Тема 7. Історико-філософський процес у Європі хіх-хх ст.

Позитивізм та його еволюція. Зміна предмету та завдань філософії в процесі еволюціонування позитивізму. Основні ідеї марксистської філософії. Ірраціоналістична філософія другої половини ХІХ-ХХ ст. Філософія життя (А. Шопенґауер, Ф. Ніцше). Екзистенціалізм (С. К’єркеґор, М. Гайдеґґер, А. Камю, Ж.-П. Сартр). Філософія психоаналізу (фрейдизм, неофрейдизм).

Тема 8. Філософська думка України

Українській національний світогляд та його витоки. Філософські ідеї в Україні Княжої доби (ідеї творів Йоана Дамаскіна „Джерело знань” та Іларіона Київського „Слово про Закон і Благодать”). Особливості формування професійної філософії в Україні: специфіка історичного часу та поява полемічної літератури. Традиції філософування в Україні: арістотелізм та неоплатонізм. Гуманістичні та реформаторські ідеї у філософській думці України XVI-XVII стст.: Станіслав Оріховський-Роксолан, Павло Русин, Герасим Смотрицький, Іван Вишенський, Йов Борецький, Єлисей Плетенецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Захарія Копистенський, Петро Могила, Стефан Яворський. Проблематика філософських курсів професорів Києво-Могилянської Академії.

Вираз неоплатонічної традиції у філософському вченні Г. Сковороди (філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури та три світи, вчення про людину та її шлях до щастя). Філософія серця Памфіла Юркевича

Соціально-філософська проблематика в Україні XIX-початку XX століть: романтична соціософська концепція творів „Історія Русів” та „Книги Буття українського народу”; соціальні концепції в Україні на соціалістичної орієнтації (І. Франко, М. Драгоманов); консервативні концепції суспільного розвитку (П. Куліш, В. Липинський); ліберально-націоналістичні концепції в Україні (Т. Зіньківський, М.Міхновський). Історичний традиціоналізм Д. Донцова за працею „Дух нашої давнини”.

Тема 9. Філософський смисл проблеми буття і основні його форми.

Філософський сенс проблеми буття. Форми буття. Вчення про матерію та єдність світу. Проблема субстанції як першопричини всього сущого. Простір, рух та час як атрибути буття. Сутність людської діяльності. Свідомість як філософська категорія. Структура та функції свідомості.

Тема 10. Гносеологія – теорія філософського пізнання.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Основні елементи процесу пізнання: суб’єкт, об’єкт і посередники пізнання. Принципи теорії пізнання.

Зв’язок практики і пізнання. Методи пізнання, раціоналізм та ірраціоналізм. Нераціональні операції пізнання: творчість та інтуїція. Істина як процес пізнання та її особливості.

Специфіка, рівні і форми наукового пізнання. Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання та їх характеристика.

Тема 11. Філософське вчення про розвиток.

Зміст і форми філософського вчення про розвиток. Загальні ознаки і людські критерії розвитку. Прогрес і регрес. Основні закони діалектики: боротьби протилежностей; взаємного переходу кількості і якості; заперечення заперечення. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів – софістики, еклектики, метафізики.