Плановий баланс підприємства (на 31 грудня 20….. Року)

Активи	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Необоротні (або постійні) активи:
Земля
Будівлі та споруди за виключенням нарахованої амортизації (залишкова вартість споруд)
Обладнання за виключенням нарахованої амортизації (залишкова вартість обладнання)
Нематеріальні активи за мінусом старіння
Довгострокові фінансові інвестиції
Інші
Усього за розділом 1 – загальні постійні активи
2. Оборотні (поточні) активи:
Готівка
Ринкові цінні папери
Матеріальні запаси
Товари на складі
Інші поточні активи
Усього за розділом 2 – загальні поточні активи
БАЛАНС

Пасиви	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Власний капітал:
Статутний капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток
Інші
Усього за розділом 1 – загальні зобов’язання перед власниками
2. Цільове фінансування
Усього за розділом 2
3. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові зобов’язання перед банками
Довгострокові фінансові зобов’язання
Інші довгострокові зобов’язання
Усього за розділом 3 – довгострокові зобов’язання
4. Поточні зобов’язання (поточні пасиви):
Кредиторська заборгованість
Заборгованість податковим органам
Видатки, що нараховані до виплати
Інші поточні пасиви
Усього за розділом 4 – поточні пасиви
БАЛАНС

Баланс потребує вертикального розміщення інформації: верхня частина – активи, нижня частина – пасиви.

Активи - це майно й ресурси, які має підприємство у своєму розпорядженні і завдяки яким створюється його прибуток. При цьому розрізняють поточні та постійні активи. Поточні активи – це ресурси підприємства, які відносно швидко можуть бути переведені в готівку. До поточних активів, зокрема, належать:

• готівка – гроші в касі та на банківському рахунку;

• ринкові цінні папери – акції, облігації, інші цінні папери;

• дебіторська заборгованість – кошти, які підприємству заборгували споживачі його продукції (послуг);

• матеріальні запаси – вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальні вироби, готової, але ще не реалізованої продукції тощо;

- попередньо сплачені витрати – рентні платежі, страхові внески, авансові платежі за товари й послуги іншим підприємствам;

Постійні активи – це ресурси підприємства, які не можуть бути швидко трансформовані в готівку. До постійних активів належать: земля, будівлі та споруди, обладнання. Слід зауважити, що всі ці постійні активи за винятком вартості землі, відображаються в балансі за залишковою вартістю (початкова вартість мінус нарахована амортизація).

До постійних активів належать також і нематеріальні активи. Так само як і інші постійні активи, нематеріальні активи здатні принести підприємству дохід. Проте для них характерні відсутність матеріальної основи отримання доходу та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання.

Пасиви – це сума зобов’язань підприємства перед кредиторами, іншими підприємствами, організаціями, банками, власниками бізнесу. Пасиви поділяють на поточні та довгострокові.

Поточні пасиви – це зобов’язання підприємства, які мають бути сплачені протягом одного фінансового року. До поточних пасивів, зокрема, належать:

• кредиторська заборгованість підприємства – кошти, які підприємство заборгувало своїм постачальникам, придбавши їх товари (послуги) в кредит;

• заборгованість податковим органам. Підприємство регулярно отримує прибуток від реалізації своєї продукції (послуг). Але податки підприємство сплачує в певні, заздалегідь визначені строки. Через це підприємство практично завжди виступає як боржник податкових органів;

• видатки, що нараховані до виплати – це різноманітні вже нараховані, але ще не сплачені виплати (нарахована, але не виплачена заробітна плата персоналу підприємства, проценти по кредитах, страхові, пенсійні нарахування тощо).

Довгострокові пасиви – це зобов’язання підприємства, термін погашення яких перевищує один фінансовий рік:

- векселі до оплати – це кошти, які підприємство позичило в банків, інших підприємств, приватних осіб під письмове зобов’язання – вексель;

- кредити, отримані під заставу майна та гарантії інших осіб.

Зобов’язання перед власниками – це власні кошти підприємства:

• статутний капітал – це кошти, внесені засновниками для розвитку бізнесу. Для акціонерного товариства це буде акціонерний капітал – вартість фактично реалізованих акцій (звичайних та привілейованих). Акціонерний капітал формується за рахунок коштів засновників підприємства, їхніх подальших внесків, а також внесків інших акціонерів;

• нерозподілений прибуток – це та частина прибутку, яка може бути інвестована в розвиток бізнесу підприємства. Нерозподілений прибуток – це прибуток, що залишається після відрахування з доходу податку на додану вартість та податку на прибуток, а також виплат дивідендів (для акціонерного товариства).

Плановий баланс на момент започаткування бізнесу підприємства скласти порівняно легко, оскільки він відбиває потреби підприємства у стартовому капіталі. Конкретно він показує:

• як передбачається залучити необхідний капітал (довгострокові зобов’язання та зобов’язання перед власниками);

• на що залучені кошти передбачається витратити, тобто які саме активи будуть придбані.

Планові баланси на другий і третій роки безпосередньо залежать від балансу на перший рік і очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства у відповідні періоди.

У текстовій частині даного підрозділу подаються пояснення, які розшифровують припущення щодо окремих статей планового балансу.

Розрахунок очікуваних фінансових результатів (показників)

План доходів і витрат, план руху готівки та плановий баланс містять певну інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства. Разом з тим, будь-який узятий окремо показник має певну невизначеність. Проте, коли ці показники розглядати у співвідношенні один з одним, з’являється можливість точніше оцінити фінансовий стан підприємства. Ще детальнішу картину майбутньої фінансової діяльності підприємства можна отримати, аналізуючи одночасно показники планового балансу, плану доходів і витрат та плану руху готівки. Це робиться шляхом розрахунку певних фінансових коефіцієнтів.

З метою привертання уваги зацікавлених осіб до бізнес-проекту у фінансовому плані, зазвичай, наводяться розрахунки та співвідношення основних фінансових коефіцієнтів. Всі фінансові коефіцієнти бажано згрупувати у три групи:

1. коефіцієнти, що відбивають інтереси короткострокових кредиторів;

2. коефіцієнти, що відбивають інтереси довгострокових кредиторів (інвесторів);

3. коефіцієнти, що відбивають інтереси власників підприємства.

Зрозуміло, що ймовірність реалізації підприємницького проекту буде тим вищою, чим повніше будуть відображені інтереси всіх зацікавлених осіб.

Так, короткострокових кредиторів, насамперед, цікавить ліквідність підприємства (здатність підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання. Ліквідність – це спроможність активів підприємства перетворюватися в готівку, яка і є абсолютно ліквідним засобом). Недостатня ліквідність може зробити неможливими оплату рахунків, купівлю сировини, матеріалів, сплату податків тощо. Недостатня ліквідність зменшує здатність підприємства виконувати свої короткострокові грошові зобов’язання.

Фінансові коефіцієнти, що відображають інтереси короткострокових кредиторів:

• чистий оборотний капітал – це кошти, які є в даний час в розпорядженні підприємства. Чим їх більше, тим більше можливостей для розвитку бізнесу. Чистий оборотний капітал створюється за рахунок довгострокових джерел і не потребує повернення найближчим часом. Вартість чистого оборотного капіталу О_к розраховується:

О_к= ПА - ПП,

де ПА – вартість поточних активів, грн.; ПП – вартість поточних пасивів, грн.

• коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт термінової ліквідності;

Коефіцієнт поточної ліквідності К_{пот.лікв} показує, яку частку своїх короткострокових зобов’язань підприємство може покрити за рахунок реалізації поточних активів. Коефіцієнт поточної ліквідності К_{пот.лікв.} розраховується

К_{пот.лікв.}= ПА / ПП.

п

Вважається прийнятним, коли К_{пот.лікв.} > 1.

Коефіцієнт термінової ліквідності К_{термін.лікв.} показує, яку частку своїх короткострокових зобов’язань підприємство може покрити за рахунок реалізації найліквідніших поточних активів. Коефіцієнт термінової (миттєвої) ліквідності К_{термін.лікв.} розраховується за формулою:

де МЗ - вартість матеріальних запасів, грн.

Зрозуміло, що значення К_{термін.лікв.} буде меншим за К_{пот.лікв.}.

Довгострокових кредиторів (інвесторів), насамперед, цікавить платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства виконувати свої довгострокові зобов’язання в міру настання строків платежів.

Фінансові коефіцієнти, що відображають інтереси довгострокових кредиторів (інвесторів):

- коефіцієнт заборгованості;

- коефіцієнт співвідношення довгострокових боргів і власного капіталу.

Коефіцієнт заборгованості К_{заборгов} характеризує частку залучених ресурсів (коштів) у загальній сумі активів підприємства. Цей показник визначає фінансову стійкість підприємства. Бажано, щоб цей показник не перевищував 0,5. В іншому випадку можливості для залучення додаткового капіталу підприємством суттєво зменшуються. Коефіцієнт заборгованості К_{заборгов} розраховується за формулою:

К₃= З / А

де 3 – загальна сума довгострокових зобов’язань (боргів) та поточних зобов’язань (поточних пасивів), грн.; А – вартість активів, грн.

Коефіцієнт співвідношення довгострокових боргів і власних коштів К_сп показує здатність підприємства повернути довгострокові борги та відшкодувати можливі збитки за рахунок власного капіталу. Бажано, щоб К_сп був меншим за 0,25 і розраховується:

К_сп= ДЗ / ВК

де ДЗ – сума довгострокових зобов’язань, грн.; BK – вартість власного капіталу, грн.

Власників бізнесу, насамперед, цікавить ефективність функціонування підприємства, його здатність забезпечити отримання значних дивідендів (або процентів) на вкладений капітал. Основні фінансові показники, які цікавлять власників бізнесу і які об’єднані в групу показників рентабельності, відносяться:

• коефіцієнт валового (загального) прибутку;

• коефіцієнт операційного прибутку;

• коефіцієнт чистого прибутку;

• окупність інвестицій;

• окупність власного капіталу.

Коефіцієнт валового прибутку К_вп показує рівень прибутковості на кожну гривню обсягу продажу підприємства. Цей показник характеризує потенційну дохідність підприємства і розраховується:

де ЗОП – загальний обсяг продажу, грн.; ПВ – прямі витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції, грн.

Коефіцієнт операційного прибутку К_оп показує прибутковість виробничої діяльності підприємства, оскільки на нього не впливають особливості чинної системи оподаткування. Коефіцієнт операційного прибутку розраховується:

де ПО – величина операційного прибутку, грн.; ОВ – загальна величина операційних витрат, грн.

Коефіцієнт чистого прибутку К_чп є основним показним рентабельності, оскільки характеризує реальну прибутковість діяльності підприємства. Коефіцієнт К_чп розраховується:

де ЧП – загальна величина чистого прибутку, грн.

Коефіцієнт окупності інвестицій Т_ок(і) показує ступінь ефективності використання чистого прибутку для розвитку підприємства. Коефіцієнт Т_ок(і) розраховується:

де А – загальна вартість активів, грн.

Коефіцієнт окупності власного капіталу Т_ок(вк) дає змогу оцінити прибутковість вкладання коштів у започаткований бізнес. Коефіцієнт Т_ок(вк) розраховується за формулою:

Т_ок(вк)=ЧП / ВК

де ВК – вартість власного капіталу, грн.

Нормативні значення окремих фінансових коефіцієнтів, що відображають інтереси власників бізнесу, наведено в таблиці 31.

Таблиця 31