Складні випадки правопису слів іншомовного походження

Іншомовні слова пишуться за принципами української ор­фографії - фонетичним, морфологічним і традиційним.

Правопис голосних

б*

Літери и, і, ї пишуться за фонетичним принципом. И пишеться за правилом «дев'ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу):

в основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (крім й)	динаміка, фортисимо, фізика, символ, цитата, джинси, чііпеи, шифр, режим, ритм (але: місіс, містрікс)
у тому числі:
у складних словах із першою частиною ди-, що означає «двічі»	дилема, дифтонг, диптих, диграма, дилогія, димінутйв, диплоїд, диплопія, диполь, диптери
у префіксі анти-	антибіотик, антипод, антициклон
після ц у словах, що починаються на деци-	децибел, дециметр, децилітр
у географічних назвах та прізвищах
які закінчуються на -ида, -ика	Атлантйда, Антарктида, Флорида, Арктика, Америка, Балтика, Корсика, Мексика
після літер, що познача­ють шиплячі приголосні	Алжир, Вашингтон, Йоркшир, Цицердн, Чикаю, Чилі, Шйллер
у звукосполученнях -ри- перед приголосними	Британія, Кембридж, Корйнт, Крит, Маврикій, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Цюрих
в інших власних назвах, які підпадають під правило «дев'ятки»	Аргентина, Сйрія, Ляйпциґ, Скандинавія (але: Антанашріву, Річмонд, Ріца, Сідней, Сілезія, Сімеїз, Сімферополь, Сінгапур, Тільзйт, Тіроль, Тітікака)

163

И також пишеться після приголосних, що не належать до «дев'ятки», згідно з традиційною вимовою:

у деяких власних назвах	Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Колхйда, Кишинів, Пакистан, Серафим
у давнозапозичених словах	скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис, лиман, лимон, миля, бурмистер (але бурго­містр), вимпел, кит, спирт, химера
у словах, запозичених зі східних мов, пере­важно тюркських	башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, киргиз, кисет, кишлак
у словах церковного вжитку	єпископ, камилавка, митра, митрополит
і пишеться:
на початку слова		історія, інцидент, імпорт, ідеал, інфляція, ідилія, імітатор
після приголосного перед голосним та й		авіатор, соціолог, радіус, пріори­тет, тріумф, Греція, Горацій, цезій, тріо, тріада, Гале: триазин, триатлон), діез, дивізія, клієнт
у власних назвах після при­голосних (крім «дев'ятки») перед іншим приголосним та в кінці невідмінюваних слів		Кіпр, Гвінея, Лісабон, Міллер, Ві­зантія, Монтевідео, Капрі, Сочі, Сомалі, Паганіні, Джерсі, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Пуччйні
Увага! Дізель (прізвище) - дизель (двигун), тиролька (капелюх, яблуня) — тіролька (жителька Тіролю)
у кінці невідмінюваних загальних назв		візаві, жалюзі, журі, колібрі, мерсі, конфеті, поні, шасі
після б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (приголосні, що не входять до «дев'ятки») перед наступним приголос­ним у загальних назвах		бізнесмен, піанісимо, пірат, пюпітр, вітраж, мінор, міф, філателія, фільтр, фінал, гід, гіпотеза, гібралтарець, кімоно, кіно, хімія, ліра, німб, німфа
після префікса дез-		дезінфекція, дезінформація, дезінтеграція, дезінсекція
ї пишеться:
після голосних (але в складних словах і після префіксів пишеться і)			конвоїр, сюїта, Троїцьк, Каїр,^ Альтаїр, атеїзм, прозаїк, круїз, альтруїзм, жуїр; староіспанський, новоіндійський, поінфюрмувати, доісторичний
у кінці власних назв (після голосного чи м'якого при­голосного)			Гімалаї, де ВіньІ, Шантійї
Написання е, є підлягає різним принципам української ор фографії. е пишеться:
на початку слова			енергія, екватор, епос, епізод, Еквадор, Ері, Еней, епітет
після голосного, крім е та і			поезія, дуель, Рафаель, каное, аерація, фаетон (але траєкторія)
після твердих приголосних			декан, інтелект, референдум, лекція, пінцет, мер, ґеній, Мадейра, вето
у префіксах де-, ре-			дестабілізація, декомпресор, реге­нерація, рекультивація
ТТ7І Примітки: Який саме голосний писати у префіксах де-, ■ дез-, диз-, дис-, залежить від значення слова. 1. Префікс де- означає: а) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: демонтаж; б) рух донизу, зниження: девальвація. 2. Префікс дез- означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось: дезактивація, дезорієнтація. 3. Префікси диз- і дис- означають поділ, розлад, позбавлення, утруднення, утрату, надають поняттю негативного або протилежного змісту: дизасоціація, дизартрія, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія, дискомфорт, дисменорея, диспепсія, диспропорція
у кінці невідмінюваних слів			бізе, кафе, кашне, макраме, муліне, турне, Дайте, Ґете, Моне

І Л Увага! Після префіксів і споріднених із ними еле­ментів пишеться е: діелектрик, діерез, поліедр, поліембра-нія, поліетилен, реевакуація, реекспорт, рееміграція та под.

Подвоєння приголосних

у словах іншомовного походження

Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приго­лосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціональ­но, інновація, імміграція (але еміграція) іммобілізація, контр­революція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі та ін.

П7І Винятки: алло, бригпгп, брутто, ванна, донна, дур-ра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна, оттоман, тонна, тратта (див. також с. 167).

Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін. власних назвах: Апенніни, Ассирія, АддйсАбеба, Андорра, Аттика, Брюс­сель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнес­бург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіни, Яффа (злеЛіса­бон, Яси), Авіценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссей, Руссо, Макіавеллі, Муссоліні, Теккерей та ін.

У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлон, Вісса-рідн, Геннадій, Джбнні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава-кум, Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлбнія, Белла, Бетті, Васса, Віолет-та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, І ванна, Ізабелла, їнна, Ма-ріанна, Нонна, Рймма, Стелла, Сусанна (але: Агнеса, Аґрипй-на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара).

₀

Примітки: і. Слід розрізняти правопис і значення загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча Максвелл), бекерель (хоча Беккерель), бесемерівсь-кий (хоча Бессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча Жаккьрд) імельман (хоча Іммельман), касандра (хоча Кассандра).

2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у роз­ділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживан­ня апострофа».

Слід розрізняти правопис і значення слів

біль (страждання)

бона (паперові гроші, що

вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова

бути)

віла (русалка)

гал (наріст на рослині) галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія)

миро (запашна олія)

мото... (частина складного сл., що означає «моторний», напр. мотоклуб і под) пені (Р. відмінок від

іменника пеня) прусак (тарган) білль (законопроект)

бонна (вихователька, гувернантка)

булла (послання, розпорядження Папи Римського, скріплене печаткою) вілла (комфортабельний будинок

за містом) галл (мешканець Ґаллії) Галліцизм (від галльський) голландка (мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;

застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамове дерево;

смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів)

пенні (розмінна монета Фінляндії) пруссак (мешканець Пруссії)

_О)

Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах, напр.: ассирієць, бессарабсь­кий, буддист, даккський, еллінська, одіссея, прусський, філіппінець та под.

Передавання на письмі іншомовних власних назв

Іншомовні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського право­пису (див. Додаток 5).

Слід пам'ятати:

і) прізвища та географічні назви не перекладаються:

Алексеев

Филйппов

Александрйя

Белград

Горно-Алтайск

Николаевск-на-Амуре

Октябрь

Орехово-Зуево

Северо-Курйльск

Лунньїй

Майский

Лена

Юг

прізвище прізвище місто(Єгипет) місто місто місто місто місто місто селище селище річка річка

Алексеев Філіппов Александрія Белград

Горно-Алтайськ

Ніколаевськ-на-Амурі

Октябр

Орехово-Зуево

Сєверо-Курйльськ

Лунний

Майський

Лена

Юґ

2) закінчення -ой у прізвищах зберігається:

Донской Донськой

Толстбй Толстой

Горовой Горовой

3) закінчення -ьій, -ой у прикметникових географічних на- звах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ьіе, -ие — -і:

Бельїй Яр Бєлий Яр

Крутой Лрг Крутий Лрг

Великий Устюг Великий Устюг

Нйжний Тагйл Нижній Тагіл

Брестская Брестська

Верхняя Тура Верхня Тура

Богатьіе Сабьї Багаті Сабй

Велйкие Луки Великі Луки

4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається буквою -е:

Богатое Багате Бологде Бологе

Гремячее Грем'яче

5) закінчення -(ь)е в географічних назвах передається бук- вою -я:

Забайкалье Забайкалля

Затйшье Затишшя

Завблжье Заволжя

Поддубье Піддуб'я

Понизбвье Понизов'я

Примбрье Примор'я

Жабье Гале Жаб'є)

|\ Увага! Пам'ятаймо, що в цих формах один приго­лосний д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позна­чається апострофом.

6) географічні назви, що походять від присвійних прикмет- ників, набувають повністю іменникової парадигми:

Кіров Кіровом

Пушкін Пушкіном

7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх звукового складу):

Беспалов Безпалов

Подкопаев Підкопаєв

Подволочаевск Підволочаєвськ

Раздори Роздори

Рассьіпнбе Розсипне

8) буквосполучення -жск- передається буквосполучениям -зьк-:

Бологожский Бологдзький

Всеволожский Всеволозький

Онежское озеро Онезьке озеро

Норвежское море Норвезьке море

Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв

літера, знак		іншомовні		позиція	літера, знак				українською
1		2		3	4				5
е		Воронеж Пенза Федин Кузнецов Мицкевич		після приголосних	е				Воронеж Пенза Федін Кузнецов Міцкевич
		Евдокймов Евгеньев Еланский Енисей Елабуга		на початку слова	є				Євдокймов Євгеньєв Єланський Єнісей Єлабуга
		Достоевский Бердяев Колгуєв Вересаев		після голосних					Достоєвський Бердяєв Колгуєв Вересаєв
		Аркадьев Васильєв Арсеньєво Ананьєв Алябьев Прокофьев Григорьев Барбье		після ь та апострофа					Аркадьєв Васильєв Арсеньєво Ананьєв Аляб'єв Прокоф'єв Григор'єв Барб'є
		Ломтев Сергеев Лежнево		у суфіксах -єв, -єєв після приголос­них, крім р, ц, та шиплячих					Ломтєв Сергєєв Лежнєво (але в болгар­ських: Ботев, Друмев)
і		2		3		4			5
е		Лазарев Рунянцев Нехордшев Плегцеєв Тютчев		у суфіксах після р, ц та шиплячих		е			Лазарев Рум'янцев Нехордшев Плещеєв Тютчев
		Сербе Звєрев Наседкин Месткбвский Пєскбв Преснякбв Железновбдск Бєлгород Хмелев Каменев		якщо російське кореневе е відповідає і українському у споріднених словах		є			Сербе Звєрев Насєдкін Мєсткбвський Пєскбв Прєаіякбв Желєзноводськ Бєлгород (але Белград) (але: Хмельбв, бо хміль - хмелю, Каменеву бо камінь - каменя)
е		Йлкин Бугаев Окаемов Воробьев Соловьев Ручьев		на початку сл., після голосних, губних, а також після ч при роздільній вимові		йо			Йолкін Бугайбв Окайомов Боробйбв Соловйбв Ручйдв
		Королев Алферов Новоселовское		після м'яких приголосних, під наголосом		ьо			Корольбв Алфьдров Новосьбловське
		Семенов Федоров ПараЬенов Артемовск		в утвореннях від спільних для обох мов імен		е			Семенов Федоров Парфенов Артемівськ
		Лихачів Толмачево Хрущев		під наголосом після ч, щ		о			Лихачбв Толмачбво Хрущов
і		2		3		4			5
3		Злиста Здуардов Зтуш		завжди		е			Еліста Едуардов Етуш
м		Иртйш, Сиктивкар Чаплйгин Черепних		завжди		и			Іртиш Сиктивкар Чаплйгін Черемнйх
и		Йогансен Ибффе Иордания				й			Йогансен Йбффе Йорданія
		Иена И ерихон Иерусалйм		на початку слова		є			Єна Єрихон Єрусалим
		Ильичев Иркутск Игарка				і			Ільїчбв Іркутськ Ігарка
		Гагарин Бакйров Селигер Вйтебск Поти		після приголосних, крім шиплячих та ц					Гагарін Бакгров Селігер Вітебськ Поті
		Жионб Тициан		перед голосними					Жіонб Тиціан
		Чйчиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкин Тушино Цинандали		після шиплячих та ц		и			Чйчиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкін Тушино Цинандалі
		Голиков Йвич Варганич Рабинович Игнатович		у суфіксах -ИК-, -ИЧ-, (-ОВИЧ, -евич), -ИЦ-, -ищ-					Голиков Івич Варганич Рабинович Ігнатбвич
	2		3				4	5
и	Тобилевич Голйцин Радйщев Мьітпйщи						и	Тобілевич (але Гринвіч) Голйцин Радйщев Митйщі
	Легких Крепкйх Пбльских		у прізвищах, що закінчуються на -их					Легких Крепкйх Польських
	Придворов Привбльное Привблжье		у префіксі При-					Придворов Привольне Приволжя
	Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодск Кирйллов Тимофєєв Зиновьев		у спільних для української, російської та інших слов'янських мов слів					Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодськ Кирйлов Тимофєєв Зинов'єв
	Вбинов Измайлов Израиль Раич Стбич Кайр		після голосних				ї	Воїнов Ізмаїлов Ізраїль Раїч Стоїч Каїр
	Ильйн Гурьин Марьино		після ь та апострофа					Ільїн ГурЧ'н Мар'їно
ио	Голембибвский Пиотрбвский Миодович		польське спо­лучення -їо після губних;				йо	Голембйовський Пйотрбвський Миодович
	Аниблек Генсибрский, Козиолецкий		після м'яких приголосних				ьо	Аньблек Генсьбрський Козьолецький

1	2	3	4	5
ь	Копькбв Кольцов Ильеску Гомель Октябрьск Дамаск Горький Дьяков Касьянов Татьяничев Мяльцев Чайкдвский Мозовецкий Французский	згідно з пра­вилами написання знака м'якшення та апострофа	ь	Конькдв Кольцдв Ільєску Гдмель Октябрськ Гале Дамаск) Гдрький — (виняток) Дьяков Касьянов Татьяничев Мяльцев Чайкдвський Мозовецький Французький
	Обь Пермь Тверь		без ь	Об Перм Твер
	Ковьяров Арефьев Гурьев Ндвьіе Воробьй		з апо­стро­фом	Ков'яров Ареф'єв Гур'єв Нові Вороб'ї
	Белов Вязьма Ветров Пясецкий Репин Рюмин Ряхип		без апо­строфа	Бєлдв Вязьма Вєтров Пясецький Рєпін Рюмін Ряхін

| Л Увага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізви­щу ще записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж пода­ти правильне прізвище, указавши в примітці: У пас­порті (свідоцтві) призвище записано неправильно як...