- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.
- •Показники соціально-економічного стану країни. Суспільний добробут. Індекси людського розвитку та економічної свободи. Рівень глобалізації.
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Модель кругообігу доходів та видатків. Вилучення та ін’єкції.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.
- •Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.
- •Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().
- •Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.
- •Тема 4. Сукупні видатки та рівноважний обсяг виробництва. Кейнсіанська модель “доходи-видатки” .
- •Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •Економічна рівновага: аналіз методами “видатки-випуск” та “вилучення-ін”єкції”. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.
- •Парадокс заощадження.
- •Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель «сукупний попит-сукупна пропозиція» (ad-as).
- •1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок та його взаємодія з товарним ринком. Модель .
- •1. Модель банківської системи. Норма обов”язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку. Модель грошового ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Ринок праці та його взаємодія з товарним і грошовим ринками.
- •2.Теорія жорсткої реальної заробітної плати.
- •3.Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
- •4.Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
- •Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
- •2.Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса.
- •3.Цикли економічної політики.
- •4.Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
- •2.Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
- •3.Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
- •Економічні цикли, їх види та причини.
- •Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
- •Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
- •1.Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •3. Класична та кейнсіанська концепція макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні очікування. Монетарне правило.
- •4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
- •Тема 11. Валютний ринок.
- •1. Попит на національну валюту за рахунок поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічна політика.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі. Абсолютна та порівняльна переваги. Криві виробничих та торговельних можливостей країни.
- •Протекціоністська зовнішньоторговельна політика. Економічні наслідки запровадженння мита. Дискусія щодо протекціонізму.
- •Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринках в умовах відкритої економіки. Модель Мандела-Флемінга.
- •Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
Взаємодія монетарної та фіскальної політики призводить до виникнення таких явищ, як сеньйораж та інфляційний податок.
Сеньйораж – дохід уряду від емісії грошей за умови сталого рівня цін.
Алгебраїчно сеньйораж можна представити:
,
де - темп приросту грошової маси, - реальні касові залишки.
Інфляційний податок – це втрати власників грошових засобів внаслідок інфляції:
,
де - темп інфляції
Взаємодію монетарної та фіскальної політики можна розглянути за допомогою різних моделей: моделі позичкового ринку та моделі подвійної рівноваги ( ).
а) б)
Рис. 10.1. Взаємодія монетарної та фіскальної політики у закритій економіці:
а) – модель позичкового ринку; б) – модель подвійної рівноваги грошового та товарного ринків; - ставка відсотку; - обсяг націонаціонального виробництва; ( на рисю 10.1 б) замість М читати Y); - крива пропозиціїзаощаджень; - крива інвестиційного попиту;
- крива інвестиції – заощадження; - крива ліквідность – гроші; - початкова точка рівноваги.
Розглянемо закриту економіку. Нехай держава збільшує державні закупки, тоді виникатиме ефект витіснення. Величина ефекту витіснення залежить від цілі монетарної політики.
Якщо здійснюється політика сталої грошової маси (Μ = const), то за такої умови крива пропозиції грошей є вертикальною. Номінальна ставка відсотку коливається найбільше і ефект витіснення буде найбільшим. (Крива та на рис. 10.1).
Якщо грошова маса і ставка відсотку змінюються, крива пропозиції грошей буде нахиленою і ефект витіснення зменшиться (Крива та на рис. 10.1). Якщо ж здійснюється політика сталої ставки відсотку (і = const), крива пропозиції грошей є горизонтальною. Ефект витіснення нульовий (криві ).
а) б)
Рис.10.2 Наслідки протилежно спрямованих фіскальної та монетарної політики. На гор
изонтальній осі - реальний обсяг національного виробництва; на вертикальній осі
і – номінальна ставка відсотку; - крива ліквідність-гроші; - крива інвестиції-заощадження ( на рис. замість слід читати , замість слід читати ).
а) Фіскальна експансія при монетарній рестрикції: ставка відсотку підвищується значить інвестиції знижуються. Питома вага державних закупок та споживання зростає. Монетарна рестрикція здійснюється для подолання інфляції.
б)Монетарна експансія при фіскальній рестрикції: ставка відсотку знижується значитьінвестиції зростають. Монетарна експансія здійснюється для подолання можливого падіння обсягу виробництва, внаслідок подолання дефіциту державного
бюджету.
Державний бюджет може мати як від*ємне сальдо ((дефіцит) у випадку перевищення видатків над податками , так і додатне сальдо (профіцит) у протилежному
випадку
Існують такі основні концепції балансування державного бюджету:щорічнобалансований бюджет, бюджет, що балансується на циклічній основі, функціональні фінанси. В кожній з таких концепцій є свої недоліки.
У випадку щорічного балансування бюджет є проциклічним, він не пом’якшує, а підсилює коливання. Наприклад, нехай економіка на фазі піднесення. В таких умовах виникає профіцит державного бюджету. Якщо держава намагатиметься збалансувати бюджет, то цей надлишок буде потрачений. Відповідно сукупний попит зросте і обсяг виробництва також. Зростання прискориться. На фазі кризи все відбуватиметься навпаки. Боротьба з дефіцитом призведе до зменшення сукупного попиту і поглиблення кризи.
Бюджет, що балансується за період економічного циклу також має недоліки: криза та піднесення можуть мати різні масштаби та різну тривалість, але ж наперед невідомо, які можуть бути строки цих фаз та масштаби. Реалізувати таку концепцію важко. Вона може суперечити задачі стабілізації економіки.
У випадку функціональних фінансів головним завданням є не балансування бюджету, а балансування економіки. Проте проблема полягає в тому, що різні економісти по-різному розуміють балансування економіки.
Як правило проблемою є дефіцит державного бюджету. Його накопичення призводить до збільшення державного боргу, а державний борг може мати негативні наслідки ждя подальшого розвитку економіки: він призводить до скорочення інвестицій і гальмує оновлення основних фондів. Державний борг складається із зовнішнього та внутрішнього державних боргів. Внутрішній борг – борг перед своїм населенням. Зовнішній борг – борг перед іншими країнами та іноземними інвесторами.
Дефіцит державного бюджету породжує ефекти витіснення та інфляції. Він може виниати внаслідок таких причин як кризи та завищені оцінки майбутніх податкових надходжень.
Дефіцит державного бюджету можна або фінансувати (за допомогою державних позик та емісії грошей), або долати - як шляхом зменшення державних видатків, так і шляхом збільшення податків, що однак може мати негативні наслідки. За відсутності або недостатності попиту на державні облігації з боку приватних осіб, необхідним стає купівля державних облігацій Національним банком – спочатку за рахунок продажу свої резрвних активів, а потім за рахунок емісії.