Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Українська та зрубіжна культура. Посібник.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
961.54 Кб
Скачать

Особливості культури Київської Русі:

  1. Синтез східної (Візантійської) і західної (європейської) традицій.

  2. Переплетіння християнського та поганського векторів у духовному житті.

  3. Освіта при монастирях, відсутність університетів.

  4. Високий рівень літератури. Патріотична тематика творів.

  5. Місцеві стилі в образотворчому та прикладному мистецтвах.

Давньоруська культура періоду феодальної роздробленості (друга третина XІІ-перша чверть XІІІ ст.):

Літописи: Київське літописне зведення, Володимирське літописне зведення.

Література: “Четьї” – календарні збірники, книги для індивідуального читання.Слово о полку Ігоревім”, “Слово Даниїла Заточника”, “Моління Даниїла Заточника”, “Слово про загибель Руської землі”, “Повість про розорення Рязані Батиєм”.

Рукописні книги: Галицьке євангеліє (1144 р.), Христинопольський апостол (ХІІ ст.), Бучацьке євангеліє (ХІІ-ХІІІ ст.) на Південній Волині.

Архітектура: під впливом Київської архітектури –  Успенський собор у Володимирі-Волинському (1160), Борисоглібський собор, собор Параскєви П’ятниці у Чернігові; кам’яне різьблення на зовнішній поверхні стін, храми баштової форми: Покрова на Нерлі (під Володимиром), Дмитровський собор у Володимирі; вплив Великоморавської держави –  ротонда у Перемишлі (ХІІ ст.).

Живопис: фреска, іконопис.

Культура Галицько-Волинської Русі (друга чверть ХІІІ-середина XIV ст.).

Літописи: Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.).

Рукописні книги: Архівний хронограф, Холмське євангеліє (ХІІІ ст.).

Живопис: вплив київського іконопису. Самостійна іконографія: галицька “Покрова” (ХІІІ ст.); ікона Богоматері-Одигитрії (кінець ХІІІ-середина XIV ст.) із Покровської церкви м. Луцька, Ченстоховська ікона (XIV ст.), ікона Юрія-змієборця на чорному коні (XIV ст.).

Петро Ратенський “Богородиця” в Успенському соборі (Володимир-Волинський), ікона з Красова “Богородиця Одигитрія”.

Архітектура: Козьмодем’янська, Іванівська церкви у Холмі; вплив Польщі, Південної Німеччини – Отолп’єнська й Белавінська вежі у Холмі, Кам’янецька вежа, Луцький замок. Романський стиль з другої половини ХІІ ст., кам’яне різьблення на зовнішній поверхні стін церкви Пантелеймона у Галичі (XІІІ ст.), Успенський собор чернігівського Єлецького монастиря.

Скульптура: Авдій – різьблення по каменю церков у Холмі, кам’яна статуя орла у Холмі.

Народне декоративне мистецтво: килими, вишивки, писанки.

Значення культури Галицько-Волинської Русі: збагатила скарбницю східноєвропейської культури, розвивала культурні традиції Київської Русі, збагачувалася в ході міжнародних зв’язків, не втратила східнослов’янської специфіки, вплинула на розвиток української художньої культури.

Культура Північно-Східної Русі (друга чверть XIІІ – ХV ст.)

Література: Сафроній Рязанець “Задонщина”; “Сказання Про Мамаєве Побоїще”;

Архітектура: церкви Федора Стратилата (1360-1361) та Спаса Ільїна в Угличі (1374), кам’яний Кремль у Москві (1367), Благовєщенський, Успенський, Архангельський собори Московського Кремля (XV), дзвіниця “Івана Великого”, Покровський собор “Василя Блаженного” (XІV-ХV ст.)

Живопис: розквіт монументального живопису, “золоте сторіччя” іконопису: Феофан Грек, “Іконостас” (Благовєщенськ, 1405), “Трійця” (Андрій Рубльов, Даниїл Чорний, Діонісій).

Агіографічна література – житія святих.

Алхімія – середньовічна наука, яка займалася пошуком філософського каменя, який би перетворював метал на золото.

Гімн релігійно-філософська пісенна лірика.