3.3. Приготування компостів у господарстві

ТОВ “Агро Світ” знаходиться в Конотопському районі Сумської області. Відповідно з місця розташування ми маємо можливість використовувати торфи прилеглих земельних масивів і виготовляти компости.

Існує велика кількість різних компостів та не менше різноманітна технологія їх приготування, зберігання та внесення. Більш детальний огляд приведений нижче.

Гноєземляні компости. Для збільшення виходу гній при укладанні в бурти пересипають ґрунтом в кількості 10-25% його маси. Це зменшує втрати азоту, сприяє процесам гуміфікації. Для пересипання гною використовується ґрунт орного шару. Якщо ґрунт кислий, то добавляють З % вапна або золи для нейтралізації кислотності. Через 3-4 місяці компост перелопачують і використовують для удобрення.

Під час укладання гною в бурти його можна пересипати фосфоритним борошном, яке добавляють у кількості 2% маси гною. Таке компостування зменшує втрати азоту і збільшує кількість доступних сполук фосфору, тобто підвищує удобрювальні властивості гною.

Торф'яні компости. Добре мінералізований торф можна використати як добриво, проте ефективність його дуже низька. Щоб перевести важкодоступні поживні речовини в легкозасвоювані форми, торф треба прокомпостувати з добривами, багатими на мікрофлору: гноєм, фекаліями, гноївкою, сечею тощо. Залежно від ступеня розкладання торфу і навколишньої температури процес компостування може тривати від 3 до 6 місяців.

Оптимальні умови для компостування створюються влітку при вологості компосту 60-70%. Сухий компост з вологістю 40-50% може погіршувати водний режим ґрунту і рослин

Торфогнойові компости готують так. На полі, яке удобрюватимуть, розкладають торф, підсушений до 40% вологості, шаром 20-30 см завтовшки. Зверху кладуть майже такий самий шар гною, потім знову шар торфу і так доти, доки висота загального шару досягне 1,5-2 м; закінчують укладання шаром торфу. Гній можна також укладати окремими осередками по 200-300 кг на купу торфу.

Взимку на одну частину гною беруть одну частину торфу, а влітку торфу можна брати до 3-4 частин на 1 частину гною. До кислих торфів добавляють 2-5% вапна або мергелю.

Інститут фізіології рослин АН України запропонував готувати збагачені компости, до яких, крім фосфоритного борошна або суперфосфату, добавляють буре вугілля або його відходи в кількості 40-50кг на кожну тонну компостів (завдяки адсорбційним властивостям вугілля зменшуються втрати поживних речовин і посилюється активність мікрофлори).

Для приготування торфосечових компостів використовують усі торфи, крім карбонатних (багатих на вапно). Шар торфу 3-4 м завширшки і 30-40 см завтовшки заливають сечею з розрахунку по 0,5-1 т на 1 т торфу, негайно кладуть другий шар торфу і знову заливають сечею. Так повторюють доти, доки висота бурту досягне 1-1,5 м. Потім бурт вкривають шаром торфу 20-30 см завтовшки.

Сечу можна також вливати у торф'яний штабель із заглибленням у формі корита, яке після просочування сечі вглиб засипають торфом.

Для приготування торфофекальних компостів торф, підсушений до вмісту вологи 40%, змішують з фекаліями безпосередньо у вигрібних ямах. Дно вигрібної ями засипають шаром торфу до 40 см завтовшки, після кожного використання фекалії знову засипають шаром торфу 0,5 м завтовшки. У міру нагромадження торфофекальні маси вивозять на поле, складають у бурти для компостування і через 2-3 місяці їх можна використовувати. Торфофекальні компости можна готувати безпосередньо в полі так само, як і торфосечові, беручи на 1 т торфу 0,25-0,50 і навіть 1 т фекальних мас.

Фекалії можна використовувати тільки після компостування: висока температура знищує патогенні бактерії і яйця глистів. Для приготування торфосечових і торфофекальних компостів використовують машини АНЖ-2 та ін. Ці компости є швидкодіючими, тому вносять їх під озимину в кількості 10-15 т/га, під льон - 5 т/га.

Торфомінеральні компости готують так само, як і інші, добавляючи до торфу залежно від його хімічного складу фосфоритне борошно (до 2%, коли торфовище кисле), суперфосфат (1-1,5 ), попіл або каїніт (0,5-1%).

З кислого торфу готують торфовапняні компости (вапна добавляють 3-5%). Вапно зменшує кислотність і активізує мікробіологічні процеси. Вологу в компостах підтримують у межах 60-70%, періодично поливаючи їх гноївкою, сечею або водою.

До торфорослинних компостів належать торфолюпинові і торфокореневі компости, приготування яких пов'язане з безпосереднім вирощуванням рослин на окультурених торфовищах. Комплекс агротехнічних заходів догляду за рослинами сприяє прискоренню розкладання органічної речовини торфу. Для приготування торфолюпинового компосту на окультуреному торфовищі сіють люпин. Перед висіванням люпину під оранку вносять по 60-90 кг/га фосфорних і калійних добрив. Насіння люпину обробляють нітрагіном і висівають з розрахунку 2 ц/га.

Наприкінці цвітіння рослини прикочують важкими котками, розрізують дисковими боронами і приорюють на глибину 14-16см. Подрібнену і перемішану з торфом рослинну масу згортають у купи. Об'єм зеленої маси має відноситись до об'єму торфу, як 1 до 10. Через 2 місяці торфорослинним компостом можна удобрювати поля.

Для приготування збірних компостів використовують різні відходи, в тому числі й солом'яні рештки, до яких добавляють багатий на перегній ґрунт, торф, органічні рештки, а для активізації мікробіологічних процесів трохи гною і фекалій, які перекладають шарами в компості.

Укладаючи ці компоненти в бурти, добавляють ще 1-2% попелу або вапна, зволожують до 70%, а якщо компостуються солом'яні рештки, то на одну частину соломи добавляють одну частину води або гноївки. Коли солома стає бурою і легко розривається, вважають, що компостування закінчено. Компостування твердих решток, які повільно розкладаються, може тривати 6-8 місяців.

Приклади приготування компостів у господарстві наведені в табл. 7.

Таблиця 7

Приготування компостів у господарстві

Вид компосту	Матеріал для компостування	Співвідно-шення компонентів	Витрати кожного компонента для приготування компосту, т	Втрати при компостуванні, %	Вихід компосту, т
Компости з торфу сечі, гноївки
Торфо-фекалійні компости
Всього

Виходячи з вищенаведеної таблиці, у господарстві готуються такі компости, як компости з торфу, сечі та гноївки, а також торфо-фекалійні компости. Готують дані компости відповідно до пропорцій: для першого випадку – 1:2-3 торфу 1000т, гноївки – 2000т; для другого – 1:0,5 торфу 1000т, фекалію 500т. Але також необхідно враховувати втрати при компостуванні, що складають 15%, тобто загальний вихід зменшиться. В цілому в господарстві приготовано 3825т компостів. Дані компости ми будемо використовувати для підтримання бездефіцитного балансу гумусу на землях господарства. Як нам відомо компости мають низку добрих властивостей взаємодії з ґрунтовим комплексом, що в подальшому позначиться на кращій врожайності польових культур.