Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси розмноження чистої культури дріжджів

Дріжджі розмножують із чистої культури, яку одержують у пробірках із науко­во-дослідних інститутів і лабораторій. Взимку чисту культуру готують на суслі-желатині, влітку - на суслі-агарі.

Разом із чистою культурою завод одержує запаяну ампулу із стерильним суслом, яким змивають дріжджі із поверхні сусло-агару після витримки пробірки із чистою культурою при температурі 30° С протягом 2-3 год.

Чисту культуру дріжджів на спиртових заводах, які виробляють спирт без виділення хлібопекарських дріжджів, розмножують за такою схемою:

(1) Пробірка

(2) Колба

Бутель

Бутель

(3) Бутель

(4) Бутель

(5) АЧК-1

(6) АЧК-2

АЧК-2

(7) АЧК-3

Зберігання при температурі від +2 до – 4 ⁰С

Бутель

(8) Дріжджогенератор

Типова апаратурно-технологічна установка для розмноження чистої культури дріжджів (рис.8.1) включає в себе один стерилізатор місткістю 1000 л та дві самостійні лінії апаратів місткістю 20, 1000 і 5000 л, що дозволяє зброджувати мелясу двоступеневим способом з використанням двох рас дріжджів.

Усі апарати мають аератори, теплообмінники, повітропровідники із біофільтрами, люки для очищення, трубопроводи для подачі середовища із одного апарата в інший за допомогою стисненого повітря, показники рівня, дистанційні самопишучі термометри.

Рис. 8.1 Типова апаратурно-технологічна схема установки для розмноження чистої культури дріжджів:

1 – ресивер; 2 – малий апарат чистої культури; 3 – середній апарат чистої культури; 4- стерилізатор; 5 – повітряний фільтр; 6 – великий апарат чистої культури

Розмноження виробничих дріжджів

В анаеробних умовах на мелясному суслі дріжджі розвиваються повільно, тому їх вирощують при слабому аеруванні. Дріжджогенерування проводять у безперер­вному потоці при перемішуванні сусла. Свіже сусло поступає в дріжджогенератор, і зброджуване сусло із дріжджами виводиться із нього із однаковою швидкістю при постійному об'ємі. У таких умовах встановлюється динамічна рівновага між шви­дкістю розбавлення і швидкістю розмноження дріжджів. Підтримувати рівність μ=D (питома швидкість розмноження дріжджів дорівнює швидкості розбавлення сусла, яке зброджується) можна зміною швидкості притоку сусла, інтенсивністю аерування (швидкість насичення киснем) та інтенсивністю перемішування. Темпе­ратуру підтримують постійною - 28±1° С.

УкрНДІСП разом із колективом Андрушівського спиртового комбінату розро­бив апаратурно-технологічну схему розмноження виробничих дріжджів (рис. 8.2).

Вона включає 4-6 дріжджогенераторів із пневмоциркуляційними аераторами. Така кількість дріжджогенераторів дозволяє по черзі виключати їх для стерилізації без значного скорочення розрахункового об'єму виробничих дріжджів. Для безпе­рервного відводу виробничих дріжджів із дріжджогенераторів встановлені лійки 1, з'єднані із похилим колектором 3. Сусло для дріжджів вводять у дріжджогенерато­ри з діаметрально протилежної сторони від місця розміщення лійки. Трубопровід для сусла проходить через кришку і закінчується над рівнем рідини, що зменшує ймовірність проскакування сусла з виробничими дріжджами. Притік сусла контро­люють за допомогою щілинного витратоміру 2.

Рис. 8.2 Апаратурно-технологічна схема розмноження виробничих дріжджів

Повітря надходить по центральному трубопроводу 5 і виходить із розподілювача повітря 6. Газорідинна суміш по внутрішньому циліндру 4 спрямовується вверх, а потім по міжкільцевому простору - вниз, спричиняючи інтенсивну циркуляцію зброджувального середовища у вертикальному напряму.

Діоксид вуглецю і повітря із верхньої частини дріжджогенераторів відводиться е трубопроводу в піно- і спиртовловлювач. Усі дріжджогенератори з'єднані паралельно в батарею загальним колектором для відводу виробничих дріжджів із дріжджогенераторів, загальною нижньою спускною комунікацією, загальною повітровідводною лінією та комунікацією для підводу сусла. При дуже бурхливому піненні піну в дріжджогенераторах гасять олеїновою кислотою, соапстоком або механічними піногасниками.

Загальна місткість всіх дріжджогенераторів у залежності від направленості виробництва складає 20-35% від сумарної місткості дріжджогенераторів і бродильних апаратів і повинна дорівнювати 20-25% у випадку виробництва тільки спирту і 30-35% - при виробництві поряд із спиртом хлібопекарських дріжджів.