- •Навчально-методичний посібник
- •Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. Посіб. Для студентів факультету соц.-екон. Управління / Укладач в.В. Сичова. – х.: Вид-во ХарРі наду “Магістр”, 2006. – 76 с.
- •Вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура” ставить на меті:
- •Тема 1. Сутність поняття
- •Зміст та еволюція поняття “культура”
- •Різні підходи до визначення культури
- •Предмет вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура”
- •Основні культурологічні концепції
- •Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок
- •Співвідношення культури і цивілізації
- •Тема 2. Первісна культура
- •Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій
- •3.1. Держави та культура Стародавнього
- •Влада за стародавніх часів:
- •Культура Месопотамії (Дворіччя)
- •Культура Єгипту
- •Культура Індії
- •Культура Китаю
- •Особливості культури Стародавнього Сходу
- •3.2. Виникнення європейської цивілізації:
- •Влада за часів античності
- •Етапи історії давньогрецької культури
- •Характерні риси давньогрецької культури:
- •Етапи історії давньоримської культури
- •Агора – громадська площа.
- •Тема 4. Середньовічна культура
- •Влада за часів середньовіччя
- •Культура Візантії
- •Особливості культури Візантії
- •Західноєвропейська культура середньовіччя
- •Високе (класичне) середньовіччя (X / XI – XIV ст.)
- •Особливості культури Західної Європи періоду середньовіччя
- •Ансамблевий характер середньовічного мистецтва: поєднання архітектури, живопису, скульптури, прикладного мистецтва; монументальність, романський та готичний стилі.
- •Патріотичний епос.
- •Лицарська література.
- •Особливості культури Київської Русі:
- •Есхатологія – релігійне вчення про кінець світу.
- •Тема 5. Західноєвропейська
- •Високе Відродження (кінець XV – XVI ст.) – Пізнє Відродження (Чінквеченто) (кінець XVI ст. – 30-ті рр. Xviі ст.)
- •Тема 6. Європейська та російська
- •Соціокультурні основи європейського Просвітництва (xvіі – xvііі ст.). Наукова революція. Зародження раціоналізму
- •Ідеологія та філософія Просвітництва
- •Влада в ментальності людини в добу Просвітництва
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xvіі-xvііі ст.
- •Класицизм
- •Особливості культури Просвітництва
- •Західноєвропейська та російська культура в новий час (кінець хviii-XIX ст.)
- •Влада у ментальності людини нового часу
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xіх ст.
- •Перегляд системи цінностей у хіх ст.: реалізм
- •Особливості західноєвропейської та російської культур нового часу:
- •Тема 7. Українська культура
- •Історичні умови розвитку української культури в другій половині xvіі – xіх ст.
- •Особливості розвитку української художньої культури в добу Просвітництва та новий час (xvіі – xіх ст.)
- •Особливості української культури за часів Просвітництва
- •Особливості української культури в новий час
- •Тема 8. Становлення та розвиток
- •Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення
- •Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в першій половині хх ст.
- •Влада в новітні часи (хх-ххі ст.)
- •Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади
- •Основні напрямки модернізму. Український авангард
- •Натуралізм
- •Експресіонізм абстракціонізм сюрреалізм
- •Особливості розвитку європейської та американської культур першої половини хх ст.
- •Тема 9. Основні тенденції та форми
- •Умови розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси. Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності
- •Витоки масової культури
- •Контркультура
- •Постмодернізм як форма естетичних експериментів хх ст.: світоглядні основи, витоки, етапи, сутність, ідеал, мета, основні риси, естетична специфіка
- •Етапи розвитку постмодернізму:
- •Модернізм та постмодернізм: порівняльний аналіз Цивілізаційна основа культури модерну постмодерну
- •Модернізму постмодернізму
- •Ідеал модернізму постмодернізму
- •Особливості розвитку світової культури в другій половині хх ст.
- •Сичова Вікторія Вікторівна Українська та зарубіжна культура
- •61050, М. Харків, просп. Московський, 75, тел. (057) 732-32-55,
Тема 8. Становлення та розвиток
культури модерну.
Український авангард
(Рекомендується відвідування
Харківського державного театру української драми –
Постановок режисера А. Жолдака)
Питання для самостійної роботи:
1. Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення.
2. Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині ХХ ст.
3. Влада в новітні часи (ХХ - ХХІ ст.).
4. Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади.
5. Основні напрямки модернізму. Український авангард.
Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення
Відчуженість людини від культури – процес перетворення різноманітних форм людської діяльності та її результатів на самостійну силу, що панує над людиною, ворожу їй.
Наука
Фізика. Німеччина: А. Ейнштейн – теорія відносності, цілісність, динамічність, взаємозв’язок структури світу, Н. Бор, Е. Фермі. США: Л. Альварес, Е. Лоуренс, Р. Оппенгеймер. Україна (СРСР): В.І. Вернадський, К.Е. Ціолковський (цілісність світу). Є.Б. Патон (нові методи електрозварювання). Л.Д. Ландау (лауреат Нобелівської премії), П.Л. Капіца (директор Інституту фізичних проблем).
Другий принцип термодинаміки: система прагне до хаосу – плюралістичність, нелінійність картини світу, некласичність бачення світу.
Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині хх ст.
Економіка: М.І. Туган-Барановський. Математика: Д. Граве, М. Крилов, М. Боголюбов. Соціологія: М.М. Ковалевський, Б. Кістяківський. Політологія: В. Липинський. Право: М.П. Василенко. Історія: М.С. Грушевський; Д.І. Яворницький; І. Крип’якевич, Д. Дорошенко; А. Кримський; Д. Багалій, М. Яворський, М. Супруненко. Порівняльна граматика: Д.М. Овсянико-Куликовський. Філологія: Б.Д. Грінченко “Словник української мови”; С. Єфремов, А. Кримський. Авіація: І. Сікорський (автор одного з перших у світі проектів гелікоптера, побудованого в 1910 р. у Києві), важкі літаки “Руський витязь” та “Ілля Муромець”; брати Євген та Андрій Кас’яненки (малопотужний літак). Космонавтика: Ю. Кондратюк (справжнє ім’я О.Г. Шаргей) “Завоювання міжпланетних просторів” (вийшла друком у 1929 р., розрахунки були використані американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля “Appolo” на Місяць). Медицина (мікробіологія, загальна патологія, інфекційні хвороби, гігієна, офтальмологія): І. Мечников, Г. Мінх, В. Високович, Д. Заболотний, М. Гамалія, В. Суботін, Л. Гіршман, С. Ігумнов, О. Корчак-Чепурківський, О. Богомолець. Генетика: А. Сапегін, В. Юр’єв, М. Холодний.
КЛАСИЦИЗМ – художній напрямок, притаманний європейському мистецтву XVII – початку ХІХ ст.; став результатом наявності в багатьох країнах Європи авторитарних режимів у ХХ ст. НЕОКЛАСИЦИЗМ – напрямок у художній культурі першої половини ХХ ст., представники якого орієнтувалися на створення високого гармонійного мистецтва на основі освоєння класичних зразків світової культури.
Література. Україна (СРСР): М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара.
Балет. Росія: Р. Глієр, Д. Астаф’єв.
РЕАЛІЗМ
Література
Англія: Т. Гарді, Д. Мередіт, С. Батлер, Б. Шоу, Д. Ґолсуорсі. Австро-Угорщина: Я. Гашек “Пригоди бравого солдата Швейка”. Німеччина: Е.М. Ремарк “Три товариші”. Росія: М. Горький “Життя Клима Самгіна”; М. Арцибашев. Україна: Б. Грінченко, О. Олесь. Франція: Т. Манн “Доктор Фаустус”, Р. Роллан “Жан-Крістоф”, “Зачарована душа”. СРСР (Україна): Ю. Яновський “Жива вода”, І. Сенченко “Його покоління”, П. Панч “Блакитні ешелони”; В. Сосюра “Любіть Україну”.
Живопис
СРСР. Росія: В. Костецький. Україна: О. Шовкуненко цикл “Одеський суднобудівний завод”, Ф. Кричевський “Мати”, “Довбуш”, В. Коровчинський “Селяни”.
Скульптура
СРСР. Росія: І. Шадр “Булижник – зброя пролетаріату”, В.І. Мухіна “Робітник та колгоспниця”; Є.В. Вучетич. Україна: Б. Іванов, М. Лисенко, Л. Муравін, Г. Пивоваров.
Театр: актори М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька.
КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – творчий метод реалізму.
Література
США: Дж. Лондон, Т. Драйзер, С. Льюїс (перший американський письменник – лауреат Нобелівської премії), Д. Стейнбек, С. Фіцджеральд, І. Фолкнер, Е. Хемінгуей. Україна: Б. Летант (поет, прозаїк, видавець творів Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського в перекладах на польську і німецьку мови); О. Вишня.
СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – творчий метод реалізму в СРСР з 1930 по 1980 рр., за допомогою якого передбачалося правдиве зображення дійсності в її революційному розвитку. Художній канон з яскравим ідеологічним характером: у культурі соцреалізму не твір повинен бути схожий на реальність, хоч би з поправками на романтику, а реальність – схожою на твір. Деяких особистостей канонізовано: їхнє життя схоже на життя святих. Філософська основа: марксизм-ленінізм.
Література
Росія (СРСР): М. Горький, Ф. Гладков, М. Шолохов, А. Платонов. Україна: В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Семенко, М. Хвильовий, В. Сосюра, М. Іогансен, А.С. Малишко, М.Т. Рильський, М.П. Бажан, О.Є. Корнійчук, П.Г. Тичина, А. Головко, О. Копиленко, П. Панч, П. Усенко, М. Ірчан, Ф. Малицький, А. Турчинська.
Скульптура. Україна: Б. Пінчук, Р. Тауріт “Ленін і Сталін у Горках” (Тема “Дух і Воля”).
Кінематограф. Росія (СРСР): С. Ейзенштейн “Броненосець “Потьомкін”, “Іван Грозний”; “Олександр Невський”.
НАТУРАЛІЗМ
Література
Англія: Дж. Мурр, Дж. Гіссінг, А. Моррісон. Росія: М. Арцибашев. Україна (СРСР): Г. Хоткевич, Ю. Яновський, О. Довженко “Україна у вогні”; П. Тичина “Похорони друга”; М. Рильський “Мандрівка в молодість”; І. Кочерга “Ярослав Мудрий”.
НЕОРОМАНТИЗМ – напрямок у художній культурі ХХ ст., який продовжував традиції романтизму з використанням нових прийомів.
Література
Росія: М. Цвєтаєва (романтичний максималізм) зб. віршів “Ремесло”, “Версти”, поема “Щуролов”, “Після Росії. 1922 – 1925”; М. Волошин поема “Росія”, зб. “Демони глухонімі”; М. Клюєв “Піснєслів”, “Хата і поле”. В. Пачовський драматична поема “Золоті ворота”, драма “Сонця руїни”. Україна (СРСР): О. Теліга, І. Ірлявський.
Живопис
Україна, Росія: В. Замирайло “Осінь. Роздуми”.
Кінематограф. Україна: І. Кавалерідзе; О. Довженко “Звенигора”, “Арсенал”.
Музика. Україна: М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий.
ПРИМІТИВІЗМ (лат. primitivus – початковий, первісний) – художній напрямок, який навмисно спрощував художні засоби, звертаючись до первісного народного мистецтва. Протистояв аналітичному реалізму, натуралізму, імпресіонізму, намагаючись знайти чистоту світосприйняття. Термін часто застосовують по відношенню до наївного мистецтва – до творчості художників, що не отримали освіти.
Живопис
Росія: Н. Піросманашвілі, М. Сар’ян.
СИМВОЛІЗМ – напрямок у художній культурі, що знайшов стилістичне обґрунтування в “модерні”, став визначною складовою його художньої програми.
Література
Франція: Г. Аполлінер. Росія: О. Блок. Україна: Г. Хоткевич, О. Олесь, О. Слісаренко, В. Ярошенко, М. Терещенко, Г. Чупринка, П. Тичина, М. Семенко.
Живопис
Росія: Б.М. Кустодієв, В.Е. Борисов-Мусатов. Україна: М.О. Врубель “Царівна-лебідь”, “Демон повалений”; П.О. Левченко “За роялем. Натхнення”.
АКМЕЇЗМ (грец. akme – найвищий ступінь чогось, квітуча сила) – напрямок на початку ХХ ст., який продовжував та розвивав принципи символізму.
Література
Росія: М. Гумільов, А. Ахматова, О. Мандельштам, Л. Андреєв (хаос життя), В. Іванов (містичний анархізм). Англія: С. Моем (роман виховання); література дії: Дж. Р. Кіплінг (1907 р. – Нобелівська премія), Р. Хаггард, А. Конан-Дойль; О. Гакслі (містико-релігійний напрямок); Т.С. Еліот (“катастрофіст”, імажинізм), Е. Павнд (вортицизм (vortex – буря, вихор); Е. Дансейні (фентезі). США: Д. Хеммет, Дж. Кейн, Р. Чандлер (детективи); Т. Вулф (увага до теми смерті).