- •Блок і: загальна частина
- •Тема 1: поняття та система екологічного права україни
- •1. Поняття екологічного права
- •2. Історія розвитку екологічного права
- •3. Предмет екологічного права
- •4. Метод екологічного права
- •5. Засади екологічного права
- •6. Система екологічного права
- •Тема 2: джерела екологічного права україни
- •7. Система джерел екологічного права
- •II. За предметом:
- •II. За правовою силою:
- •III. За спеціалізацією:
- •IV. За способом правового регулювання:
- •V. За ступенем систематизації:
- •8. Положення Конституції України які мають екологічне значення
- •9. Характеристика Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.
- •10. Природоресурсні кодекси як джерела екологічного права
- •Тема 3: екологічні правовідносини
- •11. Екологічні правовідносини
- •12. Екологічна правосуб'єктність
- •13. Об'єкти екологічних правовідносин
- •14. Як розмежовуються природні об'єкти екологічного, цивільного та аграрного права?
- •15. Зміст екологічних правовідносин
- •16. Еколого-правове становище людини
- •17. Підстави виникнення та припинення екологічних правовідносин
- •Тема 4: правове регулювання використання природних ресурсів
- •18. Поняття використання природних ресурсів
- •19. Розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів
- •20. Загальне використання природних ресурсів
- •21. Поняття та види правових форм використання природних
- •22. Спеціальне використання природних об'єктів на праві .-- власності
- •23. Спеціальне використання природних об'єктів на праві постійного природокористування: безоплатного і платного
- •24. Спеціальне використання природних об'єктів на праві тимчасового безоплатного природокористування
- •27. Еколого - правові сервітути
- •28. Емфітевзис
- •29. Суперфіцій
3. Предмет екологічного права
Предметом екологічного права є суспільні екологічні відносини, що врегульовані нормами екологічного права. Суспільними екологічними відносинами є відносини між людьми з приводу природи. Ці суспільні відносини поділяються натри групи:
а) природоресурсні - щодо охорони та раціонального використання окремих видів природних ресурсів;
б) природоохоронні - щодо охорони особливо цінних та унікальних природних комплексів;
в) із забезпечення екологічної безпеки - щодо убезпечення від окремих екологічних загроз (ядерної, хімічної, біологічної, надзвичайних екологічних ситуацій тощо).
4. Метод екологічного права
Методом екологічного права є сукупність способів, прийомів та засобів регулювання екологічних правовідносин. Метод екологічного права характеризується як комплексний. Він поєднує в собі:
а) метод публічного права (імперативний) - метод наказів, заборон, владних приписів (наприклад: заборона завдання шкоди довкіллю згідно зі ст. 66 Конституції України);
б) метод приватного права (диспозитивний) - метод рівності сторін, дозволів, рекомендацій (наприклад: частина друга ст. 13 Конституції проголошує право кожного громадянина здійснювати використання природних ресурсів).
Однак імперативна складова в еколого-правовому методі переважає, позаяк екологічний інтерес відноситься здебільшого до публічного інтересу (інтересу всієї нації), а не приватного інтересу (інтересу окремих осіб).
5. Засади екологічного права
Правові засади - це основні положення права, які можуть бути як закріпленими у нормативних актах (правові принципи), так і неписаними джерелами права (загальні засади права). Вони є ідеями, що визначають загальні напрямки правового регулювання екологічних правовідносин. Відносяться до норм твердого права, є підґрунтями правової системи. Засади мають пріоритет (переважну правову силу) перед усіма іншими нормами екологічного права. Вони визначають спосіб (напрям) тлумачення правових норм. Загальні засади права: справедливості, добросовісності, розумності, спрямованості на добро тощо є застосовними ідо екологічного права. Писані засади екологічного права (принципи) містяться у ст. З Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»:
— пріоритетність вимог екологічної безпеки;
— обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів;
— гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я
людей;
— запобіжний характер заходів щодо охорони довкілля;
— екологізація матеріального виробництва;
— збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів та комплексів;
— науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів;
— обов'язковість екологічної експертизи;
— гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан довкілля;
— формування у населення екологічного світогляду;
— науково обґрунтоване нормування впливу господарської діяльності на довкілля;
— безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів;
— стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища;
— поєднання заходів стимулювання та відповідальності у справі охорони довкілля;
-
розв'язання проблем охорони довкілля на основі широкої міжнародної співпраці.