Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Б-пл_стац.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
30.11.2018
Размер:
1.32 Mб
Скачать

Типова структура бізнес-планів виробничого і торговельного підприємств

Виробниче підприємство

Торговельне підприємство

Резюме

Резюме

Галузь, підприємство та його продукція

Аналіз стану галузі

Дослідження ринку

Суть запропоно­ваного проекту

Маркетинг-план

Ринок збуту

Виробничий план

План маркетингу

Організаційний план

План реалізації

Оцінка ризиків

Організаційний план

Фінансовий план

Юридичний план

Фінансові потреби та повернення інвестицій

Оцінка ризику та страхування

Додатки

Фінансовий план

Фінансові потреби та повернення інвестицій

Додатки

Наведені вище структури бізнес-планів виробничого та торговельного підприємств є приблизними. В кожному окремому випадку розробники можуть вносити нові розділи або розглядати нові питання, які необхідні для реалізації запропонованої підприємницької ідеї. Окремі розділи планів можуть бути об'єднані, наприклад, юридичний та організаційний плани тощо або роз’єднані.

МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

На практиці бізнес-план може бути підготовлений самим підприємцем або відповідними фахівцями за участю підприємця. Для розробки стратегії розвитку великого підприємства часто залучаються спеціалізовані консалтингові фірми. Крім авторів концепції, закладеної в бізнес-плані, в його створенні активну участь беруть фінансисти, які знають особливості кредитного ринку, обізнані з наявністю вільних коштів, ступенем ризику даного виду бізнесу. Основу групи спеціалістів, що розробляють бізнес-план, становлять маркетологи, економісти, статисти та інші фахівці (зале­жно від виду комерційної ідеї). Доцільними можуть виявитись поради тих, хто безпосередньо не беруть участі в процесі складання бізнес-плану, але мають до цього певне відношення. Зрозуміло, що порадам таких осіб підприємець повинен довіряти.

Оскільки будь-який бізнес має свої особливості, масштаби, специфіку, ринки, рівень конкуренції тощо, тому складно викреслити жорстку, стандартну схему розробки бізнес-плану, яка б підходила для всіх випадків. Узагальнення досвіду підприємців з розробки бізнес-планів у випадку започаткування нового бізнесу дозволяє виділити такі основні стадії розробки бізнес-плану: початкову; підготовчу; основну.

Початкова стадія - це стадія, на якій в загальних рисах визначається концепція майбутнього бізнесу, тобто приймаються принципові рішення, які закладаються в основу майбутнього бізнесу. До початкової ста-дії відносять: пошук перспективної підприємницької ідеї; вибір форми організації бізнесу; вибір способу започаткування бізнесу та інші питання.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежить успіх всієї справи зі створення нового бізнесу, є пошук перспективної підприємницької (або комерційної) ідеї. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші підприємства; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень та розробок тощо.

Пошук підприємницької ідеї найтіснішим чином пов’язаний з вибором сфери майбутньої підприємницької діяльності. Це може бути виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність, посередницька діяльність тощо. На вибір сфери діяльності, окрім самої підприємницької ідеї, впливають особисті фактори (власний практичний досвід, наявність відповідної освіти та знань, інтереси підприємця тощо); зовнішні фактори (реальна економічна ситуація в країні, наявність законодавчо заборонених видів діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, наявність необхідних ресурсів, стадія життєвого циклу товару та інші фактори).

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність в початковій стадії (окрім розробки комерційної ідеї) відпадає. У цьому випадку достатньо керуватись підготовчою та основною стадіями. Якщо мова йдеться лише про удосконалення діяльності підприємства (розробка бізнес-планів підприємств, структурних підрозділів тощо), то можна обмежитись лише основною стадією.

Підготовча стадія це стадія, на якій здійснюється формування інформаційного поля бізнес-плану, визначаються стратегія майбутнього бізнесу, місія підприємства, послідовність етапів розробки бізнес-плану (або так звана логіка написання бізнес-плану).

Основна стадія - це стадія, на якій безпосередньо здійснюється написання бізнес-плану. На цій стадії повинна бути реалізована визначена на попередній стадії стратегія майбутнього бізнесу. Основна стадія розробки бізнес-плану складається із розробки маркетингової, виробничої, фінансової, організаційної частин, визначення обсягів та джерел фінансування, оцінювання можливих ризиків реалізації бізнес-плану, а також написання інших розділів. Мета основної стадії – переконливо показати, що вкладені в реалізацію підприємницької ідеї гроші та інші ресурси забезпечать потенційному інвестору очікуваний зиск, що прийнята підприємцем стратегія бізнесу може бути практично реалізована.

Завершується розробка бізнес-плану його презентацією.

СТИЛЬ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Бізнес-план – це не тільки діловий документ, а й своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про майбутній бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану. Тому бізнес-план підлягає певним вимогам щодо стилю написання та оформлення.

Щодо стилю написання, то тут можна керуватись такими порадами:

а) бізнес-план повинен ґрунтуватися на реалістичних припущеннях.

б) бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм.

в) в бізнес-плані повинна бути певна „родзинка», яка повинна зацікавити тих, для кого готується такий план; причому ця „родзинка» повинна бути „помічена» зацікавленими особами;

г) в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

д) в бізнес-плані повинно бути продемонстровано, що розробники визначили і спираються на потреби потенційних клієнтів, а не просто те, що їх захопила певна „підприємницька» ідея.

є) в бізнес-плані потрібно визначити, в який спосіб буде здійснюватись моніторинг та контроль за ходом реалізації комерційної ідеї. Ці питання завжди особливо цікавлять потенційних інвесторів;

ж) в бізнес-плані потрібно постійно робити наголос на таких основних моментах, які можуть мати неабиякий вплив на успішну реалізацію розробленого бізнес-плану.

Щодо оформлення бізнес-плану, то потрібно керуватись такими порадами:

  • бізнес-план повинен мати титульний аркуш та аркуш змісту, на початку бізнес-плану розміщується резюме, додатки - розміщуються у кінці бізнес-плану;

  • у тексті бізнес-плану повинні бути посилання на джерела інформації та необхідні примітки;

  • бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80-100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються двадцяти-двадцяти п’яти сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план;

  • бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та лаконічним, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану необхідно виділяти розділи, підрозділи та параграфи;

- бізнес-план повинен бути гарно оформлений, не містити граматичних та орфографічних помилок. Ідеальна форма – елегантна брошура, проспект, буклет;

  • бізнес-план має забезпечувати охорону комерційної інформації про суб’єкт бізнесу та його діяльність. Для цього потрібно жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступним тільки тим, кому треба таку інформацію знати;

  • бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може зацікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується).

Відомий фахівець у сфері підприємництва Г. Берл наводить рекомендації щодо того, яким повинен бути оптимальний за змістом та оформленням бізнес-план. Ці рекомендації затвердив трест ділових керівників дев’яти районів різних штатів США;

- обсяг – не більше 40 сторінок;

- кріплення – спіральне;

- на обкладинці – назва компанії;

- на титульному листі – назва компанії, адреса та номер копії;

- резюме на двох сторінках;

- далі подається перелік розділів;

  • в тексті наведені детальні відомості про провідних працівників та інвесторах;

  • наводяться відзиви консультантів з бухгалтерського обліку, юрисконсультів;

  • текст повинен бути віддрукований на правій частині сторінки. Ліва частина сторінки залишається пустою за виключенням невеликого параграфа з переліком особливостей тексту, який розміщений на правій частині сторінки. Тобто, прочитавши текст на лівій частині сторінки, зацікавлена особа має змогу одразу ж отримати повне уявлення про зміст всього розділу. Якщо це її зацікавило, тоді вона прочитає весь розділ.

Складовою частиною структури бізнес-плану є додатки. Додатки - це не регламентований за обсягом розділ бізнес-плану, в якому наведено інформацію, що деталізує, уточнює або підтверджує зміст основних розділів бізнес-плану. Посилання на всі документи, які містяться у додатках, мають бути зроблені в тексті бізнес-плану.

У додатки рекомендується виносити:

- первинні матеріали аналізу ринку;

- стислі біографічні відомості про власників бізнесу, ключових менеджерів, про їхні професійні обов’язки, особливі вміння та досягнення;

- словник технічних термінів;

  • детальну технічну характеристику продукту бізнесу;

  • схему виробничих процесів;

  • специфікації продукції;

  • рисунки, фотографії продукції, приміщень підприємства тощо;

  • рекламні матеріали; прейскуранти;

  • гарантійні листи, які підтверджують високу репутацію і надійність керівників підприємства (компанії);

  • організаційну схему управління підприємством;

  • юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).