим розчином і змочують папір.

Результати роботи оформити у вигляді звіту.