5. Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.

Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика

План:

1.Основні економічні функції держави

2.Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.

3. Класична та кейнсіанська концепції макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні сподівання. Монетарне правило.

4.Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.

1.Основні економічні функції держави

Економічна політика держави має дві основні цілі, кожна з яких конкретизується у певних функціях та реалізується за допомогою відповідних методів.

Перща мета економічної політики держави полягає в тому, щоб підтримувати та полегшувати функціонування ринкової економіки. Ця мета реалізується через відповідні функції: забезпечення правої бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи; захист конкуренції. Перша з цих функцій реалізується за допомогою таких методів:

• визначення прав приватної власності;

• гарантування виконання контрактів;

• захист громадського порядку;

• запровадження стандартів ваги та якості продукції;

• створення грошової системи;

• запровадження правил, що регулюють відносини виробників зі споживачами, менеджерів із працівниками.

Друга функція реалізується за допомогою таких методів:

• регулювання природних монополій в сфері транспорту, зв’язку, виробництві та постачанні електроенергії та інших сферах суспільного користування;

• антимонопольне законодавство.

Друга мета полягає в тому, щоб підсилити та модифікувати функціонування ринкової економіки. Ця мета реалізується через відповідні функції:

- перерозподіл національного доходу та багатства.

Ця функція реалізуються за допомогою таких методів:

• трансфертні платежі;

• регулювання (гарантування) цін на сільськогосподарську продукцію;

• визначення мінімальної ставки заробітної плати.

Всі ці методи зменшують нерівність, що виникає через різні природні здібності, спадщину та освіту.

- коректування розподілу ресурсів з метою змінити структуру національного продукту.

Ця функція пов’язана із нерівністю побічних ефектів. Побічні ефекти – це вигоди та втрати, що дістаються суб’єктам, які не є учасниками ринкової угоди. Наприклад втрати внаслідок забруднення навколишнього середовища. Це був приклад негативного побічного ефекту, а вигоди від освіти, це приклад позитивного побічного ефекту. В процесі корегування розподілу ресурсів держава повинна забезпечувати створення суспільних благ. Суспільні блага – це такі блага, які є неподільними, тобто не можуть бути передані індивідуальним споживачам. Вигоди від таких благ дістаються суспільству не в результаті купівлі, а внаслідок виробництва і створення цих благ. Таким чином люди можуть користуватися вигодами таких благ, не здійснюючи жодних витрат на їх виробництво. Наприклад оборона – суто суспільне благо. А такі блага, як шляхи, вулиці, охорона порядку, медицина, бібліотеки є квазісуспільними благами (майже суспільними), тобто до таких благ може бути застосований принцип виключення. Однак ринкова система не виробляє ці блага в достатній кількості і тому держава сприяє їх додатковому створенню.