Методичні рекомендації

Проаналізуйте конспект лекції, до кожного пункту плану для ілюстрації теоретичних положень доберіть речення з художньої літератури; у зошити запишіть зразки дієвідмінювання дієслів; оформіть таблицю “Розпізнавання дієвідмін за формою інфінітива”.

Письмові завдання

Вправа 1. Виписати з художньої літератури 12 речень із формами дієслів майбутнього часу: прості (4), синтетичні (4), аналітичні (4).

Зразок: “Україно ! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе” (В.Симоненко). Жити буду – аналітична форма майбутнього часу;недоконаний вид, дійсний спосіб, неперехідне, нульового стану; відкриватиму – синтетична форма майбутнього часу, недоконаний вид, дійсний спосіб, перехідне, активний стан.

Вправа 2. Утворіть від дієслів ходити, вчити, сіяти, чесати, лити всі можливі часові форми, виділіть закінчення.

Питання для самоконтролю

1. Що виражає граматична категорія часу дієслова ? Які є часи дієслів в українській мові ?

2. Які значення мають дієслова теперішнього, майбутнього і минулого часів?

3. Що означає давноминулий час?

4. Що таке дієвідмінювання ? Як розподіляються дієслова на дієвідміни: а) за особовими закінченнями, б) за основою інфінітива?

5. Які дієслова утворюють архаїчну групу дієвідмінювання ?

6. З’ясуйте історичну довідку про походження сучасної форми минулого часу .

7. З’ясуйте значення й утворення форм майбутнього часу. Наведіть приклади.

8. Який взаємозв’язок граматичної категорії часу з категорією виду дієслова?

9. Який взаємозв’язок граматичної категорії часу з категорією способу дієслова?

10. Які стилістичні особливості вживання часових форм дієслова в українській мові ?

Лабораторна робота № 2

ТЕМА. Категорія виду дієслова. Категорія способу дієслова

Практичні завдання

1. Із наведених слів випишіть видові пари дієслів.

2. Від поданих дієслів утворіть дієслова доконаного виду. Чи завжди виникає при цьому видова пара ? Відповідь аргументуйте.

3. Утворіть видові пари за допомогою засобів імперфективації.

4. Складіть речення з двовидовим дієсловом так, щоб у них виявлялися значення доконаного і недоконаного видів.

5. У наведених реченнях виявіть явище транформації способових форм. Поясніть, який модальний відтінок має та чи інша форма.

6. Від поданих дієслів утворіть усі можливі способові форми (у 2-ій особі однини або в жін. роді).

Методичні вказівки до завдань і зразки їх виконання

1. Виконуючи перше завдання, пам’ятайте, що видову пару утворюють дієслова, тотожні за своєю семантикою, наприклад: робити – зробити, виконати – виконувати.

2-3. Наведені завдання мають на меті сформувати в студентів стійкі поняття про перфективацію – процес творення дієслів доконаного виду від дієслів недоконаного виду та імперфективацію – творення дієслів недоконаного виду від дієслів доконаного виду. Основним засобом першого виступають префікси, другого – суфікси. Певну роль у цих процесах відіграють також наголоси і суплетивізм. Пам’ятайте, що слова в видовій парі пов’язуються зв’язками словотворчої мотивованості: писати – написати, переписати – переписувати.

4. Наприклад. Нечисленний загін бійців успішно атакував ворога (ДВ). Нападаючий “Динамо” атакує противника – гол ! (НДВ).

5. Явище трансформації форм способу дієслова найбільш притаманний наказовому способу, який може вживатися у значенні дійсного й умовного, тобто в позаімперативному значенні. В свою чергу, у значенні наказового можуть виступати умовний і дійсний способи. Функціонування одного способу замість іншого – один із граматичних засобів вираження модальності висловлювання, тому кожна трансформація вносить свій відтінок у модальне значення , який і слід встановити.

Зразок:

“Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашому садочку ?” (Коц.). Дієслово в формі умовного способу продали б ужите в значенні наказового. За допомогою цієї форми висловлюється прохання, пом’якшене інтонацією питання.

6. Зразок: Дивитись – дивишся, дивилась, дивитимешся, будеш дивитись, дивилась би, дивись.

Варіант 1

1. Писати, вписати, списати, розписати, написати, записувати, розписувати, кидати, розкидати, кинути, перекинути, перекидати, скинути.

2. Орати, лікувати, планувати, пекти, годувати, сліпнути, мстити, дякувати, рахувати, консультувати, сердити, комплексувати, ревнувати.

3. Прочистити, розгребти, обгризти, вивітрити, одужати, дожити, розрізати, закипіти, домалювати.

4. Атакувати.

5. Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Перестань битися водокачка, і все тут замре, усе погорить. Ви б, ворони, що-небудь батькові їсти занесли.

6. Карати, побілити, схвилювати, боротися, пити.

Варіант 2

1. Нести, носити, принести, винести, доносити, доношувати, перенести, знести, говорити, поговорити, приговорити, заговорити, заговорювати.

2. Скилити, економити, тарабанити, манити, таранити, дражнити, червоніти, ліпити, квасити, гасити, бурити, штукатурити, місити.

3. Захотіти, купити, захистити, очистити, сповістити, збаламутити, закрутити, відпрацювати, перебільшити, дати, простити.

4. Акумулювати.

5. Засип правду золотом, затопчи її в болото, а вона все-таки наверх вийде. Появись дядьки тут удруге, вона б удруге їх вирядила. Хоч, незважаючи на Маріїне стрекотання, самотність все дужче гнітила її. Може б ти побув сьогодні вдома ? Ще нездужаєш.

6. Чіплятися, почати, метнути, просити, навчити.

Варіант 3

1. Сісти, сідати, пересидіти, просидіти, пересісти, присісти, всідатися, летіти, злетіти, злітати, літати, політати, всістися, перелетіти, вилетіти.

2. Плести, мести, нести, брести, пливти, ревти, худнути, мерзнути, кинути, кидати, вечеряти, міряти, обіцяти.

3. Просити, пустити, засекретити, вивітрити, висміяти, виявити, вигребти, накинути, підтвердити, привезти.

4. Автоматизувати.

5. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Щоб тебе, Сафроне, нагла смерть на дорозі прибила ! От, Лукашу, поможеш тут в’язати молодичці.

6. Журитися, радіти, заробити, прибити, скинути.

Варіант 4

1. Роздягти, одягати, одягнути, преодягнути, тягнути, дотягнути, протягнути, витягнути, затягнути, протягувати, затягти, витягти.

2. Копіювати, цікавити, білити, голити, протоколювати, смолити, полювати, солити, бронювати, лицювати, благати, бігати.

3. Перелицювати, нахмурити, розпрягти, загадати, видати, укинути, доїсти, розхитати, приколисати, приписати.

4. Ампутувати.

5. “Так ти скажи моєму Василеві, щоб виїхав”. “От і добре, добродії, іти нікому не треба. А то ж просто хоч жеребок кидай, кому іти”. “Стара, чи зайдеш до Горицвітів, а я мотнуся до своїх хлопців”.

6. Закреслити, зеленіти, схуднути, єднатися, любити.

Варіант 5

1. Стріляти, обстріляти, стрельнути, застрелити, застріляти, постріляти, косити, накосити, обкосити, прокосити, скосити, скошувати, обкошувати.

2. Смажити, парити, пити, свердлити, скилити, орати, мочити, диктувати, реєструвати, шифрувати.

3. Навантажити, згвинтити, наказати, витягти, захопити, розформувати, утеплити, збігтися, підгодувати.

4. Аргументувати.

5. Так я зразу й подумав: затримай цей сніжок, а він тобі простелиться, зацвіте гречкою вліті. Оце б собі кілька таких насінин дістати. Для дослідів! І то її (тітку) вже на конях не вези, а саму машину подавай, і під самі вікна.

6. Мовчати, гуляти, відпочити, літати, послухати.

Варіант 6

1. Копати, обкопати, викопати, скопати, викопувати, сипати, насипати, висипати, сипнути, понасипати, зсипати.

2. Жувати, заздрити, обідати, сохнути, зимувати, сигналити, будити, старіти, горбитися, ремонтувати.

3. Заземлити, настелити, подвоїти, очолити, завершити, збігтися, насмикати, кінчити, обмежити, вистригти, закривавити.

4. Авансувати.

5. “Поїхали!”- перший скочив у сани Круп’як. Нам би зажити слави з тобою, тількти з тобою в тяжкому двобою. Ото останнє було (лист), де ти про землеустрій писав. Я візьми, дурний, та й покажи на сході.

6. Стежити, закласти, зацікавити, шепотіти, питати.

Варіант 7

1. Минати, минути, проминати, обминути, проминути, обминати, бути, забути, призабути, забувати, позабувати.

2. Вербувати, рахувати, консультувати, киснути, танути, конструювати, міцніти, мастити, молотити, коротити.

3. Загвинтити, замастити, викотити, викорчувати, дожити, добути, вигребти, прогнати, зустріти, принести.

4. Комп’ютеризувати.

5. Ти – зорею. А я – кленом. Тільки б ти не згасла , як зоря. Ні, брат, тепер трохи зарвись – і прямо без пересадки к чорту в зуби на вечерю попадеш. Тоді йому нічого не скажи, бо все буде заперечувати – сердито і вперто.

6. Вслухатися, скоротити, підняти, ламати, бажати.

Варіант 8

1. Загортати, гортати, згорнути, загорнути, підгортати, попідгортати, підгорнути, огортати, огорнути, перегортати.

2. Сіяти, хвилювати, шпаклювати, шити, дерев’яніти, горіти, комплектувати, веселити, консервувати, сохнути.

3. Обеззброїти, підстроїти, заспокоїти, перекласти, розтрясти, присісти, ознайомити, вилити, вишити, виділити.

4. Механізувати.

5. Тоді з лави старий Муха і порадь: “ Що там морочитись, зв’язати його на цю ніч і край”. Злостись чи не злостись, а назад уже нічого не вернеш.

6. Навчитися, спитати, гострити, оглядати, зберегти.

Варіант 9

1. Орати, наорати, переорати, заорати, наорювати, оборати, читати, зачитати, вичитати, вичитувати.

2. Друкувати, редагувати, гніватися, в’янути, сохнути, ліпити, прати, бинтувати, пломбувати, голосувати, диктувати.

3. Приклеїти, обвіяти, розламати, загострити, наздогнати, продумати, розхлюпати, вирости, загнити, зварити.

4. Газифікувати.

5. “І чого ви, дядьку, в таку годину сюди йшли ? Сиділи б собі вдома”. “Воно б може, й нічого, обійшлося, та тут, на лихо, візьми й нагодися двоє кінних”. “Поїхали, як хочете, по м’яту”, - запропонувала Леся.

6. Зібратися, лякати, мислити, переживати, рятувати.

Варіант 10

1. Присихати, повисихати, присохнути, поприсихати, сохнути, засохнути, висохнути, притихати, попритихати, затихати, затихнути.

2. Питати, жовкнути, мститися, просити, червоніти, в’янути, мчати, чистити, скребти, скубти.

3. Обезславити, переправити, витравити, закривавити, переплавити, вигризти, зачинити, замити, підстерегти, простити.

4. Дискваліфікувати.

5. Устим радий, що тепер йому воля: кури досхочу, гомони з козеням, якщо мовчки сидіти набридне. “Векло Панасівно, Настасе Григорівно…, чи не пішли б ви сьогодні на буряки ?”

6. Ворухнутися, підняти, помічати, зрозуміти, думати.

Варіант 11

1. Прославити, славити, прославляти, ославити, обезславити, чавити, розчавити, вичавити, фальшивити, сфальшивити.

2. Везти, гризти, ловити, дірявити, помадити, чадити, куйовдити, годувати, лупитися, вечеряти.

3. Справдити, скуйовдити, попередити, зосередити, націдити, знешкодити, завити, розшити, затвердити, обміркувати.

4. Дискредитувати.

5. “Сьогодні, хазяєчко, мають повернутися наші хлопці з тилу машиною, то ви б склали свої речі, де найнеобхідніше”. Дідусь Гараєв обернувся до Зульфата: “Підеш на Лобовку до Файзуліних. Там є молоко”. Не бери чужого нічого – не будеш боятись нікого.

6. Гукнути, плести, зварити, стригти, заповісти.

Варіант 12

1. Мережити, помережити, змережити, тривожити, перетривожити, стривожити, розтривожити, стривожувати, розтривожувати, обморозити, обморожувати, пообморожувати.

2. Смалити, крохмалити, сигналити, палити, веселити, манити, щепити, ліпити, зліпити, ріднити.

3. Прищепити, закріпити, розтопити, утруднити, прояснити, привласнити, узаконити, дати, добути, вирости.

4. Транслювати.

5. Досить щоднини кланятись в ноги за свою кривавицю: зореш поле – відробляй, привезеш яку там копу – відробляй. “ Перестала б ти рюмсати !” – гримнув Степан на жінку з порога. Учись змолоду – пригодиться на старість.

6. Випекти, мести, прибути, визначити, бачити.