- •Конспект лекцій
- •Лекція 1
- •1. Психологія як наука про людину, її світ і діяльність
- •2. Предмет, етапи історичного розвитку та основні напрямки вивчення психології
- •3. Гуманістичні теорії особистості.
- •3. Галузі і міжпредметні зв'язки науки
- •4. Педагогіка як наука про навчання і виховання людини
- •5.Становлення і розвиток педагогіки
- •6.Основні методи навчання, виховання та самовиховання
- •7. Педагогічні концепції творців наукової педагогіки
- •Лекція 2
- •Тема 2. Психолого - педагогічні умови формування особистості План
- •1. Індивід, суб'єкт, особистість, індивідуальність, універсум
- •2. Вікові та сензитивні періоди розвитку людини
- •3. Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток особистості.
- •4. Зміст і завдання сучасної освіти, процесів навчання та учіння
- •Лекція 3
- •Тема 3. Соціокультурне середовище особистості. План
- •1. Спілкування, діяльність, поведінка і вчинки як основні носії культури
- •2. Сенс життя, життєвий шлях і вчинки особистості
- •3. Ментальність та менталітет нації
- •5. Кодекс цінностей сучасного виховання в Україні
- •6. Ціннісні засади української родини
- •Лекція 4
- •Тема 4. Психологія я-концепції та механізми психологічного захисту. План
- •1. «Я» як наукова проблема психології
- •2. Поняття про самосвідомість та я— концепцію особистості
- •3. Структурні компоненти я-концепції
- •5. Самооцінка особистості та її види. Адаптація людини в соціумі
- •6. Механізми психологічного захисту
- •Лекція 5
- •Тема 5. Соціально- психологічна структура особистості. План
- •1. Психічні процеси особистості, їх види та розвиток
- •2. Характеристика психічних властивостей особистості
- •3. Види психічних станів людини
- •1. Характеристика психічних станів людини.
- •4. Соціальна неповторність особистості у ролях, позиціях, статусах і установках
- •5. Сутність і структура світогляду людини
- •6. Поняття соціалізації особистості
- •7. Фактори, ефекти, механізми та засоби соціалізації.
- •Змістовий модуль 2. Розвиток і становлення соціально зрілої особистості Лекція 6
- •Тема 6. Міжособистісні стосунки. Спілкування.
- •1. Етика взаємостосунків, розвиток міжособистісних стосунків, етикет
- •2. Спілкування: види, рівні, засоби, сторони та функції
- •4. Невербальна комунікація та її види
- •5. Комунікація, перцепція та інтеракція у просторі міжособистісної взаємодії
- •Лекція 7
- •Тема 7. Особистість і діяльність План
- •1. Джерела активності людини
- •3. Мотиви та мотивація в діяльності людини
- •4. Інтереси і прагнення соціально зрілої особистості
- •Потреба мотивація мотив,
- •5. Здатність до професійної діяльності. Професіограма та психограма спеціаліста
- •6. Професіограма та психограма спеціаліста
- •7. Норми і цінності в діяльності людини
- •8. Кар'єра особистості, її атрибути та етапи просування
- •Лекція 8
- •Тема 8. Соціальна зрілість: стратегія життєвчиняння План
- •1. Рівень домагань особистості у досягненні успіху
- •2. Лідерство як психологічний феномен. Теорії лідерства
- •3. Складові творення привабливого іміджу ділової людини
- •4. Інтелект, моральність та творчість у професійній діяльності
- •5. Характеристика самоактуалізованої особистості
- •Лекція 9
- •Тема 9. Організація виховання і самовиховання особистості План
- •1. Поняття про виховання і виховне середовище
- •3. Цінності морального та християнського виховання
- •4. Якості гуманної людини. Ідеал
- •5. Характеристика самовиховання особистості: система, структура, етапи та прийоми.
- •Лекція 10
- •Тема 10. Природа конфліктів та технологія запобігання їх виникненню. План
- •1. Історіогенез поглядів на природу конфліктів
- •Історія розвитку конфліктологічних ідей
- •2. Типологія конфліктів та причини їх виникнення
- •Основні види внутрішньоособистісних конфліктів
- •3. Анатомія та динаміка конфлікту
- •4. Стилі виходу із конфліктних ситуацій. Управління конфліктом
- •Кожна із зазначених стратегій може бути оптимальною і забезпечити найкращий ефект в залежності від конкретних умов виникнення і розвитку конфлікту.
3. Мотиви та мотивація в діяльності людини
Мета - це те, до чого прагне людина, для чого вона працює, за що бореться, чого хоче досягти в своїй діяльності. Без мети не може бути свідомої діяльності.
Цілі людської діяльності виникли й розвивалися історично, в процесі праці, їх зумовлюють суспільне життя, умови, в яких живе людина. Вони залежать від ролей, які виконує людина, суспільних доручень, від її розвитку та індивідуальних особливостей.
Цілі бувають близькі та віддалені. Віддалена мета реалізується в низці ближчих, часткових цілей, які крок за кроком ведуть до здійснення віддаленої мети в перспективі.
Суспільне важлива, змістовна мета стає джерелом активності особистості. Тільки велика мета народжує велику енергію. Така мета викликає єдність розумової, емоційної та вольової діяльності, цілеспрямовану зосередженість свідомості на поставлених цілях. «Рефлекс мети», писав 1.П. Павлов, має величезне життєве значення, він є головною формою життєвої енергії людини.
Життя тільки в того красиве й сильне, хто весь час прагне до певної мети. Як тільки зникає мета, воно стає безбарвним, непривабливим.
Мотив - це внутрішній рушій, що спонукає людину де діяльності,
Мотиви діяльності та поведінки людини генетично пов'язані з її органічними та культурними потребами, в яких людина відчуває потрібність. Потреби породжують інтереси, тобто спрямованість особистості на певні об'єкти з метою пізнати і опанувати їх.
Спонуками до діяльності можуть бути матеріальні потреби (потреби в їжі, одязі, житлі) і духовні, культурні потреби (пізнавальні, суспільно-політичні, естетичні).
Мотивація діяльності буває близька (здійснити бажане в найближчий час) та віддалена (здійснення бажаного планується на тривалий час).
Розрізняють мотиви і за рівнем усвідомлення. Бувають яскраво й чітко усвідомлені мотиви — обов'язки перед колективом, відповідальність, дисциплінованість та ін. Але в багатьох випадках діють неусвідомлювані спонуки, наприклад звички, упереджене ставлення до певних фактів життя, людей тощо. Проте незалежно від ступеня усвідомлення мотиву діяльності він є вирішальним чинником у досягненні поставленої мети.
Цілі та мотиви діяльності людини визначаються суспільними умовами життя, виробничими, навчальними, ігровими стосунками. Між цілями та мотивами діяльності людей існує певний зв'язок. З одного боку, мета та мотиви спонукають кожну людину до діяльності, визначають її зміст і способи виконання, а з другого - вони й формуються під час діяльності, під впливом умов, за яких вона відбувається.
У процесі діяльності виникають і розвиваються нові потреби та інтереси, ідеали та переконання - виробничі, розумові, естетичні, спортивні.
4. Інтереси і прагнення соціально зрілої особистості
Під інтересами розуміються мотиви, які для особистості мають конкретне емоційне забарвлення й спрямовані на пізнання чогось. Інтерес проявляється як інтелектуальна вибірковість і виникає тоді, коли його об’єкт породжує емоційний відгук.
Інтереси можуть бути безпосередніми та опосередкованими. Безпосередні викликаються емоціями, опосередковані – результатом діяльності, їх основу складає відповідний рівень інтелекту.
Кількісними характеристиками інтересів є їх широта, глибина та стійкість. Широта визначається кількістю задіяних об’єктів, сфер діяльності у свідомості людини, які для неї мають стійку значущість.
Глибина інтересів вказує на те, як особистість своїми знаннями проникла у зміст пізнаваних об’єктів чи окремого об’єкта. Якщо людина знає про все потрошки, то це є свідченням широти її інтересів без достатньої глибини, за чим може стояти звичайне дилетантство. Глибинне освоєння предмету діяльності, аж до специфічних тонкощів, свідчить про професіоналізм.
Стійкість інтересів притаманна тим людям, в яких професійна діяльність відповідає їх здібностям та потребам.
Прагнення – це мотиви, в яких виявляються потреби особистості в умовах спеціально організованої діяльності. Творча діяльність зумовлена стійкими прагненнями і, навпаки, розмитим прагненням властиві неясні цілі, невисокі емоційні притягання, реміснича діяльність. Такі прагнення кваліфікують як потяги чи бажання. Прагнення у вигляді потягів не спонукають особистість до цілеспрямованої активності. Вони лише підштовхують людину в орієнтуванні до пошуку, до намагання опредметнити те “щось”, що їй уявляється лише у загальних рисах.
Прагнення у вигляді бажання мають чіткішу окресленість та усвідомленість. У своїй найвищій формі такі бажання називають хотіннями. Тут є вольові компоненти і вони нерідко спрямовують особистість на досягнення значущих цілей.
Потреба нерозривно зв’язана з мотивом і психологічно виявляє себе у його формі. Якщо потреба – це нестаток суб’єкта в чомусь конкретному, то мотив – обґрунтування рішення задовільнити чи не задовільнити актуалізовану потребу в конкретному середовищі та в конкретний спосіб. Але перш ніж потреба спричинить особистісну дію, людина переживає складний психологічний комплекс мотивації, який полягає в усвідомленні значимості самої потреби, шляхів та засобів її задоволення, затрати зусиль і т.д.
Схематично перехід потреби в мотив можна зобразити так: