- •Навчально-методичний посібник
- •Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. Посіб. Для студентів факультету соц.-екон. Управління / Укладач в.В. Сичова. – х.: Вид-во ХарРі наду “Магістр”, 2006. – 76 с.
- •Вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура” ставить на меті:
- •Тема 1. Сутність поняття
- •Зміст та еволюція поняття “культура”
- •Різні підходи до визначення культури
- •Предмет вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура”
- •Основні культурологічні концепції
- •Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок
- •Співвідношення культури і цивілізації
- •Тема 2. Первісна культура
- •Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій
- •3.1. Держави та культура Стародавнього
- •Влада за стародавніх часів:
- •Культура Месопотамії (Дворіччя)
- •Культура Єгипту
- •Культура Індії
- •Культура Китаю
- •Особливості культури Стародавнього Сходу
- •3.2. Виникнення європейської цивілізації:
- •Влада за часів античності
- •Етапи історії давньогрецької культури
- •Характерні риси давньогрецької культури:
- •Етапи історії давньоримської культури
- •Агора – громадська площа.
- •Тема 4. Середньовічна культура
- •Влада за часів середньовіччя
- •Культура Візантії
- •Особливості культури Візантії
- •Західноєвропейська культура середньовіччя
- •Високе (класичне) середньовіччя (X / XI – XIV ст.)
- •Особливості культури Західної Європи періоду середньовіччя
- •Ансамблевий характер середньовічного мистецтва: поєднання архітектури, живопису, скульптури, прикладного мистецтва; монументальність, романський та готичний стилі.
- •Патріотичний епос.
- •Лицарська література.
- •Особливості культури Київської Русі:
- •Есхатологія – релігійне вчення про кінець світу.
- •Тема 5. Західноєвропейська
- •Високе Відродження (кінець XV – XVI ст.) – Пізнє Відродження (Чінквеченто) (кінець XVI ст. – 30-ті рр. Xviі ст.)
- •Тема 6. Європейська та російська
- •Соціокультурні основи європейського Просвітництва (xvіі – xvііі ст.). Наукова революція. Зародження раціоналізму
- •Ідеологія та філософія Просвітництва
- •Влада в ментальності людини в добу Просвітництва
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xvіі-xvііі ст.
- •Класицизм
- •Особливості культури Просвітництва
- •Західноєвропейська та російська культура в новий час (кінець хviii-XIX ст.)
- •Влада у ментальності людини нового часу
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xіх ст.
- •Перегляд системи цінностей у хіх ст.: реалізм
- •Особливості західноєвропейської та російської культур нового часу:
- •Тема 7. Українська культура
- •Історичні умови розвитку української культури в другій половині xvіі – xіх ст.
- •Особливості розвитку української художньої культури в добу Просвітництва та новий час (xvіі – xіх ст.)
- •Особливості української культури за часів Просвітництва
- •Особливості української культури в новий час
- •Тема 8. Становлення та розвиток
- •Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення
- •Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в першій половині хх ст.
- •Влада в новітні часи (хх-ххі ст.)
- •Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади
- •Основні напрямки модернізму. Український авангард
- •Натуралізм
- •Експресіонізм абстракціонізм сюрреалізм
- •Особливості розвитку європейської та американської культур першої половини хх ст.
- •Тема 9. Основні тенденції та форми
- •Умови розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси. Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності
- •Витоки масової культури
- •Контркультура
- •Постмодернізм як форма естетичних експериментів хх ст.: світоглядні основи, витоки, етапи, сутність, ідеал, мета, основні риси, естетична специфіка
- •Етапи розвитку постмодернізму:
- •Модернізм та постмодернізм: порівняльний аналіз Цивілізаційна основа культури модерну постмодерну
- •Модернізму постмодернізму
- •Ідеал модернізму постмодернізму
- •Особливості розвитку світової культури в другій половині хх ст.
- •Сичова Вікторія Вікторівна Українська та зарубіжна культура
- •61050, М. Харків, просп. Московський, 75, тел. (057) 732-32-55,
Перегляд системи цінностей у хіх ст.: реалізм
НАТУРАЛІЗМ ДЕКАДАНС
НАТУРАЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві та літературі, в який трансформується реалізм наприкінці ХІХ ст. Натуралізм зводив людську сутність і сенс існування до біологічних мотивів, пояснюючи формування характеру та долі лише середовищем проживання, показував пригнічення людини буденністю. Характеризувався надмірною увагою митців до змісту образу. Філософська основа – позитивізм Г. Спенсера.
Література
Франція: Е. Золя “Ругон-Маккари”, “Западня”, “Жерміналь”; брати Гонкур “Жерміні Ласерте”, “Рене Мопрен”. Німеччина: А. Хольц “Книга часу”; Г. Гауптман “Перед сходом сонця”, “Роза Бернд”.
ДЕКАДАНС (фр. занепад, втеча від реального життя, відторгнення соціальних проблем, песимізм) – напрямок в образотворчому мистецтві, літературі, якому притаманні культ індивідуалізму, суб’єктивізму, прагнення до відображення хворобливого, домінування уяви, а не наслідування природи. Побічно цьому сприяє творчість реалістів, що викривають соціальну несправедливість. Філософська основа: концепції О. Шпенглера, Р. Вагнера, Ф. Ніцше.
Література
Франція: П. Верлен; Ш. Бодлер “Квіти зла”.
Художня система романтизму:
РОМАНТИЗМ
СИМВОЛІЗМ ІМПРЕСІОНІЗМ НЕОРОМАНТИЗМ
ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ
СИМВОЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві та літературі на межі XIX – XX ст., що оспівував занепад та людські слабкості, реальності протиставляв світ видінь та мрій; інструментом для пізнання вважав символ, що виражає містичний зміст явищ. Філософська основа: концепції А. Шопенгауера, Ф. Ніцше.
Література
Франція: Ш. Бодлер; Г. Аполлінер; П. Верлен “Романси без слів”, “Мудрість”; С. Малларме “Іродіада”; А. Рембо “Крізь пекло”. Німеччина: С. Георге “Сьоме кільце”, “Нове царство”. Австрія: Г. Гофмансталь “Кожна людина”, Р.М. Рільке “Книга образів”, “Часослов”. Бельгія: М. Метерлінк (лауреат Нобелівської премії 1911 р.) “Сестра Беатриса”, “Синя птиця”; Ж. Роденбах “Мертвий Брюгге”. Росія: Д.С. Мережковський (новорелігійна свідомість); В. Брюсов збірка віршів “Граду й миру”, історичні романи “Вогняний ангел”, “Вівтар перемоги”(філософія миті); К. Бальмонт вірші “Будемо як сонце”, “Пісні месника”; З. Гіппіус; О. Білий; О. Блок “Вірші про Прекрасну даму”, поема “Дванадцять”, “Скіфи”.
Театр: театр маріонеток за п’єсами П. Кійара, К. Мендеса, М. Метерлінка, Ш. Бодлера, А. Рембо, П. Верлена, С. Малларме.
ІМПРЕСІОНІЗМ (з фр. – враження) – напрямок в образотворчому мистецтві, музиці, літературі, який ставив завданням передати власні суб’єктивні враження від дійсності, реальний світ в його змінності, рухливості, мінливості. У цьому стилі відсутня чітко задана форма, предмет відбито у відривчастих штрихах, що фіксуюють кожний момент і виявляють приховану єдність та зв’язок.
Живопис
Франція: К. Моне “Стіг сіна”, “Руанський собор”, “Скали в Бель-Ілі”; П.О. Ренуар “Купальниці”; “Ж. Самарі”; Е. Дега “Блакитні танцівниці”, “Зірка”; К. Писсаро “Бульвар Монмартр”; Е. Мане “Сніданок на траві”, “Трудівники моря”. Росія: К.О. Коровін; В.Е. Борисов-Мусатов “Смарагдове намисто”; В.О. Сєров “Дівчинка з персиками”, портрети: К. Коровіна, І. Левітана, М. Римського-Корсакова, Ф. Шаляпіна.
Скульптура
Франція: О. Роден “Поцілунок”, “Мислитель”. Росія: М.М. Антокольський “Іван Грозний”, “Петро І”, “Нестор-літописець”.
Література
Росія: А.П. Чехов “Казки Мельпомени”, “Палата № 6”, “Чайка”, “Вишневий сад”, “Три сестри”, “Дядя Ваня”; І. Бунін (лауреат Нобелівської премії 1933 р.) “Суходіл”, “Добре життя”, “Село”, “Антонівські яблука”, “Мітіне кохання”.
Музика
Франція: К. Дебюссі прелюдія до “Післяполуденного відпочинку фавна”, опера “Пеллеас і Мелізанда”, три симфонічні ескізи “Море”; М. Равель балет “Дафніс і Флоя”, болеро для оркестру. Росія: П.І. Чайковський опери “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, “Іоланта”.
ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ – напрямок, в якому знайшли подальший розвиток усі риси імпресіонізму.
Живопис
Франція: П. Сезанн “Сосна в Сен-Тропезі”, “П’єро та Арлекін”; П. Гоген “Брід”, “Звідки ми? Хто ми? Де ми йдемо?”; В.Ван Гог “Хатини”, “Нічне кафе”, “Червоні виноградники в Арлі”.
Кінематограф
Ж.Л. Годар. Росія: 9 січня 1894 р. Й.А. Тимченко, син українського кріпака, механік-самоук на 9-му з’їзді дослідників природи і лікарів Росії показав на екрані гарцюючих кавалеристів і метальників списа. Франція: у 1895 р. брати Люм’єри показали в Парижі фільм “Прибуття потягу”.