5.Значення генеральної угоди з торгівлі і послуг.

ГАТС сформувалась як досить комплексна угода: крім головних правил, що стосуються всіх видів послуг, вона містить декілька додатків щодо специфічних послуг та секторів, а також схеми специфічних зобов’язань для кожного члена. Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою, тобто вона забезпечує так звані стартові умови і правила, які в подальшому будуть уточнюватися, вдосконалюватися і корегуватися сторонами. Навіть за умов збереження значних обмежень в торгівлі послугами, які відображені в зобов’язаннях країн, ГАТС підвищує прозорість національних режимів у сфері послуг та є бар’єром, що запобігає подальшим обмеженням у національних режимах країн-членів. Очікується, що подальші переговори матимуть результатом більш значну лібералізацію торгівлі послугами загалом.

Методологічно ГАТС можна поділити на три головні складові:

―  Загальні положення, які містять концепції, принципи та правила які застосовуються до всіх заходів, що впливають на торгівлю послугами;

―  Додатки, що стосуються регулювання специфічних сфер послуг та специфічних об’єктів;

―  Специфічні зобов’язання кожного з членів (містяться у розкладах) щодо доступу на ринок та національного режиму.

З юридичної точки зору загальна система ГАТС складається з 6 частин:

Частина 1. Містить одну статтю, яка визначає торгівлю послугами шляхом характеристики 4-х різних способів здійснення торгівлі послугами між країнами. Ці способи зазвичай називають чотирма «способами постачання послуг».

Частина 2. Це головна частина Угоди, яка містить загальні обов’язки і правила. В цій частині визначаються принципи, з яких виводяться правила, включаючи підґрунтя для виключень.

Частина 3. Визначає яким чином специфічні зобов’язання мають бути структуровані (за трьома напрямами: доступ на ринок, національний режим, додаткові зобов’язання).

Частина 4. Передбачає проведення прогресивної лібералізації з метою розширення торгівлі послугами, сприяння економічному росту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються.

Частини 5 та 6. Охоплюють процедурні та інституціональні питання щодо регулювання торгівлі послугами, зокрема створення Ради з торгівлі послугами.