- •1. Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Допоміжні матеріали
- •Ортофосфорна кислота
- •Діамонійфосфат
- •Біостимулятори
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Контрольні питання і завдання
- •З. Підготовка сировини до переробки Підготовка зерна
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Збагачення меляси живильними речовинами для дріжджів
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •4. Оцукрюючі матеріали
- •Витрати зерна на солод
- •Приготування солодового молока
- •Механоактивіція ферментів солоду
- •5. Приготування сусла з крохмалевмісної сировини
- •Приготування замісу
- •Безперервне розварювання замісів
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •6. Оцукрювання розвареної маси
- •Контрольні питання і завдання
- •7. Спиртові дріжджі
- •Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Витрати цукру на біосинтетичні процеси і одержання продуктів бродіння
- •Теоретичні основи безперервного культивування дріжджів
- •8. Культивування дріжджів у виробництві спирту із крохмалевмісної сировини
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси розмноження чистої культури дріжджів
- •Розмноження виробничих дріжджів
- •Зброджування сусла з крохмалевмісної сировини
- •Періодичний спосіб
- •9. Зброджування мелясного сусла
- •Однопотокові способи зброджування
- •Хіміко-технологічні показники бродіння
- •Контрольні питання і завдання
Контрольні питання і завдання
1.Біохімічні основи зберігання зерна.
2. Біофізичні процеси при зберіганні сировини.
3. Умови і способи зберігання зерна і меляси.
З. Підготовка сировини до переробки Підготовка зерна
Усі види зерна, яке надходить у виробництво, очищають від пилу, землі, каміння, металевих предметів (шматочків дроту, цвяхів, гайок) та ін. Домішки засмічують, викликають швидкий знос і навіть пошкодження обладнання, порушують нормальне протікання технологічних процесів, тому їх видаляють. Зерно, яке призначене для приготування солоду, звільняють від зіпсованого зерна, половинок та насіння бур'янів. Домішки, які відрізняються від зерна даної культури товщиною або шириною і аеродинамічними властивостями, відокремлюють на повітряно-ситовому сепараторі. У очищеному зерні вміст домішок повинен бути не більше 1 %. Дрібні металеві домішки, які містяться у зерні після очистки у повітряно-ситових сепараторах, відокремлюють з допомогою магнітних сепараторів. Сепаратори з постійним магнітом вмонтовуються у дно похилого жолобу, по якому рухається зернова маса. Більш досконалими є електромагнітні сепаратори з постійним магнітним полем. Вони складаються із циліндричного барабану, який виготовлений з немагнітного матеріалу, і розташованого всередині нього електромагніту, що утворює магнітне поле.
Підготовка меляси
При переробці у спирт меляси підготовка її зводиться до гомогенізації (усереднення складу), підкислювання, асептування, внесення живильних речовин для дріжджів і розведення водою. Мелясу, яка сильно інфікована мікроорганізмами, піддають тепловій стерилізації, а при виробництві спиртових дріжджів як хлібопекарських ще і очищують від завислих домішок. У залежності від способу переробки меляси - одно - чи двопотокового готують мелясне сусло одної чи двох концентрацій сухих речовин: 22 % чи 12 і 32 % відповідно. Сусло концентрацією 12 % називають суслом для дріжджів, сусло концентрацією 32 % - основним. Однопотоковий спосіб використовують на заводах, які виробляють спирт і хлібопекарські дріжджі. Після зважування меляса підкислюється, асептується і збагачується живильними речовинами для дріжджів у спеціальному змішувачі, розводиться водою до концентрації сухих речовин 35.. .40 % , очищується від завислих домішок у кларифікаторі і, нарешті, розводиться до концентрації 22 %.
Кількість меляси, яка витрачається щодоби, розраховують, виходячи із добової продуктивності заводу, нормованого виходу спирту з 1 т умовного крохмалю і вмісту зброджуваних речовин у мелясі.
Добову продуктивність спиртового заводу виражають у декалітрах (дал) безводного спирту - сирцю, який міститься у всіх продуктах ректифікації, з врахуванням втрат при виділенні спирту із зрілої бражки (0,2 %). Припустимо, що на заводі за добу виробляється А (дал) ректифікованого спирту вищої очистки міцністю Ка (об. %), В (дал) головної фракції етилового спирту міцністю Кв (об. %), С (дал) сивушного масла міцністю Кс (об. %), D (дал) сивушного спирту міцністю Кd (об.%). Тоді добова продуктивність заводу Q (дал) складає :
Q = (АКа + ВКb + СКС + DKd / 100) ∙ 1,002
При нормативному виході спирту V (дал) з 1 т умовного крохмалю і вмісті
зброджених речовин у мелясі ∑збр. у перерахунку на цукрозу витрата меляси М(т) складає : М = 100 Q / V ∙ 0,95 ∑збр,
де 0,95 - коефіцієнт перерахунку цукрози в умовний крохмаль.
Для обліку меляси використовують платформені ваги вантажопідйомністю 3,5 і 10 т у залежності від продуктивності заводу.