О.П. СЛОБОДЯН

Л.П. НЕЩАДИМ

О.О. Солдатенко

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів усіх спеціальностей

заочної форми навчання

		Схвалено на засіданні кафедри охорони праці та цивільної оборони як конспект лекцій Протокол № ____ від ___.___.___р.

Київ нухт 2007

1. Теоретичні основи дисципліни „безпека життєдіяльності”

1. Предмет і основні завдання дисципліни

Одним з найважливіших аспектів життя людини є проблема безпеки. Безпека людини – це поняття, яке за обсягом та змістом виходить за межі військової сфери. Воно стосується сутності життя людини, усіх сторін її існування і діяльності. Для більшості людей небезпека – це не тільки острах глобальних катастроф, а й захист здоров’я, життя, житла, робочого місця.

Останнім часом безпека людини набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу – погіршенням екологічної обстановки в державі та в усьому світі, наслідками Чорнобильської катастрофи, великою кількістю аварій у промисловості і на транспорті, високим рівнем виробничого побутового травматизму; загрозливими масштабами поширення епідемій різних хвороб. Суспільство зазнає великих втрат у вигляді людських жертв, матеріальних збитків, руйнування довкілля. Тому одним з головних пріоритетів у діяльності держаних інституцій є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ефективна ліквідація їх наслідків. Отже, безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання.

Починаючи з 90-х років, організуючою та спрямовуючою силою щодо розв’язання проблем безпеки в усьому світі виступає ООН. Це відображено в “Концепції ООН про сталий людський розвиток”, де визначається напрям створення умов для збалансованого безпечного життя і діяльності кожної людини. Термін „сталий розвиток” було введено комісією ООН. Ідея доповіді цієї комісії була в тому, що сьогоднішнє покоління має забезпечити поколінням наступним сприятливі умови проживання. Основні напрямки цієї концепції:

• підвищення якості життя людей – розвиток економіки удосконалення освіти та врахування прав людини,

• забезпечення безпеки населення – поліпшення його здоров’я, якості навколишнього середовища.

Дисципліна „Безпека життєдіяльності” вивчає вплив небезпечних факторів на людину, що призводять, як мінімум, до руйнування саморегуляції фізіологічної системи людини і, як максимум, – до смерті.

Об’єкт дослідження „Безпеки життєдіяльності”: людина, навколишнє середовище (природна та техногенна), соціальне середовище.

„Безпека життєдіяльності” є науково-методичним фундаментом всіх спеціальних дисциплін безпеки, в тому числі «Охорона праці», «Цивільна оборона», «Захист населення та територій» та ін. Вона має на меті забезпечити загальну підготовку в галузі безпеки, а не вирішувати спеціальні проблеми безпеки.

Будь-яка діяльність спирається на три елементи: мета, засоби, методи.

У центрі сучасних проблем „Безпеки життєдіяльності” – людина: її діяльність зумовлює екологічну кризу і, як наслідок, – людина разом з іншими живими організмами стає жертвою цієї кризи. Уникнути небезпеки чи зменшити збитки від неї можна тільки тоді, коли відомо про її існування.

До основних завдань дисципліни „Безпека життєдіяльності” відносять:

визначення чинників, причин і параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій, тобто ідентифікація (розпізнавання) небезпеки. Визначають її вид, імовірність виникнення, місце виникнення, час виникнення, масштаби та можливі збитки;

профілактика визначеної небезпеки, в основу якої покладено пошук можливих причин виникнення небезпеки, порівняння затрат на запобігання появи небезпеки зі шкодою, яку вона може спричинити;

визначення та запровадження принципів і способів захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Рівень безпеки людини зумовлюють такі чинники:

стан навколишнього середовища (довкілля, побут, транспорт, виробництво, соціальні відносини);

державні системи підтримки безпеки людини (охорона здоров’я, пожежна охорона, цивільна оборона, органи правопорядку, охорона праці);

індивідуальна захищеність особи (психофізіологічний стан, знання та вміння, індивідуальні засоби захисту).