2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.

Взаємодія монетарної та фіскальної політики призводить до виникнення таких явищ, як сеньйораж та інфляційний податок.

Сеньйораж – дохід уряду від емісії грошей за умови сталого рівня цін.

Алгебраїчно сеньйораж можна представити:

,

де - темп приросту грошової маси, - реальні касові залишки.

Інфляційний податок – це втрати власників грошових засобів внаслідок інфляції:

,

де - темп інфляції

Взаємодію монетарної та фіскальної політики можна розглянути за допомогою різних моделей: моделі позичкового ринку та моделі подвійної рівноваги ( ).

а) б)

Рис. 10.1. Взаємодія монетарної та фіскальної політики у закритій економіці:

а) – модель позичкового ринку; б) – модель подвійної рівноваги грошового та товарного ринків; - ставка відсотку; - обсяг націонаціонального виробництва; ( на рисю 10.1 б) замість М читати Y); - крива пропозиціїзаощаджень; - крива інвестиційного попиту;

- крива інвестиції – заощадження; - крива ліквідность – гроші; - початкова точка рівноваги.

Розглянемо закриту економіку. Нехай держава збільшує державні закупки, тоді виникатиме ефект витіснення. Величина ефекту витіснення залежить від цілі монетарної політики.

Якщо здійснюється політика сталої грошової маси (Μ = const), то за такої умови крива пропозиції грошей є вертикальною. Номінальна ставка відсотку коливається найбільше і ефект витіснення буде найбільшим. (Крива та на рис. 10.1).

Якщо грошова маса і ставка відсотку змінюються, крива пропозиції грошей буде нахиленою і ефект витіснення зменшиться (Крива та на рис. 10.1). Якщо ж здійснюється політика сталої ставки відсотку (і = const), крива пропозиції грошей є горизонтальною. Ефект витіснення нульовий (криві ).

а) б)

Рис.10.2 Наслідки протилежно спрямованих фіскальної та монетарної політики. На гор

изонтальній осі - реальний обсяг національного виробництва; на вертикальній осі

і – номінальна ставка відсотку; - крива ліквідність-гроші; - крива інвестиції-заощадження ( на рис. замість слід читати , замість слід читати ).

а) Фіскальна експансія при монетарній рестрикції: ставка відсотку підвищується значить інвестиції знижуються. Питома вага державних закупок та споживання зростає. Монетарна рестрикція здійснюється для подолання інфляції.

б)Монетарна експансія при фіскальній рестрикції: ставка відсотку знижується значитьінвестиції зростають. Монетарна експансія здійснюється для подолання можливого падіння обсягу виробництва, внаслідок подолання дефіциту державного

бюджету.

Державний бюджет може мати як від*ємне сальдо ((дефіцит) у випадку перевищення видатків над податками , так і додатне сальдо (профіцит) у протилежному

випадку

Існують такі основні концепції балансування державного бюджету:щорічнобалансований бюджет, бюджет, що балансується на циклічній основі, функціональні фінанси. В кожній з таких концепцій є свої недоліки.

У випадку щорічного балансування бюджет є проциклічним, він не пом’якшує, а підсилює коливання. Наприклад, нехай економіка на фазі піднесення. В таких умовах виникає профіцит державного бюджету. Якщо держава намагатиметься збалансувати бюджет, то цей надлишок буде потрачений. Відповідно сукупний попит зросте і обсяг виробництва також. Зростання прискориться. На фазі кризи все відбуватиметься навпаки. Боротьба з дефіцитом призведе до зменшення сукупного попиту і поглиблення кризи.

Бюджет, що балансується за період економічного циклу також має недоліки: криза та піднесення можуть мати різні масштаби та різну тривалість, але ж наперед невідомо, які можуть бути строки цих фаз та масштаби. Реалізувати таку концепцію важко. Вона може суперечити задачі стабілізації економіки.

У випадку функціональних фінансів головним завданням є не балансування бюджету, а балансування економіки. Проте проблема полягає в тому, що різні економісти по-різному розуміють балансування економіки.

Як правило проблемою є дефіцит державного бюджету. Його накопичення призводить до збільшення державного боргу, а державний борг може мати негативні наслідки ждя подальшого розвитку економіки: він призводить до скорочення інвестицій і гальмує оновлення основних фондів. Державний борг складається із зовнішнього та внутрішнього державних боргів. Внутрішній борг – борг перед своїм населенням. Зовнішній борг – борг перед іншими країнами та іноземними інвесторами.

Дефіцит державного бюджету породжує ефекти витіснення та інфляції. Він може виниати внаслідок таких причин як кризи та завищені оцінки майбутніх податкових надходжень.

Дефіцит державного бюджету можна або фінансувати (за допомогою державних позик та емісії грошей), або долати - як шляхом зменшення державних видатків, так і шляхом збільшення податків, що однак може мати негативні наслідки. За відсутності або недостатності попиту на державні облігації з боку приватних осіб, необхідним стає купівля державних облігацій Національним банком – спочатку за рахунок продажу свої резрвних активів, а потім за рахунок емісії.