4. Зміст і завдання сучасної освіти, процесів навчання та учіння

Одним із найважливіших завдань дидактики є окрес­лення відповідно до вимог суспільства змісту освіти, а та­кож забезпечення систематичності і послідовності на всіх рівнях освіти.

Серед головних завдань розбудови вітчизняної сис­теми освіти є постійне збагачення змісту освіти знаннями, оволодіння якими сприяло б усебічному і гармонійному розвитку підростаючого покоління.

Сутність змісту освіти. Зміст освіти покликаний за­безпечити передавання, засвоєння підростаючим поколін­ням досвіду старших поколінь та його подальший розви­ток. Цей досвід складається із:

— знань про природу, суспільство, техніку і способи мислення;

• способів діяльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід;

• творчої, пошукової діяльності з вирішення нових проблем, які виникають перед суспільством;

• ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини, до інших людей та світу загалом.

Зміст освіти — система наукових знань, умінь і навичок, оволодін­ня якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних зді­бностей учнів, формування їх світогляду, моральної поведінки, під­готовку до суспільного життя.

Розробляючи зміст освіти, передусім зважають на те, щоб він відповідав потребам суспільства щодо формуван­ня всебічно розвиненої особистості. Навчальний матеріал, який включають до змісту освіти, повинен мати високу наукову і практичну значущість. При цьому слід врахо­вувати реальні можливості процесу навчання (закономір­ності, принципи, методи, організаційні форми, рівень зага­льного розвитку учнів, стан навчально-методичної і мате­ріальної бази) і забезпечувати соціально детерміновану єдність усіх навчальних предметів.

Процес навчання.

Процес навчання за своєю сутністю є рухом шляхом пізнання від незнання до знання, від неповного повнішого, ширшого і точнішого знання. У процесі навчання формуються пізнавальні, практичні вміння і навички, відбувається розвиток і виховання учнів та студентів.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя та учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички.

Процес навчання є формою пізнання об'єктивної дійсності, оволодіння досвідом людства, взаємодією викладача й учня чи студента.

Поняття «навчальний процес» охоплює всі компоненти навчання: викладача, форми, методи і засоби навчання, які він використовує; учня, який працює під керівництвом учителя на уроці та самостійно вдома; забезпечення навчального процесу і наочністю й технічними засобами.

Він є активною взаємодією між учителем і учнем, і складається з двох взаємопов'язаних процесів викладання й учіння.

Викладання — діяльність викладача в процесі навчання, під час якої він ставить перед учнями (студентами) пізнавальні завдання, повідомляє нові знання, організує спостереження, лабораторні і практичні заняття, керує їх самостійною роботою, перевіряє якість знань, умінь і навичок.

Результативність його залежить як від умінь і ста­рань педагога, так і від старань учня, студента щодо засво­єння знань, тобто від ефективності учіння.

Учіння — цілеспрямований процес засвоєння учнями (студентами) знань, оволодіння вміннями і навичками.

У широкому значенні учіння є оволодінням суспіль­ним досвідом з метою його використання в житті. Вчи­тель може навчати безпосередньо або опосередковано (че­рез систему завдань).

Структурно процес навчання утворюють такі компо­ненти:

• цільовий — формування мети вивчення матеріалу на уроці, навчального предмета та освітньої мети навча­льного закладу;

• стимулюючо-мотиваційний — спонукання учнів (студентів) до активної пізнавальної діяльності, форму­вання в них відповідної мотивації;

• змістовий — оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, а також продуманість змісту кожного заняття;

• операційно-дієвий — підбір прийомів, методів, форм і засобів навчання;

• контрольно-регулюючий — контроль за засвоєнням знань, сформованістю умінь та навичок;

• оцінно-результативний — виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня (студента), причин неуспішності і їх усунення.

Реалізація кожного компонента і їх сукупності перед­бачає свідому, цілеспрямовану взаємодію викладача і учня (студента).