Основні напрямки модернізму. Український авангард

КОНСТРУКТИВІЗМ – напрямок у мистецтві ХХ ст., представники якого ставили за мету конструювання “довколишнього середовища”, що спрямовує життєві процеси. Найбільш яскраво проявився в радянському та французькому мистецтві.

Архітектура

Ознаки: великі прості геометричні площини, легкі перекриття, великі терасові композиції, плаский дах.

СРСР: Л.В. Руднєв, С.Є. Чернишов, П.В. Абросімов, О.Ф. Хряков, В.М. Насонов будівля Московського університету. Україна (СРСР): С.Є. Серафімов, С.М. Кравець будівельний комплекс Держпрому (Харків). США: У.К. Гаррісон. Франція: Ле Корбюз’є, Е. Аійо, М. Брейєр, Б. Зерфюс, П. Нерві.

Живопис

СРСР: В. Татлін. Україна (СРСР): В. Меллер.

Балет. Франція: С. Дягилєва у 1917 р. в Парижі ставить танцювальну пантоміму Жана Кокто “Парад”.

ФУНКЦІОНАЛІЗМ – напрямок у мистецтві, який наслідував та розвивав принципи конструктивізму. Основа творчості – естетика комфорту.

Архітектура. Франція: Л. Г. Саллівен.

АВАНГАРДИЗМ (АВАНГАРД) (фр. avant-gardisme, від avant-garde – передовий загін) – умовне найменування різних художніх напрямків (фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм) у мистецтві ХХ ст., яким притаманно прагнення докорінних змін принципів і традицій художньої практики. Прагнення до нових форм творів привело до депредметизації, дефігуративності мистецтва. В. Маркаде: “Одні з перших європейський авангард почали розвивати українські художники”.

ФОВІЗМ (фр. fauvisme, від fauve – дикий) – напрямок у художній культурі Франції початку ХХ ст., в якому художник головним засобом конструювання площинного простору картини робив несамовитий суб’єктивний колір. Деякі дослідники вбачають у фовізмі витоки течії модернізму – експресіонізму.

Живопис

Франція: А. Матісс “Танок”, “В арабській кав’ярні”; А. Дерен. Росія: К.С. Петров-Водкін “Купання червоного коня”, “Петроградська мадонна”.

КУБІЗМ (фр. cubisme, від cube – куб) – модерністський напрямок на початку ХХ ст., в якому митці спочатку розчленовували об’єкти зображення на різні геометричні фігури (куб, куля, циліндр, конус), а потім складали в нові комбінації. Термін “кубісти” вигадав французький критик Л. Восель.

Живопис

Франція: П. Пікассо, Ж. Брак, Р.В.Ф. Делоне. Росія: “Бубновий валет” – об’єднання московських митців, засноване в 1910 р., до якого входили П. Кончаловський, О. Лентулов, М. Ларіонов, Р. Фальк. Україна: Ф. Кричевський, Г. Нарбут, М. Бойчук, І. Падалка.

Скульптура

Англія: Г. Мур. Іспанія: П. Гаргато, Італія: Дж. Манцу. Україна: О. Архипенко (“Пікассо” скульптури”), І. Кавалерідзе. Швейцарія: А. Джакометі.

Література

Франція: Г. Аполлінер. Україна: М. Бажан.

ФУТУРИЗМ (від лат. futurum – майбутнє) – одна з авангардистських течій початку ХХ ст., яка особливо яскраво проявилася в поезії та живопису Росії та Італії. Основна ідея: заперечення художньої спадщини минулого, проголошення необхідності створення „мистецтва майбутнього”, в якому не було б місця слабкостям – людським почуттям, ідеалам кохання, щастя, добра, а критеріями прекрасного стали б енергія, швидкість, сила.

Література

Австрія: Ф. Кафка “Процес”, “Замок”, “Америка”. Італія: А. Сант-Еліа. Росія: В. Хлєбников; І. Северянин; В. Маяковський “Хмарина у штанях”, Містерія-Буфф”, “Добре”; О. Кручених. Україна: М. Семенко фундатор першого літературного об’єднання футуристів (Київ, 1913 р.). “Аспанфут” (“Асоціація панфутуристів”, Київ), “Ком-Космос” (Харків), “Юголіф” (Одеса) – організації футуристів; О. Слісаренко, В. Ярошенко, М. Терещенко. Франція: П. Елюар, Л. Арагон.

Живопис

Україна: О. Богомазов (зарахований до трійці найбільш значних художників-футуристів в Європі); В. Єрмілов. І. Труш, О. Монастирський, І. Курплас.

КУБОФУТУРИЗМ – напрямок у мистецтві, який виник у дореволюційній Росії (на українських землях) на межі живопису та літератури через активну співпрацю поетів-футуристів з художниками-кубістами.

Живопис

Україна: П. Холодний. О. Екстер, О. Богомазов, М. Жук, К. Малевич. Росія: А. Лентулов.

Скульптура

Україна: О. Архипенко.

ДАДАЇЗМ (фр. dadaisme, від dado – дерев’яна конячка; у переносному значенні – безладний дитячий лепет) – модерністський напрямок у західноєвропейському мистецтві, який характеризувався ірраціоналізмом, демонстративною антиестетикою, беззмістовністю, безглуздістю. Засновник Т. Тцара (Швейцарія, 1916 р.) стверджував, що сумнів передує дії: “Дадаїзм піддає сумніву все”. Методи комбінації предметів стали в середині ХХ ст. джерелом поп-арту.

Колажі (комбінація предметів). Франція: М. Дюшан, К. Швитерс.