1.2. Організація та нормативно-правове регулювання оплати праці

При ведені обліку та аналізу витрат на оплату праці на підприємстві працівники бухгалтерії повинні керуватися нормами діючих законодавчих і нормативних документів.

Кодекс законів про працю України [9] регулює трудові відносини всіх працівників усіх підприємств незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності, затверджує порядок укладання колективного і трудового договорів, умови праці, висвітлює основні положення робочого часу, нормування праці, оплати праці та інше.

Зразок складання і розміщення діаграми

Рис. 3.1 - Вікові категорії працівників ТОВ «Таніт»

Зразок розміщення висновків

Висновки

На сьогодні в нашій країні існує велика кількість невирішених питань і суперечностей у сфері оплати праці, що свідчить про актуальність теми.

Дане дипломне дослідження проводилося згідно встановленої мети. В процесі написання роботи була зроблена спроба, проаналізувати стан обліку на підприємстві, визначити цілі, що стоять перед бухгалтерським обліком, і завдання, які повинен виконувати бухгалтер.

Оплата праці як економічна й обліково-аналітична категорія – це трудовий дохід працівника залежно від кількості та якості затраченої ним корисної праці, який виплачується працедавцем у вигляді заробітної плати в грошовій або натуральній формі.

Організація, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з оплати праці в Україні здійснюється на основі Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) 26 “Виплати працівникам”, розробленого із використанням Міжнародного стандарту фінансової звітності “Виплати працівникам”, що регламентуються Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, Інструкцією зі статистики заробітної плати.

Нормативно-правова база щодо регулювання обліку і звітності праці та її оплати потребує подальшого удосконалення в частині узгодження питань формування трудових витрат у податковому та бухгалтерському обліку в контексті забезпечення їх відповідності з даними чинного вищевказаного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

На підприємствах України найбільш поширені дві основні форми оплати праці: почасова і відрядна. Першу з них часто ототожнюють з погодинною, що методологічно невірно. Доцільно використовувати термін “почасова оплата праці”, яка передбачає встановлення розміру заробітку.

Зразок складання і розміщення списку використаної літератури

Список використаної літератури

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України.—1996. —№ 30.

2. Закон України від 16.07.1999р. №996 – XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Щотижневик Баланс (спец. випуск). 2000, лютий. - С.3-7.

3. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.91р. №887-12

4. Закон України “Про внесення змін у Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.02р. № 349-IV (далі Закон №349)// Все про бухгалтерський облік від 29.01.03, №8. С. 52-80.

5. Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 9 липня 2003 року N 1058-IV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 49-51, ст.376

6. Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV. (В редакції Закону N 660-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.192)

7. Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року N 2240-III. (в редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003 ВВР, 2004, N 6, ст.38.)

8. Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР. (В редакції Закону N 980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6)

9. Закон України „Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року N 3356-XII.(В редакції Закону N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, N 11, с. 89)

10. Закон України „Про відпустки” від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР. В редакції Закону N 1114-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.55

Зразок позначення додатків