Розділ 1.

1.1.Характеристика господарства

ТОВ “Агро Світ” знаходиться на території с.Грузьке Конотопського району Сумської області. Дане господарство спеціалізується на вирощуванні різноманітних злакових культур, олійних, цукрового буряку та багаторічних трав, а також на виробництві м’ясо-молочної продукції.

Територія даного господарства оснащена спеціальними будівлями для зберігання мінеральних та органічних добрив, сільськогосподарської продукції, утримання м’ясо-молочного скоту. Також в ТОВ “Агро Світ” працює обслуговуючий персонал з обслуговування полів, будівель та м’ясо-молочного комплексу. На території господарства знаходиться машинно-тракторна бригада, спрямовані для доставки та розвезення різноманітної продукції та різноманітних робіт на полях, з метою отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур.

На території господарства для зберігання мінеральних добрив відведені спеціальні обладнані склади. Підлога в них асфальтована. Кожен різновид добрива зберігається окремо. Добрива в мішках зберігаються в купах, висота яких визначається в залежності від вологості добрива і здатності до злежування. Кожен вид добрива, вміст діючої речовини та вологість (%) відмічаються на табличці, яка знаходиться поряд з купою.

Гній у господарстві зберігається у спеціальних польових буртах і гноєсховищах. Гноєсховища розміщуються на відстані 40-60м від приміщень з худобою і не ближче ніж на 200м від житлових будівель. У заглиблених гноєсховищах гній розкладається повільніше, азот витрачається менше, що супроводжує кращу його якість. Гній закладають згідно розробленої технології: спочатку укладають першу полосу уздовж всієї стіни гноєсховища (3м шириною і не менше 1м висоти), де споруджений колодязь для гноївки. Укладають гній штабелями один поруч з іншим доки не заповниться усе гноєсховище. Закінчивши укладання, штабелі зверху вкривають соломою або ґрунтом і зберігають до періоду внесення.

Дані про землекористування господарства детально представлені в табл.1.

Таблиця 1

Землекористування господарства на 1.01.2007 р.

Угіддя	Площа, га
Площа землекористування, всього	3556,6
Сільськогосподарські угіддя	3536,3
з них: орної землі	3414,3
природних луків	63,0
пасовищ	59,0
Сади і ягідники	13,0
Інші угіддя	7,0
Площа ріллі в усіх сівозмінах	3414,3
В т.ч.: в польовій сівозміні №1	741,5
в польовій сівозміні №2	732,1
в польовій сівозміні №3	796,5
в польовій сівозміні №4	847,2
У кормовій сівозміні	297,0
В овочевій сівозміні	-
У ґрунтозахисній сівозміні	-

ТОВ “Агро Світ” розташоване в другому агрокліматичному районі Сумської області, що характеризується помірним кліматом з теплим літом при значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами.

Сума позитивних температур за період, коли середньодобова температура буває вище 10° складає 2510°. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою вище 10° дорівнює 1,1-1,2.

Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, абсолютний мінімум температури повітря мінус 32,9° спостерігався в 1956 році в лютому і мінус 33,5° у 1964 році в березні. Зима звичайно настає в другій декаді листопада. Стійкий сніжний покрив згідно середньо багаторічними даними встановлюється в середині грудня. Тривалість періоду зі стійким сніжним покривом складає в середньому 103 дня. Висота сніжного покриву досягає в середньому 20 см, максимальна висота - 44 см, а мінімальна - 5 см. Розподіл снігу на більшій частині території нерівномірний.

Максимальна глибина промерзання на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна - 40 см, середня - 88 см.

У вигляді снігу випадає 30-35 % річних опадів, що при сприятливих умовах водопоглинання створюють значні запаси продуктивної вологи в ґрунті й забезпечують формування високого врожаю.

Сама низька температура на глибині залягання вузла кущіння озимих досягає в окремі роки мінус 17°, що нерідко приводить до загибелі озимих. Повторюваність температури повітря мінус 25-28° у окремі роки в січні і лютому складає 25%, в березні і грудні 10%, а повторюваність небезпечної для озимих культур температури ґрунту на глибині вузла кущіння (мінус 15° і нижче) дорівнює 18-22%.

Зима сніжна, характеризується хитливою погодою. Поряд з низькими негативними температурами від мінус 25° до мінус 37° мають місце часті відлиги з температурою +4°, +5°. Часто при відлигах спостерігається випадання дощу. В окремі роки за зимовий період буває 30-33 дні з відлигами. Повторюваність відлиг тривалістю 10 днів і більш складає не менше 50%, вони майже завжди приводять до сходу сніжного покриву будь-якої висоти. Часті відлиги взимку при глибокому промерзанні ґрунту іноді приводять до застою талих вод на слабостічних ділянках рельєфу й утворенню крижаної кірки, що несприятливо позначається на перезимівлі озимих. Із різних видів крижаної кірки найбільш небезпечною є притерта (утворена безпосередньо на поверхні ґрунту при сніготаненні), яка при тривалому заляганні приводить до загибелі озимих. В окремі роки тривалість залягання крижаної кірки може коливатися від 10 до 13 декад.

Довжина без морозного періоду складає близько 155 днів.

Початком весни вважається дата стійкого переходу середньодобової температури через 0° убік підвищення. Сама рання дата переходу температури спостерігається в першій п'ятиденці березня. На початку весни, у зв'язку зі значним прогріванням повітря відбувається руйнування стійкого сніжного покриву.

Відтавання ґрунту по всьому горизонту настає приблизно через два-три тижня після того, як зійде сніг. У цей період спостерігається найбільше зволоження ґрунту. Спілість ґрунту (м’яко пластичний стан) настає зазвичай після переходу середньої добової температури повітря через 5°. Такий перехід спостерігається на початку квітня.

Кількість днів із середньою температурою вище 5° досягає 199, з температурою вище 10° - 156. Останні весняні заморозки в повітрі спостерігаються в третій декаді квітня, в окремі роки - травня.

Перехід середньодобової температури через +5° відповідає початку літнього періоду, тривалість якого в середньому складає 114 днів.

Абсолютний максимум температури повітря 38° зареєстрований у серпні. Заморозки в літній період спостерігаються дуже рідко. Найнижча температура повітря влітку відзначалася в 1966 році в третій декаді серпня, плюс 1,2°.

В літній період характерне випадання злив. Рясні дощі часто спостерігаються одночасно з іншими небезпечними явищами: грозою, градом. Зливи разом із грозою і градом спостерігаються в 20% випадків і тільки в 2% випадків вони супроводжувалися сильними вітрами.

Середньорічна кількість опадів складає 510 мм.

Для забезпечення нормальних сходів і кущіння озимої пшениці такі запаси продуктивної вологи вважаються задовільними.

Збіг випадання найбільшої кількості опадів (табл.6) з максимальним ростом цукрового буряка й інших культур сприятливо позначається на формування їхнього врожаю.

У середньому за рік у районі переважають вітри південно-західного (16%) і південно-східного (15%) напрямків. Середня швидкість вітру 3,8 м/сек., число днів із сильним вітром більше 15 м/сек. за рік - 10. У літньо-осінній період переважають вітри північно-східного напрямку. В окремі роки суховійні вітри сильно висушують ґрунт, знижують врожай основних сільськогосподарських культур.

Відносна вологість повітря при цьому знижується до 30%. За вегетаційний період кількість днів з посухами, при яких в рослинах порушується водяний режим, досягає 5-15, а в окремі роки від 17 до 34 днів. Імовірність років з посухами зустрічається до 4 разів на протязі 10 років, а дуже інтенсивні бувають один раз у 15-20 років.

Середня відносна вологість повітря, в основному, коливається від 45 до 67%.

Осінь починається з переходу середньодобової температури повітря через 15° убік зниження, що буває звичайно на початку вересня (див.табл.5).

Тривалість осені в середньому складає близько 70 днів.

Перші осінні заморозки настають на початку жовтня з коливаннями між 11 вересня і 27 жовтня. На знижених елементах рельєфу заморозки більш часті і тривалі в зв'язку зі скупченням у них холодних мас повітря. Восени зростає імовірність випадання опадів, однак кількість їх у порівнянні з літнім зменшується і складає 121 мм (див. табл.7). Зменшується кількість зливових опадів, починають переважати опади обложного характеру у вигляді мряки і дощу. Наприкінці осені опади можуть випадати у виді снігу.

Перехід середньодобової температури повітря через 0° убік зниження приймається за кінець осені, що буває звичайно в середині листопада (див. табл.5).

В цілому сукупність кліматичних факторів у районі розташування господарства сприятлива для вирощування сільськогосподарських культур, оброблюваних у господарстві.

Урожайність сільськогосподарських культур отримана за останні три роки наведена в табл.2.

Таблиця 2

Урожай сільськогосподарських культур у господарстві за останні три роки, ц/га

Культура	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Середня за 3 роки	Планова врожайність на рік складання плану удобрення в сівозміні
Озима пшениця	29,2	29,4	30,2	29,6	35,5
Озиме жито	29,5	29,1	29,8	29,3	35,2
Ячмінь	27,5	26,7	27,8	27,3	32,8
Овес	20,9	21,4	23,2	21,8	26,2
Горох	19,3	18,8	20,4	19,5	23,4
Гречка	12,4	9,8	8,6	10,1	12,1
Кукурудза на зерно	41,8	40,8	42,3	41,6	49,9
Цукрові буряки	177,4	188,4	195,7	187,2	224,6
Соняшник	14,1	16,8	15,3	15,4	18,5
Кукурудза на силос	201,1	223,4	217,2	210,6	252,7
Однорічні трави	124,3	122,7	126,1	124,4	149,3
Багаторічні трави	61,8	60,1	65,3	62,4	74,9

Згідно з даними, приведеними в табл. 2, видно, що урожайність культур, які вирощуються у даному господарстві порівняно невисока. Вона також коливається в залежності від погодних умов. Але основного впливу на урожайність культур завдали вміст органічних та мінеральних добрив в ґрунті. Це свідчить про те, що за останні роки на полях господарства практично не вносилися органічні та мінеральні добрива у зв’язку з фінансовим становищем. Також для отримання доброго врожаю потрібно розробляти правильне чергування культур у сівозміні тому, що потрібно враховувати вплив попередника.

Схема польових сівозмін представлена в табл. 3.

Таблиця 3

Схема польової сівозміни

Чергування культур у сівозміні (на момент складання проекту)	№ поля, на якому буде розміщена культура на рік складання плану удобрення в сівозміні	Площа поля, га
в польовій сівозміні №1
Багаторічні трави	1	82,4
Озима пшениця	2	96,5
Цукрові буряки	3	50,0
Гречка	3	43,2
Ячмінь	5	88,6
Продовження табл. 3
Горох	6	35,0
Озиме жито	6	42,5
Цукрові буряки	7	92,8
Горох	8	49,0
Озима пшениця	9	62,0
Кукурудза на зерно	9	29,5
Ячмінь	10	70,0

Згідно з вищенаведеною табл.3 поля № 3, 6 та 9 розділені на дві частини кожне. Дана методика спрямована на більш економніше використання ресурсів ґрунту. Ми маємо можливість приділяти більше уваги кожному з полів у сівозміні: вносити мінеральні та органічні добрива, проводити нейтралізацію кислотності ґрунтового розчину та інші організаційні заходи з метою покращення умов для більш рентабельного вирощування сільськогосподарських культур.