- •Навчально-методичний посібник
- •Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. Посіб. Для студентів факультету соц.-екон. Управління / Укладач в.В. Сичова. – х.: Вид-во ХарРі наду “Магістр”, 2006. – 76 с.
- •Вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура” ставить на меті:
- •Тема 1. Сутність поняття
- •Зміст та еволюція поняття “культура”
- •Різні підходи до визначення культури
- •Предмет вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура”
- •Основні культурологічні концепції
- •Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок
- •Співвідношення культури і цивілізації
- •Тема 2. Первісна культура
- •Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій
- •3.1. Держави та культура Стародавнього
- •Влада за стародавніх часів:
- •Культура Месопотамії (Дворіччя)
- •Культура Єгипту
- •Культура Індії
- •Культура Китаю
- •Особливості культури Стародавнього Сходу
- •3.2. Виникнення європейської цивілізації:
- •Влада за часів античності
- •Етапи історії давньогрецької культури
- •Характерні риси давньогрецької культури:
- •Етапи історії давньоримської культури
- •Агора – громадська площа.
- •Тема 4. Середньовічна культура
- •Влада за часів середньовіччя
- •Культура Візантії
- •Особливості культури Візантії
- •Західноєвропейська культура середньовіччя
- •Високе (класичне) середньовіччя (X / XI – XIV ст.)
- •Особливості культури Західної Європи періоду середньовіччя
- •Ансамблевий характер середньовічного мистецтва: поєднання архітектури, живопису, скульптури, прикладного мистецтва; монументальність, романський та готичний стилі.
- •Патріотичний епос.
- •Лицарська література.
- •Особливості культури Київської Русі:
- •Есхатологія – релігійне вчення про кінець світу.
- •Тема 5. Західноєвропейська
- •Високе Відродження (кінець XV – XVI ст.) – Пізнє Відродження (Чінквеченто) (кінець XVI ст. – 30-ті рр. Xviі ст.)
- •Тема 6. Європейська та російська
- •Соціокультурні основи європейського Просвітництва (xvіі – xvііі ст.). Наукова революція. Зародження раціоналізму
- •Ідеологія та філософія Просвітництва
- •Влада в ментальності людини в добу Просвітництва
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xvіі-xvііі ст.
- •Класицизм
- •Особливості культури Просвітництва
- •Західноєвропейська та російська культура в новий час (кінець хviii-XIX ст.)
- •Влада у ментальності людини нового часу
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xіх ст.
- •Перегляд системи цінностей у хіх ст.: реалізм
- •Особливості західноєвропейської та російської культур нового часу:
- •Тема 7. Українська культура
- •Історичні умови розвитку української культури в другій половині xvіі – xіх ст.
- •Особливості розвитку української художньої культури в добу Просвітництва та новий час (xvіі – xіх ст.)
- •Особливості української культури за часів Просвітництва
- •Особливості української культури в новий час
- •Тема 8. Становлення та розвиток
- •Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення
- •Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в першій половині хх ст.
- •Влада в новітні часи (хх-ххі ст.)
- •Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади
- •Основні напрямки модернізму. Український авангард
- •Натуралізм
- •Експресіонізм абстракціонізм сюрреалізм
- •Особливості розвитку європейської та американської культур першої половини хх ст.
- •Тема 9. Основні тенденції та форми
- •Умови розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси. Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності
- •Витоки масової культури
- •Контркультура
- •Постмодернізм як форма естетичних експериментів хх ст.: світоглядні основи, витоки, етапи, сутність, ідеал, мета, основні риси, естетична специфіка
- •Етапи розвитку постмодернізму:
- •Модернізм та постмодернізм: порівняльний аналіз Цивілізаційна основа культури модерну постмодерну
- •Модернізму постмодернізму
- •Ідеал модернізму постмодернізму
- •Особливості розвитку світової культури в другій половині хх ст.
- •Сичова Вікторія Вікторівна Українська та зарубіжна культура
- •61050, М. Харків, просп. Московський, 75, тел. (057) 732-32-55,
3.2. Виникнення європейської цивілізації:
антична культура
(2-ге тис. до н.е. – IV ст. н.е.)
Семінарське заняття 3
Культура Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
-
Міф як світоглядна домінанта античності. Міфологія Стародавньої Греції. Міфологічні уявлення давніх римлян.
-
Поняття “влади” за часів античності. Ставлення до влади, організація влади у греків і римлян.
-
Розвиток філософії в Стародавній Греції.
-
Розвиток мистецтва в Стародавній Греції. Характерні риси давньогрецької культури.
-
Основні риси та особливості культури Стародавнього Риму.
-
Римське право.
-
Давньогрецький поліс. Еллінські поселення на території України (Херсонес, Кафа, Пантикапей, Ольвія).
Європейська цивілізація бере початок від періоду античності: 2-ге тис. до н.е. – IV ст. н.е.
Антична культура (лат. аntiquus – стародавній, аntiquitas – старожитність) – давня греко-римська культура.
Влада за часів античності
Греки:
-
під феномен влади підвели теоретичну основу,
-
публічну сферу відділили від приватної,
-
оформили різні типи влади у формі конституцій,
-
підвели владу під етичні норми та правила.
Уявлення греків про владу. Форми влади: монархія, аристократія, демократія.
Монархія – одноосібне правління.
Аристократія ґрунтується на принципах походження, старанності, багатства, освіченості (Арістотель).
Демократія – феномен міста-держави (полісу), форма влади грецьких громадян. Рівність громадян у політичних правах, публічна свобода слова.
Негромадяни – раби, метеки, чужинці, жінки. Жінки – нижча категорія людей.
Уявлення греків про структуру влади. Участь у владі кожного окремого індивіда (громадянина).
Принципи демократичної форми держави у греків:
-
участь у владі кожного окремого індивіда (матеріальні моменти переплітаються з ідейними для акцептування влади);
-
розподіл повноважень між різними інституціями;
-
обмеження виконавчої влади через зміну виконавців, обов’язкова звітність виконавців;
-
вироблення раціональної системи виконання;
-
колегіальність в установах;
-
дотримання права та законів, які були понад усе.
Ставлення греків до влади як до інституції, що спрямована на збереження та розвиток власної ідентичності.
Уявлення римлян про владу:
Розподіл влади на приватну та публічну (був набагато важливішим, ніж для греків) – як різні сфери влади. Загальна рівність несправедлива, бо вона не розрізняє жодних ступенів влади.
Практика влади – переплетіння суворих та м’яких стратегій.
Уявлення римлян про структуру влади:
Влада цезаря – (regnum) – розширена схема патріархальної влади батька в сім’ї. Влада за часів Республіки – поділ влади між сенатом, народними зборами та магістратурою.
Принципи аристократичної форми держави у римлян:
-
обмеження влади імператора на якийсь час;
-
колегіальність;
-
зміна влади, в окремих випадках передача своїх прав приймати рішення іншим інституціям – сенату, приватним дорадникам;
-
демонстративність, репрезентативність, показовість.
Ставлення римлян до влади: ірраціональне, віра в надмогутню силу, яка стоїть за і над усіма речами (звернення до містики, магії).