Лекція 2

Тема 2. Психолого - педагогічні умови формування особистості План

1. Індивід, суб'єкт, індивідуальність, особистість, універсум.

2. Вікові та сензитивні періоди розвитку людини.

3. Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток особистості.

4. Зміст і завдання сучасної освіти, процесів навчання та учіння.

5. Самовдосконалення особистості та критерії вихованості.

1. Індивід, суб'єкт, особистість, індивідуальність, універсум

Індивід.

Коли говорять про людський індивід, то мають на увазі людину як представника homicus sapieutis. Людина і тварина народжуються індивідом. Кожний має свій генотип.

Але тільки в людському генотипі в процесі життя розвиваються й удосконалюються фенотипні властивості. Людські індивіди відрізняються один від одного морфофізіологічними відмінностями та психофізичними властивостями – здібностями, темпераментом, емоційністю.

Найбільш загальні характеристики індивіда:

1. цілісність психофізіологічної організації; ця ознака вказує на те, що всі життєві суспільні функції індивіда складають один організм і є системними;

2. стійкість у взаємодії із зовнішнім світом;

3. активність – забезпечення здатності індивіда до самозмін і змін навколишнього середовища.

Людський індивід є найскладнішим суспільно-історичним утворенням, здатним до усвідомленого способу діяння. Тому визначником його специфіки виступає не стільки тілесна окремість, скільки певна сукупність духовно-психологічних рис, які становлять самобутній зміст його власного “Я”.

Людина. Як біотип людина характеризується певними особливостями поведінки завдяки співвідношенню гормонів адреналіну та норадреналіну (А і НА) в різний час доби. Зрозуміло, що викид названих гормонів, особливо у стресовій ситуації, у людей, які належать до різного типу нервової системи – різний.

Виділяють три види біотипу людини:

1. А-тип – адреналовий;

2. НА-тип – норадреналовий;

3. А-тип і НА-тип – змішаний.

А-тип (адреналовий) характеризується підвищеною тривожністю, загостреною відповідальністю, відданим відношенням до своєї діяльності. Такі люди не вміють відпочивати, тому що їх завжди мучать сумніви та незадоволення. Внаслідок цього у них постійні нервові перевантаження, які призводять до серцево-судинних захворювань. Серед чоловіків такий тип досягає майже 38 відсотків, серед жінок – 30.

НА-тип (норадреналовий) характеризується замкнутістю, скритністю і владолюбством. Вони цілеспрямовані та вперті в досягненні мети й можуть добитися високих результатів. Їм притаманне небагатослів'я, серйозне ставлення до своїх і чужих вчинків. Але коли їх часто переслідують невдачі, це може бути причиною їх нервових зривів, підозрінь і сумнівів. Серед чоловіків такий тип складає 17 відсотків, серед жінок – 26 відсотків.

А+НА-тип – змішаний. Цей тип характеризується підвищеною емоційною збудливістю і значною амплітудою зміни настрою. Змішаний тип достатньо артистичний, володіє великою уявою, готовий бути в центрі уваги, має здатність до співпереживання, оскільки це тонкі натури з багатогранною чуттєвою палітрою. Серед чоловіків такий тип складає трохи більше 34 відсотків, а серед жінок – майже 30 відсотків.

До сказаного варто додати, що різниця між індивідом і людиною будь-якого біотипу становить таку величину, на яку особистість засвоїла культуру й цінності свого народу й людської спільноти в цілому та послуговується ними.

Особистість. Особистістю є та людина, яка має свою позицію у взаємовідносинах з іншими людьми, самореалізувалася у своїх життєвих цілях відповідно до особистісних мотивів і проявляє себе у притаманних їй способах поведінки. Особистість завжди детермінує своє буття, у бутті вона або звернена до Бога, або спрямована від нього і цим самим вона або керується у своїх вчинках совістю, співчуттям, творенням добра, або нещадна, зла, жорстока. Буття особистості – це муки вибору, ризик соціальної дії, тягар відповідальності за себе та інших. Особистість – це завжди соціокультурна реальність. Їй притаманні особистісні цінності, особистісний вибір, моральність, самостійність, відповідальність, кодекс честі, гідність, характер і т.д.

Цінності завжди зв’язані з прийняттям і засвоєнням особою суспільних та групових цінностей. Вони, переломлюючись через життєдіяльність особи, входять в психологічну структуру індивідуальних цінностей або ціннісних орієнтацій особистості.

Індивідуальність. Індивідуальністю стає той, кому притаманне щось особливе на рівні особистості. До особливого в особистості можуть бути віднесені характер, своєрідність таланту й творчості, специфічні здібності, а найперше особливість духовного світу, його унікальність, де невпинно відбувається внутрішня робота людини над собою.

На рівні індивідуальності особа розкривається в неповторному авторському “читанні” норм і принципів суспільного життя, в осмисленні персонального, глибоко індивідуального способу життя, свого світогляду, своєї совісті.

Універсум. Духовне відчуття людиною у собі чистоти світу, злиття з енергією космосу сприяє тому, що особистість, хоча й відчуває себе піщинкою у Всесвіті, може долати неймовірне. Універсум, самоперетворений любов’ю, добром, творитиме завжди і всюди вічні цінності, які одухотворив у людському житті Бог.