План доходів і витрат підприємства на другий (третій) рік (з щоквартальним розподілом), грн.

Показники	Другий (або третій) рік				Всього за рік
	1-й квартал	2-й квартал	3-й квартал	4-й квартал
1. Загальний обсяг продажу виробів - ЗОП
2. Прямі витрати, у тому числі:
- основні матеріали
- допоміжні матеріали
- заробітна плата основних робітників
- додаткова заробітна плата робітників
- нарахування на заробітну плату робітників
- витрати на силову електроенергію
3. Операційні витрати, в тому числі:
- заробітна плата управлінського персоналу
- нарахування на заробітну плату
- рентні платежі
- комунальні послуги
- витрати на утримання офісу
- витрати на відрядження
- реклама
- страхові платежі
- послуги зовнішніх консультантів
- інші операційні витрати
4. Операційний прибуток: [ряд.1- (ряд.2 + ряд.)]
5. Сплата процентів за кредит
6. Прибуток до сплати податків: (ряд.4 -ряд.5)
7. Податок з прибутку
8. Чистий прибуток - ЧП (ряд.6 - ряд.7)

Завершується підрозділ „План доходів та витрат” розрахунком точки беззбитковості для кожного виробу, який планується виготовляти.

Точка беззбитковості характеризує таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу певного виду продукції підприємства повністю покривають витрати на її виробництво й реалізацію, тобто це така ситуація, коли підприємство не отримує прибутків, але не має і збитків. Таким чином, точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції певного виду має продати підприємство, щоб його витрати окупилися його доходами. Продаж кожної наступної одиниці продукції приноситиме підприємству прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу продукції нижче за рівень, визначений точкою беззбитковості, означає, що підприємство нестиме збитки.

Розрахунок точки беззбитковості ТБ здійснюється для кожного виду виробів, що виготовляє підприємство, за формулою:

де ОВ – загальновиробничі (операційні) витрати підприємства, грн.; Ц_р-кор – ціна реалізації продукції (виробу) і-го найменування без врахування податку на додану вартість:

Ц_р-кор = Ц_р × К_пдв,

де Ц_р – ціна реалізації одиниці продукції, виробу; грн.; К_пдв – коефіцієнт, який враховує відсутність податку на додану вартість; ПВ₁ – прямі витрати на виробництво одиниці продукції виробу, грн.

Рисунок 3. Розрахунок точки беззбитковості

У процесі обчислення точки беззбитковості підприємець має можливість моделювати різні ситуації (змінювати ціну одиниці продукції, рівень прямих та операційних витрат) і спостерігати, як такі зміни впливатимуть на прибуток підприємства.

Припустимо, що у підприємця є два варіанти реалізації підприємницької ідеї. Перший варіант є більш наукомістким та витратним. Він потребує 40000 гривень загальновиробничих (операційних) витрат, прямі витрати на виробництво одиниці продукції при цьому складуть 2,5 грн. Другий варіант є більш простим. Він потребує всього 20000 грн. загальновиробничих (операційних) витрат, а прямі витрати на виробництво одиниці продукції при цьому складуть 4,5 грн. Підприємець планує реалізувати 10000 одиниць продукції за ціною 10 грн. за штуку (без врахування ПДВ). Потрібно вибрати кращий варіант реалізації підприємницької ідеї.

Як в першому, так і в другому випадку загальний обсяг продажу продукції згідно зроблених прогнозів становитиме

ЗОП=10×10000 = 100000 грн.

Загальні витрати підприємства протягом даного періоду будуть дорівнювати 65000 грн.

Перший варіант: (ПВ+ОВ) = 2,5×10000 + 40000 = 65000 грн.

Другий варіант: (ПВ+ОВ) = 4,5 × 10000 + 20000 = 65000 грн.

Тобто виходить, що і в першому, і в другому випадках підприємець отримає (100000 - 65000) = 35 000 грн. прибутку, що говорить про рівноцінність цих варіантів. Але це не зовсім так. Справа в тім, що розрахунок точки беззбитковості дає інші результати:

Перший варіант: ТБ = 40000 / (10 – 2,5) = 5333 шт.;

Другий варіант: ТБ = 20000 / (10 – 4,5) = 3636 шт.

Це означає, що при реалізації першого варіанта підприємець почне отримувати прибутки після продажу 5333 штук виробів, а при реалізації другого варіанта вже після продажу 3636 штук виробів. За певних обставин другий варіант буде кращим, оскільки в першому випадку підприємець може і не дочекатись такого обсягу реалізації своєї продукції, при якому він почне отримувати прибутки.

Керуючись формулою, можна розрахувати таку ціну реалізації продукції (виробів), за якою б підприємець, при впевненості в тому, що він реалізує заплановану кількість продукції, отримає запланований прибуток.

Ціна реалізації одиниці продукції (товару) Ц_р^* (без врахування ПДВ) в цьому випадку повинна бути:

де ОВ – загальновиробничі (операційні) витрати, грн.; ПО_ПЛ – плановий операційний прибуток, який хоче отримати підприємець, грн.; ТБ_Г – кількість виробів, які гарантовано реалізує підприємець, шт.

Якщо повернутись до першого варіанта задачі, то у випадку, коли підприємець хоче отримати, наприклад, 10000 грн. прибутку і впевнений в реалізації всього 4000 шт. одиниць продукції, то він повинен реалізовувати власну продукцію за ціною (без врахування ПДВ):

План грошових надходжень і виплат (план руху готівки)

План доходів і витрат ще не гарантує стабільної платоспроможності підприємства. Річ у тім, що готівка (гроші в касі та на банківському рахунку підприємства) – це зовсім не те саме, що прибуток. Обсяги готівкових коштів змінюються лише тоді, коли підприємство фактично отримує платежі або коли здійснює якісь виплати.

Продаж товарів (послуг) підприємства не завжди означає миттєве надходження грошей у касу або на рахунок підприємства. Оплата купленої продукції звичайно здійснюється не одразу, через певний час. З іншого боку, саме підприємство розраховується за рахунками не в момент їхнього надходження, а трохи пізніше. Навіть тоді, коли підприємство і не має проблем зі збутом своєї продукції, виникає потреба в короткострокових кредитах для покриття поточних витрат підприємства.

Щоб гарантувати надійну роботу підприємства, складається план грошових надходжень та виплат. Головне завдання розробки плану полягає в узгодженні у часі грошових надходжень і виплат для забезпечення ліквідності підприємства в плановому періоді, тобто забезпечення постійної наявності на рахунку підприємства коштів, достатніх для розрахунків за його зобов’язаннями.

План грошових надходжень і виплат дає змогу:

• визначити періоди, коли підприємство відчуватиме дефіцит або надлишок готівки;

• обчислити, скільки коштів потрібно позичити на ці періоди;

• показати, на що ці кошти буде витрачено;

• з’ясувати, коли треба повертати позичені кошти.

План грошових надходжень і виплат складається на такі самі терміни, що й план доходів і видатків, тобто на три роки: на перший рік із помісячним розподілом (таблиця 28), а на другий та третій роки – з поквартальним розподілом (таблиця 29).

Щоб скласти план грошових надходжень і виплат, необхідно:

а) визначити готівкові кошти, що будуть у розпорядженні підприємства на початок розрахункового періоду, наприклад, на початок першого місяця (для другого, третього і подальших місяців ця сума являтиме собою готівкові кошти на кінець попереднього місяця);

б) обчислити загальну суму всіх передбачуваних грошових надходжень на підприємство протягом кожного місяця (надходження від продажу продукції чи надання послуг; кошти, отримані від дебіторів; готівка від продажу акцій; кошти, які власники додатково інвестують у підприємство; отримані кредити тощо);

в) розрахувати загальну суму всіх обов’язкових платежів підприємства протягом кожного місяця (перелік усіх платежів достатньо широкий, у процесі розрахунків важливо не пропустити жодного з них;

г) визначити чистий потік готівки за кожний місяць як різницю між загальною сумою всіх передбачуваних грошових надходжень і загальною сумою всіх обов’язкових платежів підприємства за місяць. Якщо грошові надходження за місяць перевищують платежі, то підприємство має додатній потік готівки. Якщо грошові надходження за місяць менші за платежі, то підприємство має від’ємний потік готівки, який прийнято записувати в плані руху готівки у круглих дужках;

д) розрахувати суму готівкових коштів на кінець кожного місяця. Для цього до готівкових коштів на початок місяця додають додатній потік готівки або вираховують від’ємний потік готівки за відповідний місяць.

Таблиця 28.