- •Курсова робота
- •Виконав: студент ііі курсу
- •Розділ 1.
- •1.1.Характеристика господарства
- •1.2.Агрохімічна характеристика ґрунтів
- •Розділ 2. Вапнування ґрунтів
- •Розділ 3. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві
- •3.1. Виробництво підстилкового гною
- •3.2. Вихід безпідстилкового гною
- •3.3. Приготування компостів у господарстві
- •3.4.Заготівля інших видів органічних добрив
- •3.5.Нагромадження і розподіл добрив
- •4. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури
- •4.1.Визначення норм мінеральних добрив на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні з коректуванням їх за допомогою поправочних коефіцієнтів.
- •4.2 Розрахунки норми добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив
- •4.3. Визначення норм добрив на заплановану урожайність балансово-розрахунковим методом
- •Розділ 5. Обґрунтування строків, способів, доз і форм використання добрив під культури сівозміни
- •Розділ 6. Баланс поживних речовин в полях сівозміни
- •Розділ 7. Ефективність застосування добрив
- •7.1. Господарська ефективність використання родючості ґрунту і застосування добрив
- •7.2. Енергетична ефективність застосування добрив.
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
Розділ 3. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві
Органічні добрива – це добрива, які містять поживні елементи, головним чином у складі органічних сполук і в основному є продуктами природного походження. Їм у системі удобрення сільськогосподарських культур належить провідне місце. Це повні добрива, оскільки їх органічні сполуки містять макро- і мікроелементи, що вже брали участь у створенні врожаю.
До органічних добрив належать підстилковий і рідкий гній, пташиний послід, торф, компости, солома, зелені добрива тощо.
Органічні добрива ще називають місцевими добривами, так як вони містять невисокий вміст поживних речовин і значну кількість вологи, й з економічної точки зору їх не доцільно перевозити на великі відстані та рекомендується застосовувати в місцях їх отримання.
Гній є найпоширенішим органічним добривом. Внесення 1 т гною забезпечує нагромадження в ґрунті 50-60 кг/га гумусу. Крім, того його внесення поліпшує умови азотного живлення рослин, зменшує кислотність ґрунту, покращує його властивості, збагачує приґрунтове повітря вуглекислим газом, покращує мікробіологічну активність ґрунту.
Органічні добрива при правильному використанні є могутнім резервом підвищення родючості ґрунту, а отже, й урожайності сільськогосподарських культур. Так, за останні 20 років втрати гумусу в ґрунтах України становили понад 10% загального його вмісту. Для досягнення бездефіцитного його балансу треба щорічно вносити на 1га орних земель залежно від типу ґрунтів, в нашій зоні рекомендовані такі норми, як 11-12т.
3.1. Виробництво підстилкового гною
Підстилковий гній складається з твердих і рідких виділень тварин і підстилки. Залежно від виду тварин, якості кормів і підстилки, способу годівлі і зберігання хімічний склад гною неоднаковий.
Гній коней та овець містить більше сухих речовин, а також азоту і калію і при зберіганні він швидко розкладається, виділяючи багато тепла. Звідси його називають гарячим і використовують у парниках і теплицях як біологічне паливо.
Гній великої рогатої худоби та свиней містить більше води і тому повільніше розкладається і температура його при зберіганні підвищується повільно. Тому його називають холодним.
Свіжий гній мало придатний для внесення в ґрунт, він потребує часу для дозрівання. У практиці господарств використовують щільний (холодний), пухкий (гарячий) і пухкий з наступним ущільненням (гарячо-холодний) способи зберігання підстилкового гною. При цьому утворюється гній високої якості, майже без втрат аміаку.
Пухкий (гарячий) спосіб зберігання гною заключається в тому, що гній складають в штабелі без ущільнення, в яких досить швидко підвищується температура до 60-700с. При цьому відбуваються великі втрати азоту і органічних речовин. Його використовують іноді для швидкого виготовлення із досить соломистого гною.
Пухкий з наступним ущільненням (гарячо-холодний)спосіб зберігання гною використовують у господарствах для знешкодження глистів, а також знищення насіння бур’янів.
Залежно від тривалості і способів зберігання виділяють чотири ступені розкладання гною:
- свіжий гній не рекомендується вносити, оскільки він може викликати денітрифікацію і втрати азоту з ґрунту, а також містить насіння бур’янів, що не втратило своєї схожості.
- напівперепрілий гній утворюється після 3-5 місячного зберігання. Солома у нього набуває темно-коричневого кольору, втрачає міцність і легко розривається. При цьому гній втрачає 10-30% початкової маси.
- перепрілий гній утворюється після тривалого зберігання і має однорідну масу, в якій важко знайти окремі соломинки. Такий гній втрачає близько 50% маси.
- перегній – це пухка темна маса продукт глибокого розкладання органічних речовин гною. Втрати досягають 75% маси.
Найдоцільніше використовувати напівперепрілий гній. В середньому в ньому міститься 0,5%N, 0,25% P2O5, 0,6%K2O, 0,4%CaO,0,1% MgO і великий набір мікроелементів.
В середньому вихід гною на рік від однієї голови тварин складає: від великої рогатої худоби 8-10 т, коней -6-7 т, свиней 1,5-2,0 т, овець 0,8-0,9т.
На території даного господарства гній зберігають у гноєсховищах котловинного і наземного типів. Із гноєсховищ гній вивозять двічі на рік. Паралельно займаючись скотарством ТОВ “Агро Світ” має можливість певною мірою цілком забезпечувати себе у потребі органічних добрив, які в подальшому спрямовуються на отримання кращих врожаїв культурних рослин та підтримання бездефіцитного балансу гумусу на полях господарства.
Для підтримання бездефіцитного балансу в ґрунті на території ґрунтово-кліматичної зони, в якій розміщене дане господарство, внесення гною треба довести до 10-12т на кожен гектар сівозмінної площі.
До заходів, що поліпшують якість підстилкового гною належать: збільшення норм підстилки, використання соломи, щільне зберігання гною, компостування його з 2-35 фосфоритного борошна, попелом.
Норми підстилкового гною під просапні культури 30-60 т/га, під зернові – 20-30 т/га. Із внесеного в ґрунт гною в перший рік використовують рослини 20-30% азоту, 30-40% фосфору, 60-70% калію загального їх вмісту. Використання азоту, фосфору і калію на другий рік відповідно становлять 15-20, 10-15,10-15% , на третій рік 10-15, 15-10, 0-10%.
Більш детально виробництво підстилкового гною в даному господарстві наведено в табл. 6.
Таблиця 6
Виробництво підстилкового гною у господарстві
Вид і група тварин |
Кількість голів |
Кількість твердих і рідких виділень від 1 голови за добу, кг |
Добова норма підстилки на 1 голову, кг |
Вихід свіжого гною від 1 голови за добу, кг |
Тривалість стійлового періоду |
Вихід свіжого гною за стійловий період, т |
|
Від голови |
Від усього поголів’я |
||||||
Корови |
|
|
|
|
|
|
|
Молодняк до року |
|
|
|
|
|
|
|
Молодняк після року |
|
|
|
|
|
|
|
Коні |
|
|
|
|
|
|
|
Свині |
|
|
|
|
|
|
|
Вівці |
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
Згідно даних приведених в табл. 6 господарство за рік отримує від скоту 9503,78 тонн підстилкового гною, який потім відправляється на зберігання в гноєсховища. Втрати при зберіганні складають 18% тобто 1710,68 тонн, що досить значно. Вкінці вихід напівперепрілого гною з урахуванням втрат становить 7793,1 тонн. В основному в ТОВ “Агро Світ” дотримуються технології заготівлі гною з меншими втратами поживних речовин, тобто в кінцевому виході отримують напівперепрілий гній. Але при вирощуванні овочевих культур, які потребують внесення перегною, доводиться робити виключення і отримувати великі втрати при зберіганні гною. Тобто діяльність господарства спрямована на більш ефективне раціональне використання органічних ресурсів для подальшого отримання високих врожаїв культурних рослин та підтриманні бездефіцитного балансу гумусу.