Самостійна робота № 7. Тема: Філософія в Україні як явище світової культури

1. Докласичний період розвитку української філософії.

2. Класичний період розвитку української філософії.

3. “Філософія серця” П. Юркевича. Раціоналізм І. Франка.

4. Сучасна українська філософія.

Завдання: Вивчити основні періоди й особливості розвитку української філософії. Ознайомитись із основними представниками філософської думки Києво-Могилянської академії. Зробити конспект першоджерела – праці І. Франка “Що таке поступ?”. Зробити конспект теми.

Самостійна робота № 8.

Тема: Буття як реальність та його форми

1. Поняття “буття” в історико-філософському контексті.

2. Поняття “матерія”. Структура матерії та її основні риси.

3. Рух, простір і час як філософські категорії.

4. Матеріальна єдність світу.

Завдання: Підготувати реферат на тему за вибором (див. семінар №9).

Самостійна робота № 9.

Тема: Діалектика як теорія розвитку

1. Принципи діалектики.

2. Категорії діалектики.

3. Причинність як явище і поняття.

Завдання: Опрацювати літературу по темі, зробити конспект, глосарій основних понять та категорій.

Самостійна робота № 10.

Тема: Свідомість, її ознаки та структура

1. Свідомість – суб’єктивне відображення об`єктивного світу. Взаємозв’язок пізнання і самопізнання.

2. Логіка та методологія наукового пізнання.

3. Єдність суттєвого і раціонального у пізнанні.

4. Істина як процес пізнання. Взаємозв’язок абсолютного і відносного в понятті «істина».

Завдання: Вивчити і законспектувати літературу з названої теми. Зробити тлумачний словник термінів: агностицизм, суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання, практика, творчість, інтуїція, істина, метод пізнання.

Самостійна робота № 11.

Тема: Науковий етап пізнання та його форми. Проблема істини

1. Логіка наукового пізнання.

2. Істина як процес пізнання та її особливості.

Завдання: Розкрити взаємозв’язок філософії і науки у рамках завершального етапу пізнавальної діяльності людини. Підготувати «есе» «Наукова картина світу».

Самостійна робота № 12.

Тема: Буття людини як важлива проблема філософської антропології

1. Філософська концепція людини.

2. Соціальні ролі особи. Людина і суспільство.

3. Права і свободи як критерій суспільного прогресу.

4. Сенс життя людини. Проблема смерті та безсмертя.

Завдання: Вивчити і законспектувати необхідну рекомендовану літературу з даної теми. Скласти тлумачний словник основних термінів: людина, індивід, індивідуальність, особистість, потреба, діяльність, ціль, інтерес, свобода, відповідальність, культ освіти.

Самостійна робота № 13. Тема: Суспільство та особа

1. Філософське розуміння суперечливої єдності людини і суспільства.

2. Суспільство як система.

3. Гуманістичне і авторитарне суспільство.

4. Критерії суспільного прогресу.

Завдання: Вивчити і законспектувати літературу з названої теми. Скласти тлумачний словник основних термінів: суспільство, системність, розвиток, суб’єкт суспільства, суспільні відносини, діяльність людини, фаталізм, суб’єктивізм, волюнтаризм, революція, еволюція, прогрес, регрес. Подати своє бачення проблеми основ суспільного прогресу сучасного суспільства.

Самостійна робота № 14.

Тема: Аксіологічна проблематика філософії ХХ століття

1. Вартості як вияв життя культури.

2. Етична філософія Сократа.

3. Визначення вартостей, їх функції, класифікація.

Завдання: Вивчити і законспектувати літературу з названої теми. Написати есе на тему «Актуалізація ціннісних орієнтацій сучасної людини».

Самостійна робота № 15-16.

Тема: Проблема співіснування людини та природи. Глобальні проблеми людства.

1. Відношення „суспільство і природа”.

2. Поняття „глобалістика” та головні причини її виникнення.

3. Глобально-технократичний та локально-культорологічний підходи до інтерпретації цивілізації.

Завдання: Написати есе на тему «Позитивні та негативні сторони феномену глобалізації».

Примітка: необхідна література вказана у відповідності до тематики семінарських занять.

Методичні рекомендації до виконання СРС

Мета самостійної роботи – активізація засвоєння матеріалу; розвиток умінь аналізувати опрацьоване, робити висновки та узагальнення; набуття навиків самостійної науково-дослідної роботи.

Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні за допомогою навчально-методичної та наукової літератури окремих тем (або окремих розділів чи питань) і виконання з цих тем навчальних завдань.

Організація самостійної роботи студентів передбачає вирішення наступних важливих завдань:

• формування навиків продуктивного спілкування в умовах навчального процесу;

• розвиток вміння аргументувати свою точку зору, чітко формулювати та ясно викладати думки;

• формування аналітичних здібностей у студента, здатності виділення основних та другорядних причин виникнення складних ситуацій, вміння знаходити засоби та способи їх вирішення;

• удосконалення процесів уваги, пам’яті та мислення.

Основними видами організації самостійної роботи є:

• вивчення лекційного матеріалу, основою якого є конспект лекцій викладача;

• вирішення завдань, які подаються в ході проведення семінару викладачем (див. зміст питань у планах семінарських занять);

• виконання домашніх завдань та настанов, котрі подаються викладачем наприкінці лекції;

• написання глосарія – словника, в якому відображується коротке роз’яснення термінів та понять по заданій темі;

• написання доповідей по темі – критична оцінка у письмовій формі (1-2 сторінкиформату А4) з рекомендованої теми із використанням додаткової літератури;

• підготовка до семінарських занять;

• підготовка рефератів з окремих проблем соціології.

Конспектувати слід тексти тієї літератури, котра подається у планах семінарських занять та у завдання по самостійному вивченню дисципліни. Конспект повинен відображати структуру твору, логіку та аргументацію автора, виявляти основні центральні ідеї твору та відношення студента до нього. Велике значення надається зовнішньому оформленню конспекту – необхідними являються широкі його поля, знаходження конспектованих матеріалів у єдиному блоці (з цією метою заводяться для конспектів окремі зошити), графічне виділення основних елементів конспектованих робіт. Вихідні дані конспектованих праць слід приводити повністю (автор, назва, рік видання, сторінки). Цитовані фрагменти повинні співпадати зі сторінками конспектованого видання. У конспекті слід чітко виділяти цитати, вільний переказ тексту, власні зауваження чи коментарі інших авторів.

Усі питання, які виносяться для самостійного опрацювання розглядаються на семінарських заняттях.