Короткий зміст основних тем з дисципліни «економічна думка в україні»

Тема 1. Соціально-економічна думка з Київської Русі до завершального формування української народності

«Руська правда» (початок XI століття) є першим кодексом законів Давньоруської держави, який містить відомості про економічне впорядкування держави:

- власність - речі, худоба, земля непідвладна нікому, крім власника;

- відробіткова рента - прибуток з володіння землею;

- відсоток - прибуток з позички, грошової або речової, довго- чи короткочасної;

- карбування золотої й срібної монети є необхідним для створення єдиної грошової системи;

- гривня - як міра вартості, засіб обігу, скарби, а також засіб платежу (позички й заробітна плата).

Руська правда на кілька сот років випередила аналогичні західноєвропейські кодекси законів.

«Повість врем’янних літ» багатогранний твір Нестора Літописця, в якому він рішуче протестував проти свавілля князів, феодальних міжусобиць, вказував на їхні катастрофічні наслідки для політичного і економічного життя країни. Це пристрасний заклик до об’єднання зусиль для відсічі зростаючий небезпеці як внутрішній, так і зовнішній, для відновлення цілосності Давньоруської держави.

«Ізборник Святослава» один із пам’яток раннього середньовіччя складений церковним служителем Іоаном (1076 р.). Автор «Ізборніка» звертається до князів, закликаючи їх дотримуватися в усьому міри, виявляти здоровий розум, увічливість у повсякденних відносинах з підлеглими. Жорстоке пригноблення убогих, нестримне збагачення за рахунок їхніх страждань він оголошує злочином. Також Іоан звертається до робітників, вказуючи їм, що працю треба любити всією душею як свій святий обов’язок, як джерело всякого добра.

«Ізборник Святослава» - помітне явище в розвитку суспільно-економічної думки Київської Русі. Цей твір написаний яскраво і емоційно і став одним з найпоширеніших у Русі творів.

«Слово» - цей твір є загальною картиною феодального ладу. Автор щиро вірив у творчу силу слова, освіти. Поширення останньої, особливо серед верхніх верств суспільства, здатне змінити дійсність, покінчити зі злом, несправедливістю. Твір спрямований проти боярської знаті - великих землевласників, котрі прагнуть обмежити владу князя. Данило виражав інтереси «молодших» дружинників, які добивалися у князя земель, селян тощо. Однак значення «Слова» виходить далеко за межі цих вузькостанових інтересів. Виступаючи проти засилля великої землевласницької знаті - бояр, Данило водночас піддав нищівній критиці й деякі негативні соціальні явища існуючого суспільства. Так, він гостро засуджує надмірне багатство, яке, на його думку, досягається за рахунок пограбування інших.

Магдербурське право. З XIV ст. На території України починає діяти Магдербурське право, котре являло собою звід постанов, що затверджували певне самоврядування міст. Відповідно до Магдербурського права у варіанті для міст, що перебували під безпосередньою юрисдикцією польського короля або великого князя литовського, ці міста не вносили платежів за міські землі. Міщани звільнялися від повинностей на користь феодалів і сплачували лише державний податок із торгівлі і ремесла. Вони мали право використовувати для потреб міста грошові збори, встановленні міським правлінням, мали значні привілеї в галузі організації та регламентування стаціонарної торгівлі, ярмарків і ремесел.

Литовський статут (XV ст.) значно зміцнив феодальні порядки, закріпив за магнатами й шляхтою одержані ними привілеї, сприяв дальшій консолідації шляхетського стану, з одного боку, й остаточному закріпаченню селян, з іншого.

Литовський статус обмежував владу великого князя на користь вельмож-магнатів; оформив перехід умовних володінь у спадкові; підтвердив звільнення шляхетськів маєтків від загально-державних повинностей; заборонив королю роздачу земель та інших пожалувань іноземцям. Статут проголошував замкнутий характер щляхетського стану: «простих людей не маємо право ставити вище шляхти».