- •Навчально-методичний посібник
- •Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. Посіб. Для студентів факультету соц.-екон. Управління / Укладач в.В. Сичова. – х.: Вид-во ХарРі наду “Магістр”, 2006. – 76 с.
- •Вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура” ставить на меті:
- •Тема 1. Сутність поняття
- •Зміст та еволюція поняття “культура”
- •Різні підходи до визначення культури
- •Предмет вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура”
- •Основні культурологічні концепції
- •Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок
- •Співвідношення культури і цивілізації
- •Тема 2. Первісна культура
- •Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій
- •3.1. Держави та культура Стародавнього
- •Влада за стародавніх часів:
- •Культура Месопотамії (Дворіччя)
- •Культура Єгипту
- •Культура Індії
- •Культура Китаю
- •Особливості культури Стародавнього Сходу
- •3.2. Виникнення європейської цивілізації:
- •Влада за часів античності
- •Етапи історії давньогрецької культури
- •Характерні риси давньогрецької культури:
- •Етапи історії давньоримської культури
- •Агора – громадська площа.
- •Тема 4. Середньовічна культура
- •Влада за часів середньовіччя
- •Культура Візантії
- •Особливості культури Візантії
- •Західноєвропейська культура середньовіччя
- •Високе (класичне) середньовіччя (X / XI – XIV ст.)
- •Особливості культури Західної Європи періоду середньовіччя
- •Ансамблевий характер середньовічного мистецтва: поєднання архітектури, живопису, скульптури, прикладного мистецтва; монументальність, романський та готичний стилі.
- •Патріотичний епос.
- •Лицарська література.
- •Особливості культури Київської Русі:
- •Есхатологія – релігійне вчення про кінець світу.
- •Тема 5. Західноєвропейська
- •Високе Відродження (кінець XV – XVI ст.) – Пізнє Відродження (Чінквеченто) (кінець XVI ст. – 30-ті рр. Xviі ст.)
- •Тема 6. Європейська та російська
- •Соціокультурні основи європейського Просвітництва (xvіі – xvііі ст.). Наукова революція. Зародження раціоналізму
- •Ідеологія та філософія Просвітництва
- •Влада в ментальності людини в добу Просвітництва
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xvіі-xvііі ст.
- •Класицизм
- •Особливості культури Просвітництва
- •Західноєвропейська та російська культура в новий час (кінець хviii-XIX ст.)
- •Влада у ментальності людини нового часу
- •Стильові та жанрові особливості в художній культурі xіх ст.
- •Перегляд системи цінностей у хіх ст.: реалізм
- •Особливості західноєвропейської та російської культур нового часу:
- •Тема 7. Українська культура
- •Історичні умови розвитку української культури в другій половині xvіі – xіх ст.
- •Особливості розвитку української художньої культури в добу Просвітництва та новий час (xvіі – xіх ст.)
- •Особливості української культури за часів Просвітництва
- •Особливості української культури в новий час
- •Тема 8. Становлення та розвиток
- •Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення
- •Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в першій половині хх ст.
- •Влада в новітні часи (хх-ххі ст.)
- •Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади
- •Основні напрямки модернізму. Український авангард
- •Натуралізм
- •Експресіонізм абстракціонізм сюрреалізм
- •Особливості розвитку європейської та американської культур першої половини хх ст.
- •Тема 9. Основні тенденції та форми
- •Умови розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Особливості розвитку культури України в другій половині хх ст.
- •Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси. Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності
- •Витоки масової культури
- •Контркультура
- •Постмодернізм як форма естетичних експериментів хх ст.: світоглядні основи, витоки, етапи, сутність, ідеал, мета, основні риси, естетична специфіка
- •Етапи розвитку постмодернізму:
- •Модернізм та постмодернізм: порівняльний аналіз Цивілізаційна основа культури модерну постмодерну
- •Модернізму постмодернізму
- •Ідеал модернізму постмодернізму
- •Особливості розвитку світової культури в другій половині хх ст.
- •Сичова Вікторія Вікторівна Українська та зарубіжна культура
- •61050, М. Харків, просп. Московський, 75, тел. (057) 732-32-55,
Тема 5. Західноєвропейська
та українська культура періодів
Відродження та Реформації
(XІV / XV – XVІ ст.)
Семінарське заняття 5
Західноєвропейська культура періодів Відродження
та Реформації (XІV / XV – XVІ ст.)
1. Поняття “Відродження”. Соціально-економічні та духовні передумови, періодизація та основні риси ренесансної культури.
2. Гуманізм – ціннісна основа культури Відродження. Ставлення до античної та середньовічної спадщини.
3. Відмінності в художніх культурах італійського та північного Відродження.
4. Культурно-історичні передумови Реформації. М. Лютер. Ж Кальвін. Вплив Реформації на формування європейського менталітету, ставлення до праці.
Ренесанс (лат. renaissance – відродження) – відродження інтересу до традицій та ідеалів античності.
Проторенесанс (Дученто, Треченто) (2-га половина ХIII-XIV ст.):
Література
Італія: Д. Аліґ’єрі поема “Комедія” (“Божественна комедія”)., Ф. Петрарка “Книга пісень” (“Канцоньєра”), Д. Боккаччо “Декамерон”, Л. Бруні “Історія флорентійського народу”.
Живопис
Італія: Джотто ді Бондоне “Поцілунок Іуди”.
Раннє Відродження (Кватроченто) (XІV – XV ст.)
Наука
Італія: М. Фічіно.
Література
Італія: Л. Валла “Про насолоду”; Мірандола “Про гідність людини”; Д. Савонарола. Великобританія: Т. Мор “Утопія”.
Живопис
Італія: Мазаччо; Мантен’я; Ботічеллі “Народження Венери”, “Весна”. Нідерланди: Губерт та Ян ван Ейк “Гентський вівтар”; Рогір ван дер Вейден “Чета Арнольфіні”.
Архітектура
Італія: Ф. Брунеллескі “Купол собору Санта Марія дель Ф’йоре” у Флоренції.
Скульптура
Італія: Донателло “Статуя полководця Гаттамелати” в м. Падуї, “Давид” “Пророк Іов (Цукконе)”, Вероккіо.
Високе Відродження (кінець XV – XVI ст.) – Пізнє Відродження (Чінквеченто) (кінець XVI ст. – 30-ті рр. Xviі ст.)
Наука
Італія: Леонардо да Вінчі, А. Везалій, Дж. Ч. Ваніні (атеїзм), Дж. Бруно (пантеїзм), Т. Кампанелла. Англія: У. Гарвей „Анатомічне дослідження про рух серця та крові у тварин та людини”. Польща: Н. Копернік (геліоцентрична система світу).
Література
Італія: Л. Пульчі; Ф. Берні; Н. Макіавеллі “Государ”. Німеччина: Е. Роттердамський “Похвала дурості”. Франція: М. Монтень “Досліди”; Ф. Раблє “Гаргантюа та Пантагрюель”. Англія: У. Шекспір “Ромео та Джульєтта”, “Гамлет”, “Король Лір”, “Отелло”. Іспанія: М. де Сервантес “Дон-Кіхот”; Лопе Де Вега “Собака на сіні” .
Живопис
Італія: Леонардо да Вінчі “Мадонна Літта”, “Мадонна в скелях”, “Таємна вечеря”, “Джоконда”; Рафаель Санті “Мадонна в зелені”, “Сікстинська мадонна”, “Афінська школа”, “Папа Юлій ІІ”; Мікеланджело Буонарроті “Господь Бог вдихає в Адама життя” (фреска); Джорджоне; Тиціан; Веронезе; Тінторетто. Нідерланди: Ієронім Босх “Сад насолод”, “Блудний син”; Пітер Брейгель-Старший “Тріумф смерті”, “Каліки”, “Сліпі”. Німеччина: Альбрехт Дюрер “Автопортрет”, “Чотири апостоли”, гравюри “Чотири вершники”, “Вершник, смерть і дьявол”, Г. Гольбейн-Молодший, Л. Кранах Старший. Франція: Ж. Фуку, Ж. Клуе, Ф. Клуе.
Архітектура
Італія: Мікеланджело “Купол собору святого Петра” в Римі.
Скульптура
Італія: Мікеланджело “П’єта”, “Давид”.
Особливості культури Ренесансу:
-
Гуманізм – світоглядна домінанта Відродження; антропоцентризм.
-
Опора на античність (філософія, пам’ятники мистецтва).
-
Модифікація середньовічної християнської традиції: заперечення церкви, а не релігії.
-
Нове ставлення до світу, до праці.
-
Визнання мистецтва самостійною сферою. Мистецтво – головний вид духовної діяльності; тісний зв’язок з наукою.
-
Живопис – лідер серед видів художньої діяльності. Нове ставлення до художника.
-
Культура Відродження – синтез античної (фізичної) краси та християнської духовності. Вплив середньовіччя на культуру Відродження: багато творів було написано на біблійні, релігійні сюжети, мали культове призначення.
Культурно-історичні передумови Реформації. М. Лютер. Ж. Кальвін.
Вплив Реформації на формування європейського менталітету, ставлення до праці
Реформація (лат. перетворення, відновлення) – релігійно-ідеологічний та суспільно-політичний рух, який розпочався в Німеччині на початку XVI ст.; спрямований проти католицької церкви, спричинився до створення декількох нових протестантських церков (конфесій) – лютеранства, кальвінізму, англіканства, а також протестантських сект: баптистів, методистів, адвентистів.
|
ВІДРОДЖЕННЯ |
|
|
|
|
ГУМАНІЗМ – світська форма культури: – велич, обожнювання людини; – оптимістичне світовідчуття, насолода красою природи і радощами життя. Німеччина: Л. Дрінгенберг, К. Цельтес, Й. Рейхлін, Е. Роттердамський, У.Ф. Гуттен |
|
РЕФОРМАЦІЯ – релігійна форма культури: – ідея повної нікчемності людини перед Богом; – суворий дух добровільного самообмеження й самодисципліни |
|
|
|
|
|
УМОВИ Й ВИТОКИ |
|||
|
|
|
|
|
|
|||
РАННЬОБУРЖУАЗНЕ СУСПІЛЬСТВО |
|
РОЗКЛАД, КОРУМПОВАНІСТЬ ЦЕРКВИ |
|
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЄРЕСІ |
|
ПОЧАТКОВЕ ХРИСТИЯНСТВО, БІБЛІЯ |
|
|
РЕФОРМАЦІЯ (1517 р.) |
|
|
|
|
|
|
|
СОБОРНИЙ РУХ XV ст. |
|
ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ НАПРЯМОК “БЮРГЕРСЬКА РЕФОРМА” (М. ЛЮТЕР, Ж. КАЛЬВІН) |
|
ЄРЕТИКО-СЕКТАНТСЬКИЙ НАПРЯМОК |
глава церкви – не папа, а собор; національні церкви здійснюють контроль над політичними та майновими справами (переважно італійців) в інтересах своєї національної церкви |
|
|
|
баптисти, методисти, адвентисти |
НАСЛІДКИ РЕФОРМАЦІЇ |
|
|
ЗНАЧЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ |
|
|
Українська культура доби Відродження
(друга половина XІV – середина XVІІ ст.)
Питання для самостійної роботи:
1. Культурно-історичні умови становлення української народності. Особливості ментальності українського народу.
А) Братства та їхня просвітницька діяльність.
Б) Києво-Могилянська колегія.
2. Ідеї гуманізму та протестантизму в українській літературі XV – XVІ ст. Друкарство.
3. Розвиток мистецтва (живопис, архітектура). Українське бароко.
4. Культура українського козацтва. Побут, символіка.
5. Особливості розвитку культури України наприкінці XІV – у середині XVІІ ст.
Діяльність Братств. Львівське Успенське братство (1585 р.), Брестське (1591 р.), Люблінське (1594 р.), Київське Богоявленське (1615 р.), Луцьке (1617 р.), а також братства, що діяли в Острозі, Дрогобичі, Холмі, Перемишлі.
Займалися організацією лікарень, шкіл, притулків, друкарень, об’єднанням освітянських, наукових, культурних сил. Запорізька Січ за П. Канашевича-Сагайдачного стала колективним членом Київського братства.
Наука
Освіта. Перший навчальний заклад вищого ступеня – Острозька греко-слов’яно-латинська школа (1576 р.). Її перший ректор Герасим Смотрицький; вихованці: Мелетій Смотрицький, Петро Канашевич-Сагайдачний.
Київська братська школа (1615 р.) + Лаврська школа Києво-Могилянська колегія (1632 р.). Київський митрополит Петро Могила (1596 – 1647) – ректор Києво-Могилянської колегії.
Філософія: Юрій Дрогобич (Котермак), Павло Русин (Процелер), Станіслав Ореховський (Роксолан) – заперечили божественне походження влади; Василь Суразький „Праця про єдино істинну православну віру”, Дем’ян Галивайко. Астрономія: Юрій Дрогобич (Котермак) (перший вітчизняний автор друкованої книги), “Прогностична оцінка стану небесних світил протягом березня – грудня поточного 1478 р.”. Правознавство: Іван Туробинський (Рутенець). Історія: Станіслав Оріховський (Роксолан).
Література: тогочасні книжники продовжували традиції письменства Київської Русі: західноруські та Короткий Київський літописи (початок XVI ст.); пісні, українські думи (“Плач невільників”, “Втеча невільників”), казки, легенди; “Книга про побоїще Мамая. Царя татарського”; нова обробка “Шестоднева”; збірник повчально-оповідального змісту “Ізмарагд”.
Латиномовна література: Юрій Дрогобич “Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болоньського університету”; Павло Русин (Процелер) з Кросна (перший український поет-гуманіст) “Похвала поезії”, “Елегія”, “До книжечки”, “Про прихід зими”; Станіслав Оріховський (Роксолан) “Зразковий підданий”, “Повчання королю польському Сигізмунду IІ”, “Промова про погребання Сигізмунда І”; Герасим Смотрицький – автор політичного трактату “Ключ царства небесного” (1587); Зизаній Пустановський “Катехізис” – підручник для навчання у православних школах; єпископ Гедеон Балабан; Христофор Філалет Бронський “Апокрисис” (твір проти оборонців унії); Іван Вишенський “Книжка” (16 полемічних творів).
Література польською мовою: твори Мелетія Смотрицького, Андрія Мужиловського, Лаврентія Древинського.
Друкарська справа: поширення видань білоруського друкаря Георгія-Францішека Скорини; Іван Федоров, Петро Мстиславець “Євангеліє учительноє”, “Псалтир” (1568 – 1569 рр.); львівський “Апостол” (1574 р.), “Новий заповіт” (1580 р.), Острозька Біблія (1581 р.).
Живопис: гуманістичні тенденції проявляються набагато раніше в живопису, ніж у скульптурі та архітектурі. Ікони “Козьма і Дем’ян Безсеребреники” (з Тилича, ХV ст.); “Богородиця Одигитрія” з Красова; ікони майстра Дмитрія “Апостольський ряд з Деісусом із Наконечного” (кінець XV – початок XVI ст.); Федір Сенькович “Богородиця Одигитрія з пророками” (1599 р.); П’ятницький іконостас у Львові (“Христос перед первосвящеником Липою”); “Страсті” (1620 р.) із с. Раделичі на Львівщині. Фреска “Авраам і Мельхіседек” з церкви Воздвиження в Дрогобичі (близько 1631 р.).
Портрети: парадний шляхетсько-магнатський портрет (Роксолани, кінець XVI – XVII ст.); міщанський портрет (Юрія і Ядвіги Боїм, Павла Козловського) і надгробні зображення (Яна Гербурта, Костянтина Корнякта).
Художнє оформлення рукописних книг: вплив традицій Київської Русі: диякон Спиридон “Євангеліє” (1393 р.), “Псалтир” (1397 р.) (Київ); графічне мистецтво.
Архітектура: кам’яні замки – Луцький, Бучацький, Острозький (XV-XVI ст.), Меджибізький (XIV – XVI ст.); Кам’янець-Подільський (XV - ХVI ст.); культова і оборонна споруда в селі Сутківцях на Поділлі (XV ст.); Олеський (ХІV – ХVIІ ст.), Золочівський (поч. ХVIІ ст.), Жовківський (ХVI - ХVIІ ст.) замки. Дерев’яна архітектура – церква Воздвиження у Дрогобичі (перша половина XVІІ ст.), церква св. Духа та церква св. Трійці в містечку Потиличу, церква Миколая в Чернівцях.
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО – стиль у художній культурі, який був результатом поєднання італійського ренесансу з українською народною традицією. Ознаки в архітектурі: на початку та в кінці вулиць – площі, пам’ятники; фонтани в парках, тераси на крутих схилах, внутрішній дворик, палацевий сад (ансамблева архітектура).
Архітектура: у Львові – будинок Костянтина Корнякта (1580 р.); Амвросій Прихильний Успенська церква (1591 – 1631 рр.), костьол Бернардинів; Каплиця трьох святителів (1590 – 1671 рр.), Чорна кам’яниця; католицький кафедральний собор біля площі Ринку, каплиця Боїмів; Підгорецький замок (перша половина XVІІ ст.). Скульптура: надгробок Костянтина Острозького у Києві (1579 р.), надгробок Жолкевських у Жовкві (перша третина XVІІ ст.); Архангел Михаїл (перша половина ХVІІ ст). Різьблення на зміну староруській мозаїці. |
Особливості української культури доби Відродження
(друга половина ХІV – середина XVII ст.)
-
Розвиток культури за відсутності держави.
-
Вплив ренесансних тенденцій за відсутності українського Відродження.
-
Домінування латиномовної ренесансної літератури. Усталення основних рис української розмовної мови.
-
Ренесанс найповніше втілився в архітектурі.
-
Відсутність Реформації.
Братства – об’єднання представників середніх верств міського населення (цехових ремісників, торгівців, вчителів), православного духовенства і дрібної шляхти з метою захисту національної культури (особливо релігії, мови), а також соціально-економічних інтересів міщанства в боротьбі проти католицького та польсько-шляхетського засилля. Їхні зусилля було спрямовано на демократизацію релігійно-церковного життя, школи, налагодження книгодрукування, поширення знань і розвиток світського письменства й громадянського гуманізму.
Вертеп – народний ляльковий театр.
Гуманізм (лат. humanus – людяний, людський) – система ідей і поглядів на людину, як найвищу цінність. Течія культури, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.
Думи – сувора, мужня, героїчна, драматична і, водночас, лірична поезія.
Єресь – критика церкви селянством і мешканцями міст.
Індульгенція – грамота церкви, в якій надається офіційне прощення гріхів за відповідну плату.
Кобзарство – своєрідне явище української народної культури. Кобзарі – вихідці з козаків, які виконували думи й пісні у супроводі бандури, оспівували героїв визвольної боротьби, кидали заклики до повстання, пробуджували й розвивали в українцях національну свідомість.
Маньєризм (італ. manierismo, від maniera – прийом, манера) – напрямок в європейському мистецтві ХVI ст., представники якого відходять від гуманістичного сприйняття людини як вінця творіння. Ознаки: прагнення до трагізму світосприйняття, відбиття суб’єктивного світу митця. Особливу роль у творах відіграють колористичні та світлотіньові дисонанси, алегоричні побудови.
Пуританізм (англ. чистий, щирий) – світогляд і стиль життя, що демонструє „мирський аскетизм”, суворість вдач, ощадливість, релігійну ретельність.
Целібат – позашлюбність духівництва.
Теми рефератів:
-
Матеріальна культура доби Відродження, її ідеологія.
-
Піднесення міст. Розвиток міської культури.
-
Наука та великі географічні відкриття (Х. Колумб, А. Віспуччі, Васко да Гама, Ф. Магеллан, О. Нікітін).
-
Титани Відродження: італійського – Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті; німецького – А. Дюрер (на вибір).
-
Основні риси та особливості північного Відродження. Нідерландське Відродження: І. Босх, П. Брейгель (на вибір).
-
Особливості художньої культури Ренесансу. Класицизм як творчий метод світського мистецтва.
-
Естетика бароко в традиції європейської культури.
-
Мистецтво маньєризму.
-
Ідеї гуманізму в літературі європейського Відродження (Ф. Петрарка, Ф. Раблє, М. Сервантес, Е. Роттердамський, У. Шекспір).
-
Музика. Театр. (К. Марло, Л. Аріосто, У. Шекспір).
-
Криза європейської гуманістичної культури.
-
Філософія, ідеологія, релігія в епоху Відродження.
-
Реформація та німецький гуманізм.
-
Біблія як ідейне джерело Реформації.
-
Реформація й засади новоєвропейської ментальності.
-
Словесний фольклор українського народу. Думи, пісні, їхнє місце в народній культурі.
-
Роль Острозького культурно-освітнього осередку в розвитку української культури.
-
Провісники українського гуманізму: Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський, Г. Смотрицький, С. Зизаній, Х. Філалет, І. Вишенський (на вибір).
-
Друкарська діяльність Івана Федорова.
-
Вплив Реформації на полемічно-публіцистичну українську прозу XVІ ст. “Посланіє до св. отців гори Афонской…”; Г. Смотрицький “Ключ царства небесного”; В. Суразький.
-
Вплив західноєвропейських, східнослов’янських культурних традицій та традицій Київської Русі на українське літературне бароко XІV – XVІ ст.
-
Берестейська церковна унія та її роль у духовному житті українського народу. Реформування церкви.
? Питання для самоконтролю:
-
Які соціально-економічні та культурні умови сприяли становленню ренесансного світогляду?
-
Що таке “гуманізм”? Які ідеї гуманізму вам відомі з літератури та публіцистики Італії, Франції, Німеччини за часів Відродження? У чому особливості української літератури доби Відродження?
-
Назвіть особливості розвитку науки та філософії доби Відродження.
-
Що ви знаєте про друкарство в Західній Європі? Де, коли воно виникло, хто вперше почав друкувати книжки?
-
Що ви знаєте про друкарство в Україні? Яка роль І. Федорова в розвитку українського друкарства?
-
Яких митців, “титанів” італійського Відродження ви знаєте? У чому значення ренесансного живопису Італії?
-
Назвіть представників мистецтва північного Відродження (Нідерландів, Німеччини). У чому значення їхньої творчості?
-
Поясніть, як ви розумієте зміст Реформації, її релігійно-ідеологічну сутність. До яких соціально-культурних змін привела Реформація?
-
Заповніть таблицю “Відмінності італійського та північного Відродження”:
Характеристики |
Відродження |
|
італійське |
північне |
|
Час виникнення |
|
|
Ставлення:
до ідеалів середньовіччя |
|
|
до церкви |
|
|
Головна мета мистецтва |
|
|
-
Що таке братства? Де вони виникали, чим займалися? У чому значення діяльності братств для українців?
-
У чому особливості розвитку української культури періодів Відродження та Реформації (у другій половині XІV – середині XVІІ ст.)? Чи можна на цей час говорити про українське Відродження? Обґрунтуйте свою думку.
Рекомендована література
Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1984.
Баткин Л. М. Итальянское Возрождение: Проблемы и люди. – М., 1995.
Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М. 1965.
Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения ХIV – ХV вв. – М., 1977.
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произведения. – М., 1990.
Виппер Б.Р. Итальянское Возрождение: Курс лекций. – М., 1977.
Грушевський М.С. Історія української літератури: У 6 т., 9. кн. – К., 1993.
Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV – XVII ст. – К., 1994.
Ильина Т.В. История искусств: западноевропейское искусство. – М., 1983.
Історія українського мистецтва: У 6 т. – К., 1967.
Історія української культури / За заг. ред І. Крип’якевича. – К., 1994.
Эудженио К. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.
Кисіль О. Український театр. – К., 1968.
Климов Р.Б. Питер Брейгель. – М., 1954.
Ковальчук О.В. Українське народознавство. – К., 1994.
Лазарев В.Н. Начало раннего Возрождения в итальянском искусстве. – М., 1979.
Либман М.Я. Дюрер и его эпоха. – М., 1972.
Любимов Л. Искусство Западной Европы. – М., 1976.
Муратов I. Образы Италии. – М., 1994.
Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. – К., 1991.
Осовская С. Рыцарь и буржуа. – М.,1986.
Порозовская Б.Д. Ян Гус. Мартин Лютер. Жан Кальвин. Торквемада. Лойола: Биогр. очерки. – М., 1991.
Смирнова И.А. Боттичелли. – М., 1967.
Смирнова И.А. Тициан. – М., 1970.
Соловьев Э.Ю. Время и дело Мартина Лютера // Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. –М., 1991.
Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посіб. /За ред. О. О. Черепанової. – Львів, 1994.
Українська культура: Лекції / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993.
Українське бароко. – К., 1993.
Український живопис. Сто вибраних творів: Альбом / Автор-упоряд. Ю.В. Беличко. – К., 1985.