- •Державні органи зовнішніх зносин
- •[Ред.]Постійні органи
- •[Ред.]Тимчасові органи
- •Персонал [ред.]Дипломати
- •[Ред.]Адміністративно-технічні працівники
- •Персонал дипломатичних представництв
- •Правовий статус
- •2. Структура дипломатичного представництва
- •[Ред.]Група з питань внутрішньої політики
- •[Ред.]Група з питань зовнішньої політики
- •[Ред.]Група з питань економіки
- •[Ред.]Торгово-економічні місії
- •[Ред.]Військовий аташе
- •3. Функції дипломатичного представництва
- •[Ред.]Функції дипломатичних представництв України
- •[Ред.]Функція представництва
- •[Ред.]Функція дипломатичного захисту
- •[Ред.]Функція ведення переговорів
- •[Ред.]Інформаційної функція
- •[Ред.]Засоби здійснення
- •[Ред.]Функції
[Ред.]Функції
Військовий аташе виконує специфічні функції. Їх специфіка полягає в тому що вони відрізняються від функцій інших дипломатів. Військові аташе займаються виключно військовою сферою. Хоча завдання і цілі однакові. Функції військових аташе можна звести до трьох основних функцій забезпечення інформацією власного військово-політичного відомства, підтримка зв’язків з Міністерством оборони країни перебування та поліпшення співробітництва у військовій сфері, в разі необхідності виступати консультантом глави дипломатичного представництва у військових питаннях. В Положенні визначені джерела з яких військовий аташе може взяти інформацію. По- перше це офіційні контакти військового аташе з військовим керівництвом країни перебування, по-друге інформація ЗМІ та щорічне видання “Біла Книга”. Обмін інформацією обмежується відповідно до вимог Закону України “Про державну таємницю” та відповідно до міжнародного договору щодо захисту таємної інформації між Україною і країною, яку представляє військовий аташе.( ст 4 Положення). Таким чином діяльність військових аташе строго обмежена і визначається відповідними нормативно- правовими актами. Специфічність діяльності військових аташе полягає саме в характері функцій, що вони виконують.
Військова дипломатія є важливою сферою діяльності держави. Це дипломатична діяльність у військовій сфері. Специфічність військової справи зумовило появу такого інституту, який сприяє діяльності органів зовнішніх зносин, зокрема дипломатичних представництв за кордоном. Головним для розуміння військової дипломатії та діяльності військових аташе є розуміння того, що вона відрізняється від дипломатії і не є розвідкою. Військова диплломатія не існує окремо від дипломатії, але вони мають багато відмінностей. А тому є важливим розуміння понять дипломатія, військова дипломатія та розвідка і їх відмінності один від одного.
5.
Економічна дипломатія будь-якої держави має наступні цілі:
· захист економічних інтересів країни та прав суб'єктів підприємницької діяльності в державі перебування;
· сприяння розвиткові торговельно-економічних зв'язків, залученню іноземних інвестицій у пріоритетні сфери економіки і виконанню міжнародних договорів країни, укладених із державою перебування;
· інформування органів державної виконавчої влади про цінову, податкову, тарифну політику, яку проводить держава перебування стосовно товарів, що експортуються;
· підготовка висновків щодо доцільності імпорту товарів та послуг, залучення кредитів із держави перебування, виходячи із запропонованих державою перебування цін, тарифів, кредитних ставок тощо.
Здійснюється економічна дипломатія в першу чергу через торгівельно-дипломатичні місії, які мають наступні функції:
· торговельно-політична
o вивчає загальний стан економіки, тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, технічний рівень виробництва і рівень якості продукції провідних галузей держави перебування, кон'юнктуру ринку товарів та послуг, надає інформацію з цих питань в центральні органи зовнішніх зносин, державної виконавчої влади, установи та організації
o розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності торговельно-економічних зв'язків з державою перебування
o здійснює заходи щодо захисту інтересів держави, прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності в державі перебування, інформує про дотримання суб'єктами підприємницької діяльності держави перебування зобов'язань за міжнародними договорами, сприяє налагодженню та розвиткові прогресивних форм співробітництва, а також встановлює контакти з державними установами, організаціями, суб'єктами підприємницької діяльності держави перебування
· оперативна
o здійснення заходів щодо забезпечення інтересів держави, дотримання правил міжнародної торгівлі суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій
o участь у роботі міжнародних економічних організацій та їхніх органів із питань торгівельно-економічного і науково-технічного співробітництва; надання допомоти суб'єктам підприємницької діяльності в організації, участі та проведенні в державі перебування торговельно-промислових, науково-технічних виставок, ярмарків тощо
o вжиття заходів для залучення суб'єктів підприємницької діяльності держави перебування до участі у виставках, ярмарках, тощо
o сприяння запозиченню передового досвіду в галузі демонополізації економіки, приватизації, конверсії воєнно-промислового комплексу, розвитку структур ринкової економіки; ведення обліку суб'єктів підприємницької діяльності держави перебування, які застосовують обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують взяті зобов'язання
· інформаційна
o інформування суб'єктів підприємницької діяльності держави перебування щодо правових, економічних та інших умов їхньої діяльності в державі
o сприяння в установленні контактів із заінтересованими партнерами
o аналіз та узагальнення за дорученням державних органів зовнішніх зносин суб'єктів підприємницької діяльності держави перебування, які виходять на ринок держави.
Параметри: Зак законодавство у сфері ЗЕД |
3.6. Економічна дипломатія Одним з головних елементів розвитку міжнародного співробітництва України з країнами світу є поглиблення двосторонньої співпраці в рамках спільних міжурядових комісій, діяльність яких буде спрямована на реалізацію таких заходів: формування пріоритетних напрямів співпраці на коротко- та середньостроковий період з країнами-партнерами; забезпечення виконання домовленостей, досягнутих під час двосторонніх засідань; розвиток співробітництва в рамках міжнародних організацій, зокрема вдосконалення двосторонньої договірно-правової бази; забезпечення виконання міжнародних зобов’язань; вирішення питань лібералізації та диверсифікації зовнішньої торгівлі; покращення торговельних режимів з країнами-партнерами, насамперед у напрямі зняття торговельних обмежень, запроваджених щодо української продукції; розвиток прикордонного співробітництва; залучення іноземних кредитів, інвестицій та технічної допомоги; забезпечення захисту інтересів України на зовнішніх ринках; пошук та розширення нових зовнішніх товарних ринків; залучення новітніх технологій в економіку України; розроблення програм довгострокового співробітництва з найважливішими торговельно-економічними партнерами України; вирішення проблемних питань двостороннього торговельно-економічного співробітництва з країнами-партнерами; визначення та реалізація національних пріоритетів під час багатосторонніх торговельних переговорів у рамках СОТ; надання підтримки участі українських підприємств у реалізації масштабних міжнародних економічних проектів. На майбутню структуру українського експорту у подальшому суттєво можуть вплинути переговори України з Європейським Союзом та Європейською асоціацією вільної торгівлі про створення зони вільної торгівлі; адаптація національних промислових, санітарних, фітосанітарних стандартів до європейських; заходи з підтримки бізнесу, у т. ч. у контексті податкової реформи, реформування дозвільної системи, спрощення митних процедур тощо. |