МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ТЕОРІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Робоча навчальна програма

для студентів напряму підготовки 6.030303

«Видавнича справа та редагування»

КИЇВ-2011

Укладач:

Масімова Л. Г., кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент

Затверджено на засіданні кафедри видавничої справи та журналістики

Протокол № 13 від 14 червня 2010 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № 14 від 24 червня 2010 р.

ВСТУП

Опис дисципліни та її предмета. «Теорія масової комунікації» належить до професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Видавнича справа та редагування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на першому курсі в обсязі108 год. (3 кредитів), завершується іспитом.

Дисципліна «Теорія масової комунікації» розрахована на студентів, що навчаються у сфері масової комунікації і готуються стати журналістами; видавцями і редакторами неперіодичних видань; рекламістами або фахівцями зі зв’язків із громадськістю.

Метою навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації» є освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з вивчення природи масової комунікації як процесу та законів її функціонування, необхідних для ефективної діяльності професійного комунікатора.

Завдання навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації» передбачають глибоке розуміння природи масової комунікації та формування необхідності використання наукового знання у практиці професійних комунікаторів.

Об’єктом навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації» є природа масової комунікації як процеса у різних його аспектах.

Предметом навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації» розгляду є технології масового спілкування, види та моделі масової комунікації, методи аналізу масових комунікацій, історія науки про масову комунікацію.

Вимоги до знань та умінь.

Студент повинен знати:

• природу масової комунікації;

• історію науки про масову комунікацію;

• структуру масового спілкування;

• засоби і методи впливу на маси;

• технології масовокомунікаційного впливу;

• загальні закони поширення інформації;

• напрями дослідження масової комунікації;

• методи дослідження масової комунікації;

• теорії масової комунікації;

• моделі масової комунікації;

• сучасний стан медіа екології та медіа освіти.

Студент повинен уміти:

• на практиці використовувати теоретичні знання;

• уникати небажаних ефектів від власної масовокомунікативної діяльності;

• відповідально ставитися до своєї діяльності, прогнозувати можливі наслідки своєї праці для суспільства;

• ефективно використовувати технології масовокомунікаційного впливу;

• орієнтуватися в тенденціях розвитку масових комунікацій;

• оволодіти методикою наукових досліджень масових комунікацій;

• проводити власні наукові розвідки;

• оформити результати дослідницької роботи у вигляді статті.

Місце навчального дисципліни в структурно-логічній схемі. Навчальна дисципліна «Теорія масової комунікації» є складовою частиною циклу професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є базовою для вивчення таких спеціальних модулів як «Теорія журналістики та практика», «Рекламознавство», «Зв’язки з громадськістю», «Основи видавничої справи та редагування».

Система оцінювання знань студентів

Навчальна дисципліна «Теорія масової комунікації» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

Форми поточного контролю:

• усна відповідь на практичному занятті;

• письмові творчі роботи;

• комплексна підсумкова робота: «Власний науковий проект з теорії масової комунікації».

Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль знань: іспит – проводиться у формі письмової відповіді на питання з подальшим їх захистом.

Умови допуску студента до іспиту:

• відсутність заборгованостей з практичних занять;

• відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

• позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з двох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання:

Курс І , семестр 2

	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Іспит (КІ)	Разом (підсумкова оцінка - ПО)
Максимальна оцінка в балах	30	30	40	100

Максимальна кількість балів за 1-2 модулі (стартовий рейтинг) – 60 балів.

Розрахунок підсумкової оцінки:

ПО = ЗМ₁ + ЗМ₂ + КІ

Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модуля

№ п/п	Назви виду роботи, способи набуття знань	Бали за 1 заняття	Модуль 1	Модуль 2
			Бали за всі заняття (максимальні)	Бали за всі заняття (максимальні)
1.	Практичні заняття: усна відповідь практичне завдання письмові творчі роботи	до 1 до 2 до 3	1 х 3 = 3 2 х 4 = 8 3 х 2 = 6	1 х 3 = 3 2 х 4 = 8 3 х 2 = 6
2.	Самостійна робота: - виконання завдання	до 1	1 х 6 = 6	1 х 5 = 5
3.	Модульна контрольна робота	до 8	7 х 1= 7	8 х 1 = 8
	Всього за модуль		30	30
	Іспит (письмове опитування)	до 40: 10– 1 пит. 10 – 2 пит. 20 – 3 практ.завдання.	10 х 2+20 = 40
	Разом з дисципліни	30 + 30 + 40 = 100 балів