Стиль співробітництва

Користуючись цим стилем, Ви активно берете участь у розв’язанні конфліктної ситуації та відстоюєте свої інтереси, намагаючись при цьому співпрацювати з іншою людиною. Така тактика поведінки вимагає більш тривалої роботи у порівнянні з іншими підходами, оскільки спочатку обидві сторони “викладають” свої інтереси, потреби, а вже потім їх обговорюють.

Для вдалого користування стилем співробітництва необхідний деякий час на пошук прихованих інтересів та потреб для розробки способу задоволення дійсних бажань обох сторін. Якщо обидва партнера розуміють, в чому полягає причина конфлікту, вони мають можливість разом відшукати нові альтернативи або ж розробити доступні компроміси. Наприклад, зовнішньою причиною конфлікта, який виник у одного з працівників фірми на роботі, є його повільність. Однак повільність може походити ще від більш глибокого конфлікту – незадоволеності роботою, в основі якої можуть лежати такі базові причини як недостатня повага, прийняття оточуючих, неврахування його індивідуального потенціалу, недостатня відповідальність, що спричинює відчуження людини від тієї роботи, яку вона виконує. Дана людина має прямо заявити про те, що потребує прийняття, поваги, більш високої оцінки її роботи. Якщо начальник зрозуміє, що це не примха, не бажання звернути на себе увагу будь-якою ціною, не виправдання власної бездіяльності шляхом заперечення, а дійсно базова потреба, він піде назустріч і запропонує роботу, яка більш відповідатиме Вашим індивідуальним потребам та інтересам.

Проблема подібних випадків частіше полягає у тому, щоб протилежна сторона теж була налаштована на стиль співробітництва. В іншому випадку, відкрито говорячи про свої потреби, Ви ризикуєте втратити довіру, набути статус “невдоволеного” та інші додаткові неприємності.

Стиль співробітництва доцільно використовувати у таких ситуаціях:

• розв’язання проблеми є важливим для обох сторін і ніхто не може від нього відмовитися;

• у Вас тривалі, тісні та взаємозалежнні стосунки з партнером по конфліктній ситуації;

• у Вас є час попрацювати над проблемою, що виникла;

• Ви та інша людина ознайомлені з бажаннями, потребами обох сторін;

• у Вас та Вашого опонента є винесені на обговорення деякі ідеї та час, необхідний для того, щоб попрацювати над впровадженням рішення, яке б задовольняло обидві сторони.

• Ви та Ваш партнер наділені однаковою владою або хоча б намагаєтеся проігнорувати різницю у статусному положенні, у віці, щоб “на рівних” відшукати рішення проблемної ситуації.

Стиль співробітництва потребує певних зусиль. Обидві сторони мають виділити на це певний час, мають пояснити свої бажання, вислухати один одного, після чого розробити альтернативні варіанти щодо розв’язання проблеми. Відсутність одного з компонентів робить такий підхід неефективним.

Стиль компромісу

Використовуючи цей стиль, Ви де в чому поступаєтеся своїми інтересами, щоб за рахунок цього інша людина, яка робить для Вас те саме, частково задовольнила свої бажання. Ви, в свою чергу, теж частково задовольняєте свої потреби. Тобто, Ви частково задовольняєте свої інтереси та інтереси іншої людини.

Такі дії можуть дещо нагадувати співробітництво. Однак компроміс досягається на більш поверховому рівні у порівнянні зі співробітництвом; Ви чимось поступаєтеся, інша людина теж чимось поступається і в результаті Ви можете прийти до спільного рішення. Ви не шукаєте приховані потреби та інтереси, як у випадку застосування стилю співробітництва. Ви розглядаєте лише ті свої бажання, про які відкрито повідомили один одному. При використанні стилю співробітництва Ви зосереджуєте свою увагу на задоволенні прихованих потреб та бажань.

Крім того, метою співробітництва є розробка тривалого взаємовигідного рішення; у випадку компромісного рішення - це може бути найбільш вдалий варіант на даний момент. Акцент робиться не на рішенні, яке задовольняє інтереси обох сторін, а на варіанті, який можна виразити словами: “Ми не можемо в повній мірі задовольнити свої бажання, тому маємо прийняти рішення, з яким кожний з нас міг би погодитися”.

Наведемо типові випадки, в яких використання стилю компромісу є найбільш доцільним:

• обидві сторони наділені однаковою владою та мають взаємовиключаючі інтереси однакової інтенсивності;

• ви прагнете швидкого розв’язання проблеми через брак часу;

• Ви надаєте перевагу ситуації, в якій краще одержати хоча б щось, ніж втратити все.

Ви надаєте перевагу ситуації, в якій краще одержати хоча б щось, ніж втратити все.