3. Зміст курсу

“Філософія”

Тема 1. Філософія, її предмет і роль у суспільстві

Специфіка філософського знання. Відмінності між науковими та філософськими методами: класифікація наукових методів. Поняття методології та парадигми. Структурні елементи філософського знання: онтологія, гносеологія, аксіологія. Призначення філософії в суспільстві (функції філософії).

Поняття світогляду та його структура: особливості міфологічного світогляду та мислення; релігійний та філософський світогляд. Зв’язок культури та світогляду. Філософія як рефлексія духовності в культурі. Національна філософія.

Тема 2. Особливості світогляду та філософських ідей в культурах Стародавнього Сходу та Заходу

Світоглядна модель у духовній культурі Давньої Індії. Філософія як пошук гармонії універсуму і суб’єктивного духу (брахману й атману). Філософські школи.

Основні течії китайської філософії (конфуціанство, даосизм, легізм).

Давньогрецька філософія як вираз європейського світосприйняття. Онтологічна проблематика досократівської філософії. Тлумачення універсальної основи світу в Мілетській філософській школі. Принципи філософії Геракліта. Символіка чисел у піфагорійців як шлях до теоретичного філософського світогляду. Вчення про буття в Елейській школі. Атомізм Демокріта як синтез філософії Елейської школи.

Тема 3. Філософська спадщина античної доби

Моральна філософія Сократа та його метод маєвтики. Вчення про ідеї у Платона. Філософське вчення Арістотеля. Філософія періоду занепаду Давньої Греції та Риму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

Тема 4. Середньовічна філософія.

Християнський світогляд та неоплатонічна філософія: теоцентризм християнського світогляду. Зв’язок неоплатонізму та християнства. Патристика та схоластика. Апологетичне вчення Аврелія Авґустин. Проблема віри та розуму у вченні Томаса Аквінського. Реалізм та номіналізм.

Тема 5. Філософія доби Відродження та Нового часу

Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження. Неоплатонівська філософська традиція (Д.Бруно, М. Кузанський). Осмислення суспільного буття у філософсько-політичних концепціях Н. Макіавеллі, Ф. Бекона, Р. Декарт. Теорія суспільної угоди Т. Гоббса, Дж. Локка. Сенсуалістична філософія Нового часу (Дж. Локк, Дж.Берклі, Д. Юм). Утопічні погляди Т. Кампанелли і Т. Мора.

Вплив науки на формування світоглядної парадигми ХVII ст. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт). Раціоналізм та емпіризм як основні методології в розвитку гносеології Нового часу. Проблема субстанції в філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбніц).

Головні досягнення і характерні риси (раціоналізм, антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії та церкви, атеїзм, матеріалізм).

Тема 6. Просвітництво та основні ідеї німецької класичної філософії

Ідеї соціальної філософії у Просвітництві (Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К.-А. Гельвецій). Французький матеріалізм ХVІІІ ст. (Д. Дідро).

Теорія пізнання та етика І. Канта: особливості пізнавального процесу за

І. Кантом. Чуттєвість як людська здатність пізнавати світ. Феномен („Річ у собі”) та ноумен („річ для нас”); розсудок, апріорні категорії; наукове знання за І. Кантом; вчення про ідеї; концепція категоричного імперативу.

Й.Фіхте. Проблема активності людини. Ф. Шеллінг. Основні натурфілософські ідеї Шеллінга.

Особливості філософської системи Г. Геґеля та його діалектичного методу. Абсолютна ідея як рушій розвитку у Г. Гегеля. Принципи /закони/ діалектики.

Антропологізм Л. Фейєрбаха як заперечення ідеалізму класичної німецької філософії.

Головні досягнення і характерні риси: синтез матеріалізму і діалектики; матеріалістичне розуміння історії; гуманізм, проблема сутності людини; концепція соціального відчуження; поняття перетворювальної практики; ідея революційності суб’єкта історичного процесу; вчення про суспільно-економічні формації; концепція діалектичного методу; діалектичний матеріалізм; обґрунтування безмежності пізнання людиною світу; класифікація форм руху матерії; матеріальна єдність світу.