Класифікація видів праці за групами ознак

за умовами

праці

за способом праці

за предметом і продуктом праці

За характером

і змістом праці

• стаціонарна та пересувна;

• наземна та підземна;

• легка та важка;

• приваблива та неприваблива.

• ручна;

• механізована;

• автоматизована;

• технологічна:

1. низько;

2. середньо;

3. високо.

• виробнича;

• управлінська;

• інноваційна;

• невиробнича;

• підприємницька.

• індивідуальна та колективна;

• приватна та наймана;

• добровільна та примусова;

• розумова та фізична;

• творча та нетворча.

Рис. 1. Класифікація видів праці

Розглянемо характеристики видів праці. Творча праця – пов’язана зі створенням чогось якісно нового, оригінального. Репродуктивна праця – це праця, яка вже відома та не має творчих елементів. Проста праця – це некваліфікована праця, яка не потребує від працівника спеціальної професійної підготовки. Складна праця – це кваліфікована праця, у процесі якої створюється за одиницю часу більша вартість, ніж у процесі простої праці. Приватна праця – це праця, яка виступає як індивідуальна у зв'язку з господарською, виробничою, юридичною відокремленістю власників засобів виробництва. Суспільна праця – це сукупність різних проявів приватної праці (суспільний характер виявляється шляхом прирівнювання товарів один до одного та їх обмін). Індивідуальна праця – це праця окремих працівників (менеджерів, токарів) або підприємців. Колективна праця – це праця, яка здійснюється в трудовому колективі (підприємство, фірма, відділ, цех, бригада тощо). Наймана пращ – це відносини, які виникають між власниками засобів виробництва та особами, які є незалежними та не мають засобів виробництва та коштів для існування. Наймана праця відчужується від людини, тому що багатство, яке створене цією людиною – є чужим багатством. Самонаймана праця – це праця, яка дає можливість для розвитку ініціативи людини, сприяє господарському відношенню до власності, формуванню самостійності та творчості.

Отже, класифікація видів праці розглядається з різних аспектів. Всебічна характеристика праці кожного працівника і колективу повинна бути вихідною базою для оцінки її відповідності вимогам, що випливають з цілей праці у вирішенні економічних і соціальних завдань підприємства чи особистості.

Таким чином, зміст і характер праці взаємопов’язані та взаємообумовлені. Вони змінюються з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. Виступаючи в матеріальній сфері у вигляді процесу виробництва, праця обумовлює різноманітність суспільних відносин. В процесі виробництва людина узгоджує свої дії та поведінку з іншими його учасниками, між якими виникають і соціально-економічні, і техніко-технологічні відносини. Отже, особливості праці як об’єкта організації полягають у такому: праця – це доцільна діяльність людей зі створення благ і надання послуг, яка повинна бути ефективною, раціональною, економічно організованою; вона є однією з основних умов життєдіяльності не тільки окремого індивіда, а й усього суспільства в цілому, фактором діяльності будь-якої організації; праця не розглядається як товар, оскільки товаром є послуга праці; в процесі праці формується система соціально-трудових відносин.