- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.
- •Показники соціально-економічного стану країни. Суспільний добробут. Індекси людського розвитку та економічної свободи. Рівень глобалізації.
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Модель кругообігу доходів та видатків. Вилучення та ін’єкції.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.
- •Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.
- •Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().
- •Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.
- •Тема 4. Сукупні видатки та рівноважний обсяг виробництва. Кейнсіанська модель “доходи-видатки” .
- •Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •Економічна рівновага: аналіз методами “видатки-випуск” та “вилучення-ін”єкції”. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.
- •Парадокс заощадження.
- •Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель «сукупний попит-сукупна пропозиція» (ad-as).
- •1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок та його взаємодія з товарним ринком. Модель .
- •1. Модель банківської системи. Норма обов”язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку. Модель грошового ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Ринок праці та його взаємодія з товарним і грошовим ринками.
- •2.Теорія жорсткої реальної заробітної плати.
- •3.Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
- •4.Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
- •Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
- •2.Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса.
- •3.Цикли економічної політики.
- •4.Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
- •2.Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
- •3.Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
- •Економічні цикли, їх види та причини.
- •Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
- •Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
- •1.Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •3. Класична та кейнсіанська концепція макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні очікування. Монетарне правило.
- •4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
- •Тема 11. Валютний ринок.
- •1. Попит на національну валюту за рахунок поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічна політика.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі. Абсолютна та порівняльна переваги. Криві виробничих та торговельних можливостей країни.
- •Протекціоністська зовнішньоторговельна політика. Економічні наслідки запровадженння мита. Дискусія щодо протекціонізму.
- •Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринках в умовах відкритої економіки. Модель Мандела-Флемінга.
- •Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
-
Економічні цикли, їх види та причини.
Економічний цикл – часовий лаг між однаковими станами економічної кон’юнктури.
Рис.9.1. Довгострокове зростання економіки та кон*юктурне коливання. У – реальний обсяг національного виробництва; t – час.
На рис.9.1 СD - тренд – довгострокова тенденція розвитку економіки. Циклічні коливання відбуваються навколо такого тренду.
Теорія розвитку вивчає довгострокову тенденцію розвитку економіки (тренд), а теорія циклу – коливання навколо цього тренду.
За тривалістю відрізняють три види циклів, а саме:
-
Малі (тривалістю 3-4 роки) матеріальна основа цих циклів - це процеси у фінансовому секторі.
-
Середні (тривалістю 7-11 років) їх основа полягає у фізичному оновленні основних виробничих фондів.
-
Великі (довгі хвилі Кондратьєва) тривалістю 40-60 років. Їх основа - структурне оновлення технологічного способу виробництва .
Рис. 9.2. Фази сереньострокового економічного циклу.
Середньостроковий цикл має такі фази:
1.Фаза кризи. Виробництво швидко скорочується (АВ)
2.Фаза депресії. Виробництво не скорочується, але і не зростає (ВС).
3.Фаза пожвавлення Починається повільне зростання економіки (CD).
4.Фаза піднесення. Фаза стрімкого зростання (DE).
Економіка остаточно долає кризові явища, коли вона перевищила найбільший обсяг в передкризовий період.
Динаміка багатьох макроекономічних величин залежить від фази економічного циклу. Проциклічні економічні параметри – зростають на фазі піднесення і спадають на фазі кризи( випуск, завантаженість виробничих потужностей, грошова маса, швидкість грошового обігу, короткострокові ставки відсотку, рівень цін ,прибутки). Протилежну динаміку мають контрциклічні парамерти – рівень безробіття, запаси готової продукції.
Сучасні економічні цикли мають певні особливості:
-
фази пожвавлення та піднесення стають більш тривалими та інтенсивними;
-
періодичність криз скорочується, коливання стають менш регулярними
-
межі між фазами циклу розмиваються;
-
окремі фази такі як депресія, можуть випадати;
-
безробіття існує на всіх фазах циклу;
-
кризи поєднуються із інфляцією
-
частішими стають нециклічні коливання.
В залежності від ступеня синхронізації з циклічними коливаннями відрізняють такі величини, що називаються індикаторами економічної активності:
-
Випереджаючі – середня тривалість робочого тижня, середнє число понаднормових годин, кількість нових підприємств, кількість нлвих будівельних контрактів, зміна запасів, індекси фондового ринку, прибутки, грошова маса.
-
Запізнюючі – чисельність безробітних понад 15 тижнів, витрати на нові підприємства та обладнання, питомі витрати на заробітну плату, середній рівень ставки відсотку комерційних банків.
-
Співпадаючі – валовий національний продукт, рівень безробіття, продукція промисловості, особисті витрати, ціни виробників, ставка Національного банку, заявки на рекламу.