- •Заняття 2-3. Теоретичні основи бізнес-планування.
- •Типова структура бізнес-планів виробничого і торговельного підприємств
- •Заняття 4. Початкова стадія розробки бізнес-плану
- •Заняття 5. Підготовча стадія розробки бізнес-плану
- •Матриця конкурентного профілю
- •Баланс сильних та слабких сторін підприємства
- •Результати swot-аналізу
- •Заняття 6. Розробка розділу «галузь, підприємство та його продукція»
- •Інформація про конкурентів
- •Матриця вибору місцезнаходження підприємства
- •Порівняльний аналіз ринкових стратегій найближчих конкурентів
- •Заняття 8. Розробка розділу «маркетинг-план»
- •Порівняння власного продукту з продуктами конкурентів
- •Види та випадки застосування знижок цін
- •Бюджет витрат на рекламну діяльність підприємства
- •Бюджет витрат на маркетингову діяльність підприємства
- •Заняття 9. Розробка розділу «виробничий план»
- •Трудомісткість річної виробничої програми, нормо-годин
- •Розрахунок необхідної кількості робочих місць
- •Обладнання, машини та устаткування
- •Сировина, матеріали та комплектувальні вироби
- •Відомість основних робітників на підприємстві
- •Відомість допоміжних робітників підприємства
- •Штатний розпис керівників інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу
- •Потреба підприємства в персоналі (за рік) та його вартість
- •Матриця управлінських здібностей
- •Заняття 11-12. Розробка розділу «оцінка ризиків»
- •Види ризиків та причини їх виникнення
- •Види ризиків та способи мінімізації їх наслідків
- •Розподіл доходу проекту за ймовірністю одержання
- •Розрахунок середнього очікуваного значення npv для двох проектів
- •Заняття 13-14. Розробка розділу «фінансовий план»
- •1. Самого підприємця:
- •2. Потенційних інвесторів та кредиторів:
- •Прогноз обсягів продажу продукції на перший рік (з помісячним розподілом), грн.
- •Прогноз обсягів продажу продукції на другий (третій) рік (з поквартальним розподілом), грн.
- •Розрахунок загальних витрат на основні, допоміжні матеріали та комплектувальні вироби (покупні напівфабрикати)
- •Витрати на основну заробітну плату основних робітників
- •План доходів і витрат підприємства на перший рік (з помісячним розподілом), грн.
- •План доходів і витрат підприємства на другий (третій) рік (з щоквартальним розподілом), грн.
- •План грошових надходжень і виплат на перший рік (з помісячним розподілом), грн.
- •Плановий баланс підприємства (на 31 грудня 20….. Року)
- •Нормативні значення окремих фінансових коефіцієнтів
- •Заняття 15. Розробка розділів «резюме» та «зміст»
Інформація про конкурентів
Фірма-конкурент |
Обсяг продажу |
Прибутки |
Рік заснування |
Умови оплати |
Спосіб торгівлі |
Інше |
«А» |
12 млн.грн. |
900 тис.грн. |
1995 |
Передоплата |
Власні продавці |
|
«Б» |
10 млн.грн. |
500 тис.грн. |
2000 |
Аванс |
Через посередників |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Другим підрозділом даного розділу бізнес-плану є визначення цільового ринку підприємства. Цільовий ринок – це та специфічна група споживачів, їх місцезнаходження та кількість, на яку буде орієнтуватись саме ваш бізнес. Цільовий ринок - це мета всіх зусиль підприємця та його досліджень у бізнесі.
Процедура визначення цільового ринку підприємства складається:
-
сегментація ринку;
-
порівняльна оцінка привабливості кожного із виділених сегментів ринку;
-
вибір найкращого, потенційно привабливого та найбільш прибуткового сегменту ринку.
Кожний сегмент ринку має відповідати таким вимогам:
-
відбивати особливі потреби споживачів (клієнтів);
-
становити практичний інтерес для передбачуваного бізнесу;
-
бути досяжним, тобто мають існувати реальні можливості контактів з кожною групою споживачів (клієнтів);
-
бути однорідним за потребами, пріоритетами, звичками, купівельною спроможністю споживачів (клієнтів).
Сегментацію ринку можна здійснювати за різними ознаками. Якщо продукт бізнесу розрахований на споживчий ринок (фізичних осіб), то такими можуть бути ознаки:
а) географічні;
б) демографічні;
в) соціально-економічні;
г) культурні;
д) особисті.
Коли продукт бізнесу призначений для виробничого споживання, тоді в процесі сегментації ринку використовують інші критерії:
-
тип підприємства;
-
організаційно-правова форма підприємства;
-
циклічність ділової активності;
-
обсяги мінімальних партій поставок продукції;
-
мотиви, якими керуються споживачі (клієнти), приймаючи рішення про купівлю (ціна, якість, термін доставки, сервіс, особисті контакти) тощо.
Після проведення сегментації ринку продукції переходять до порівняльної оцінки привабливості кожного із виділених сегментів ринку для вашого підприємства (бізнесу). Для цього необхідно дати порівняльну оцінку привабливості кожного з виділених сегментів ринку, вибрати серед них такі, які відкривають найкращі перспективи для вашого підприємства. Тобто потрібно знайти відповіді на запитання: який з цих сегментів ринку має першорядне значення для вашого підприємства і чому. Оцінка сегментів ринку може здійснюватися за такими напрямками:
-
відповідність цілей підприємства можливостям, які відкриваються в кожному із сегментів ринку;
-
сильні та слабкі сторони вашого підприємства стосовно кожного сегмента ринку (фінансові можливості підприємства, кваліфікація і ресурси у сфері маркетингу, виробничий досвід, конкурентні переваги продукту підприємства тощо);
-
кількість ресурсів (коштів), необхідних для розробки продукту та його рекламування в кожному із сегментів;
-
можливість створення мережі торгових представників для кожного із сегментів;
-
сильні та слабкі сторони конкурентів та їх позиція на ринку в кожному із сегментів;
-
динаміка попиту на продукцію підприємства в кожному сегменті (попит зростає, стабілізується, зменшується);
-
можливості захопити певну частку ринку в кожному із сегментів тощо.
При вивченні попиту доцільно визначити еластичність попиту на продукцію підприємства залежно від різних факторів і, насамперед, від ціни. Еластичність попиту Еп на продукцію можна розрахувати за формулою:
де П – це можливий приріст попиту на продукцію, в %; Ф – зниження ціни на одиницю продукції, в %; Ф – ціна одиниці продукції, грн.; П – обсяг попиту, шт.
Якщо Еп = Ф/П, то це означає, що величина попиту на продукцію змінюється пропорційно зміні ціни на цю продукцію, тобто при зменшенні ціни на певну відносну величину величина попиту на цю продукцію збільшиться на таку ж величину.
Якщо Еп > Ф/П, то це означає, що величина попиту на продукцію буде збільшуватись швидше, ніж буде зменшуватись ціна на цю продукцію.
Якщо Еп < Ф/П, то це означає, що величина попиту на продукцію буде збільшуватись повільніше, ніж буде зменшуватись ціна на цю продукцію.
Знаючи коефіцієнт еластичності попиту на продукцію в тому чи іншому сегменті ринку, можна приймати кваліфіковані комерційні рішення щодо визначення цін на продукцію та обсягів її виробництва на перспективу.
На основі оцінки сегментів ринку здійснюється вибір найкращого, потенційно найприбутковішого сегменту ринку вашого підприємства, тобто визначається певна група споживачів, па яких підприємство буде орієнтуватись у своїй діяльності.
Після визначення цільового ринку підприємства (бізнесу) переходять до вибору місця розташування вашого підприємства. Вибір території для розміщення бізнесу є дуже важливою проблемою, особливо для торговельного, ресторанного бізнесу чи сфери послуг. Коли вже вибрано місце для бізнесу, то потім дуже важко або навіть неможливо його пересунути (налагоджена інфраструктура, великі витрати тощо). Тому обґрунтування рішення щодо місцезнаходження підприємства (бізнесу) є обов’язковим елементом будь-якого бізнес-плану.
Кожна сфера бізнесу має специфічні критерії вибору розміщення підприємства. Спочатку здійснюється вибір найкращого регіону країни, для чого враховують демографічну ситуацію, перспективи зростання економічного потенціалу в регіонах тощо.
Далі здійснюють вибір найкращої області в вибраному регіоні, для чого враховують наявність споживачів даної продукції, наближеність до джерел постачання сировини та матеріалів, наявність трудових ресурсів, рівень оплати пращ, діловий клімат для розвитку даного виду бізнесу тощо.
Далі переходять до вибору найвигіднішого населеного пункту в області, для чого враховують конкурентну ситуацію в області, можливості транспортних комунікацій, рівень забезпеченості підприємств комунальними послугами тощо.
І, нарешті, здійснюють вибір найкращого місця розміщення підприємства в даному населеному пункті, для чого враховують такі фактори, як можливості будівництва приміщень або їх оренди, величина витрат на будівництво або оренду приміщень, експлуатаційні витрати, вартість комунальних послуг, можливості та перешкоди для пересування споживачів (клієнтів) та інші фактори.
На практиці для обґрунтування вибору конкретного місця розміщення підприємства часто використовують спеціальну матрицю (див. таблицю 7), в якій зазначають можливі місця розташування бізнесу: місце «А», місце «Б», місце «В» та інші. Потім визначають основні фактори, які впливають на розміщення підприємства в даній сфері бізнесу. Для кожного з цих факторів, залежно від їхньої важливості, встановлюється певний ваговий коефіцієнт (сума коефіцієнтів вагомості має дорівнювати одиниці). Далі визначають рейтинг відповідного фактора на місцезнаходження підприємства за певною школою. Наприклад, шкала може бути від „1» (дуже незначний вплив фактора) до „4» (дуже значний вплив фактора). Множенням коефіцієнта вагомості на встановлений рейтинг визначають загальну оцінку для кожного фактора. Сума загальних оцінок за сукупністю факторів дає змогу визначити оптимальне місце розміщення підприємства.
Таблиця 7.