- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Міжнародний туризм та його розвиток
- •Тема 2. Загальні напрямки і сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму
- •Тема 3. Економічні аспекти міжнародного туризму
- •Тема 4. Організація і техніка виконання операцій міжнародного туризму
- •Тема 5. Маркетинг міжнародного туризму
- •Тема 9. Правове регулювання діяльності міжнародного туризму
- •Тема 10. Державна політика розвитку туризму
- •Тема 1. Міжнародний туризм та його розвиток
- •Значення міжнародного туризму.
- •2. Види міжнародного туризму.
- •3. Характеристика розвитку міжнародного туризму в окремих країнах.
- •Тема 2. Загальні напрямки і сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму
- •Загальні напрямки розвитку міжнародного туризму
- •Обумовленість туризму.
- •Технології розвитку туризму.
- •Світовий ринок міжнародного туризму, прогноз розвитку.
- •Тема 3. Економічні аспекти міжнародного туризму
- •1. Визначення економічного впливу міжнародного та іноземного туризму.
- •Вплив міжнародного туризму на національний бюджет.
- •3. Туризм і міжнародна торгівля.
- •4. Зміни платіжного балансу.
- •Класифікація статей платіжного балансу за методикою мвф
- •Методи врівноваження платіжного балансу
- •5. Міжнародний туризм і зайнятість.
- •6. Стан екології та соціально-культурні зміни в країні.
- •Тема 4. Організація і техніка виконання операцій міжнародного туризму
- •2. Туристична індустрія: готельне господарство, ресторанне обслуговування, транспорт, круїзне обслуговування
- •3. Організаційні форми туристичних обмінів.
- •Тема 5. Маркетинг міжнародного туризму
- •Маркетингова стратегія туристичної фірми.
- •2. Основні характеристики і структура ринку міжнародного туризму.
- •3. Методика вивчення і структура аналізу туристичного ринку.
- •4. Планування маркетингу та засоби його реалізації
- •Тема 6. Менеджмент міжнародного туризму
- •Бухгалтерські операції в міжнародному туризмі.
- •Планування туристичної фірми по організації прийому і обслуговування туристів.
- •3. Заключення договорів із зарубіжними партнерами.
- •Тема 7. Методика визначення ціни туристичного продукту
- •Основні поняття ціни і цінової політики в діяльності туристичної фірми.
- •2. Основні фактори, які впливають на рівень експортних цін на туристичні послуги.
- •Методика розрахунку валютних цін на туристичні послуги.
- •Тема 8. Рекламно-інформаційна діяльність туристичної фірми
- •Реклама як засіб формування туристичних зв’язків.
- •Напрямки рекламно-інформаційної діяльності.
- •3. Види і форми інформації і реклами туристичного агентства.
- •4.Експозиційний матеріал фірми: набір інформації, прайси.
- •Тема 9. Правове регулювання діяльності міжнародного туризму
- •Законодавча база міжнародного туризму.
- •Документи міжнародних співдружностей і туристичних організацій в окремих галузях туризму.
- •Хартія туризму.
- •Кодекс туриста.
- •Митні документи.
- •Страхування.
- •Тема 10. Державна політика розвитку туризму
- •1.Вплив держави на туризм.
- •2.Туристичні організації.
- •3.Планування і політика розвитку туризму.
- •4.Сприяння розвитку соціального і оздоровчого туризму.
- •5.Значення генеральної угоди з торгівлі і послуг.
Тема 3. Економічні аспекти міжнародного туризму
План
-
Визначення економічного впливу міжнародного та іноземного туризму.
-
Вплив міжнародного туризму на національний бюджет.
-
Туризм і міжнародна торгівля.
-
Зміни платіжного балансу.
-
Міжнародний туризм і зайнятість.
-
Стан екології та соціально-культурні зміни в країні.
1. Визначення економічного впливу міжнародного та іноземного туризму.
При значущості всіх факторів впливу на розвиток міжнародного туризму визначальними є економічні - зростання доходів і вільного часу в країнах-постачальниках, політика фірм і організацій туристичної індустрії та держави в цілому. Тобто стан туризму в країнах, які приймають туристів, залежить від зростання доходів і вільного часу або економічної та соціальної ситуації у державах-партнерах. Заїзд туристів також повністю залежить від стану політичних і дипломатичних відносин між країнами-постачальниками туристів і державами, які їх приймають. Так, наприклад, політичні хвилі в Португалії у 1974-1975 pp. Призвели до різкого скорочення туризму. В 1989р. Після студентських заворушень в Пекіні, в результаті заходів, прийнятих західними країнами-постачальниками туристів, майже повністю припинився іноземний туризм у Китай. Внаслідок терористичних актів в Каїрі та Луксорі (Єгипет) у 1997 p., які так широко рекламувалися вітчизняними туристичними агентствами, загинуло 72 людини, 68 з яких були туристами, в основному німці. Сьогоднішня ситуація в країні, незважаючи па те, що чисто зовнішньо виглядає респектабельно, продовжує характеризуватися різким соціально-економічним поділом суспільства, що обумовило існування цілих станів, підвладних “бацилі” релігійного фанатизму. Іноземні ж туристи у даному випадку виглядають в ролі цілі: екстремісти знають, що туризм є однією з головних статей валютних надходжень країни, і цілять в “больову точку” режиму.
Туризму властиві економічні особливості. Міжнародний туристичний обмін є обміном живими людьми. Туристичні послуги не можуть пересуватися за своїм покупцем, їх не можна зберігати. Ринок міжнародного туризму є ринком покупця. Основні посередники — авіапідприємства, що обслуговують регулярні і чартерні авіарейси, оператори турів, туристичні агентства і фірми. У середині 90-х років близько 65 % міжнародних туристичних подорожей припадало на Європу, 20 % — на Америку. Частка решти країн світу становила 15 %. За станом на 1993 р. у сфері туризму створювалося 10,1 % світового внутрішнього валового продукту та налічувалося 10,5 % загальної кількості робочих місць.
На зламі тисячоліть у світовій індустрії туризму було задіяно понад 100 млн чол. Вона належала до ряду найбільших за кількістю робочих місць. У Північній Америці доходи від туризму становили 5 % у валовому національному продукті, ця галузь забезпечувала роботою 8 % загальної кількості працівників. Відповідні показники Західної Європи становили 7 і 11 %.
Міжнародний туризм розвивається нерівномірно не лише в окремих регіонах, а й у межах певного регіону планети, що зумовлено ступенем розвитку туристичної інфраструктури, віддаленістю території та іншими чинниками.
Країни — члени Організації економічного співробітництва та розвитку обчислюють надходження від іноземного туризму за допомогою врахування банківських операцій або за методом приблизного підрахунку. У разі використання першого методу враховуються загальні надходження іноземної валюти до всіх установ, підприємств та організацій, що мають право виконувати операції з іноземною валютою. Метод приблизного підрахунку базується на вибіркових опитуваннях, під час яких одержують необхідні дані від туристичних, готельних, транспортних та інших організацій. Окремі країни — члени ОЕСР включають у надходження від міжнародного туризму також вартість товарів, що іноземні туристи купують і вивозять з країни.
Відсутність єдиної методики значно ускладнює точну оцінку впливу міжнародного туризму на платіжні баланси. Існуючу статистику надходжень від туристичної галузі не можна вважати досить точною для визначення реального внеску міжнародного туризму в економічний розвиток будь-якої країни. Відсутні надійні критерії визначення ролі туризму й у сфері міжнародної торгівлі.
Слід мати на увазі, що баланс туристичної діяльності не враховує багатоаспектність впливу туристичних зв'язків на життя суспільства. Економічне значення міжнародного туризму для тієї або іншої країни — явище складне та унікальне, його аналіз лише за допомогою статистики надходжень і відпливу валюти є відносним і не дає можливості оцінити вплив цієї сфери діяльності на економічне життя у сукупності. Втім, попри зазначене, надходження від міжнародного туризму розглядають як вагомий індикатор його економічного значення.
Міжнародний туризм може призвести також і до відпливу валюти за кордон. З такою ситуацією зштовхнулися ряд країн, що розвиваються, які змушені купувати за кордоном продукти і товари для іноземних туристів та необхідне для інфраструктури туризму обладнання. Має місце і "демонстраційний ефект" міжнародного туризму — іноземні туристи під час своїх поїздок демонструють зарубіжні товари, що викликає зростання місцевого попиту на них.